Остання альтернатива

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остання альтернатива
рос. Последняя альтернатива
Жанр фантастика
детектив
Режисер Володимир Латишев
Сценарист Владислав Нечаєв
Володимир Латишев
На основі Оголене сонце
У головних
ролях
Ігор Комаров
Георгій Васильєв
Оператор Борис Волох
Володимир Гречишкін
А. Константинов
Д. Флегонтов
Художник Тетяна Венеціанова
Кінокомпанія Ленінградське телебачення
Тривалість 126 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1978

«Остання альтернатива» — радянський трисерійний телефільм-спектакль Ленінградського телебачення 1978 року за мотивами роману Айзека Азімова «Оголене сонце» (переклад Т. Левич).

Сюжет[ред. | ред. код]

Детектива Ела Бейлі запрошують в один з Зовнішніх світів — Солярію, де сталося загадкове вбивство. Солярія відрізняється ізольованістю жителів один від одного (навіть чоловік з дружиною бачаться за розкладом), що робить вбивство неймовірним. З дитинства люди ростуть в оточенні роботів, дорослими людьми особисті контакти сприймаються як щось непристойне і є вельми важким випробуванням. Непідготовленість жителів до вбивства змушує їх погодитися з пропозицією запросити землянина. Прибувши на планету, Ел Бейлі зустрічає свого старого знайомого — робота Дана (Р. Данила Олівау), в парі з яким вони приступають до розслідування. Поступово, знайомлячись з особливостями життя мешканців Солярії і долаючи перешкоди, що виникли на шляху розслідування, Бейлі вдається розібратися в суті події і не тільки зняти підозри з невинної людини і викрити істинного злочинця, але і зірвати його плани, що ставили під загрозу мирне життя жителів Землі і Зовнішніх світів.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]