Останець

Оста́нець — ізольована височина, залишок зруйнованої і зниженої процесами денудації більш високої поверхні.

Розрізняють:

останець вивітрювання,
столові гори (меса),
останцеві гори (залишкові гори),
останець обтікання, що спостерігаються в долинах меандруючих річок,
останці тектонічного покриву (невелика ділянка тектонічного покриву, яка збереглася перед його фронтом від ерозії). Синоніми — кліпп, екзотична скеля,
монадноки — останці, складені тривкими породами (останець селективний).