Останець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Останець.JPG

Оста́нець — ізольована височина, залишок зруйнованої і зниженої процесами денудації більш високої поверхні.

Розрізняють:

  • останець вивітрювання, (утворюються внаслідок обточування та шліфування твердіших порід дрібними піщинками, підхопленими вітром)
  • столові гори (меса),
  • останцеві гори (залишкові гори),
  • останець обтікання, що спостерігаються в долинах меандруючих річок,
  • останці тектонічного покриву (невелика ділянка тектонічного покриву, яка збереглася перед його фронтом від ерозії). Синоніми — кліпп, екзотична скеля,
  • монадноки — останці, складені тривкими породами (останець селективний).

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]