Осока колосиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Осока колосиста
Carex spicata.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Підродина: Cyperoideae
Триба: Cariceae
Рід: Осока (Carex)
Вид: Осока колосиста
Біноміальна назва
Carex spicata
Huds., 1762
Синоніми
Carex contigua Hoppe
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Carex spicata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Carex spicata
EOL logo.svg EOL: 1123337
IPNI: 302345-1
ITIS logo.svg ITIS: 39812
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 240682

Осока колосиста[1], осока сусідня як Carex contigua[2] (Carex spicata) — вид рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений в Алжирі, Європі, західній Азії, інтродукований до США.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна трав'яниста рослина 20–100 см заввишки. Коріння і нижнє лускоподібне листя з фіолетовим відтінком. Суцвіття густе, 2–4 мм завдовжки. Мішечки 4–5 мм завдовжки. В основі їх зовнішньої і внутрішньої сторін під епідермісом знаходиться добре розвинена паренхімна тканина, від чого в цих місцях мішечки мають слабо опуклі округлі піднесення (недозрілі мішечки в основі зморшкуваті)[2]. 2n = 58[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений в Алжирі, Європі, західній Азії, інтродукований до США[4][5][3].

В Україні вид зростає на суходільних луках, в розріджених березових і широколистяних лісах, на пустирях, поблизу житла — на всій території звичайний, у Степу зрідка[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Carex spicata // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 424. (рос.)(укр.)
  3. а б Flora of North America. Процитовано 18.02.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 18.02.2019.  (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 18.02.2019.  (англ.)