Остапенко
Зовнішній вигляд
| ||||
---|---|---|---|---|
Фонетичні алгоритми (англ.) | ||||
Жіноча форма | Остапенко | |||
Суфікс | -енк-- (пошук) | |||
Закінчення | -о | |||
Від імені | Остафій | |||
Поширене | Україна | |||
Схожі прізвища | ||||
Пов'язані | Осташко, Осташ, Осташук, Осташик, Осташин, Осташенко, Остащенко, Остащук, Астащенко, Астащук, Астапенко, Асташенко; Остафієнко, Остафійчук; Остапчук, Остап'юк, Остап'як, Остапець, Остапович; Останчик, Останюк, Останчук, Останенко; Стаф, Стафик, Стафенко | |||
Пошук сторінок | які починаються з у Вікіданих • :посилання: |
Оста́пенко — поширене українське прізвище, походить від імені Остафій (спорідненими є Євстахій, Євстафій і Стахій), зменшуване Остап, також Осташ, Остан, Стаф.
- Остапенко Альона (нар. 1997) — латвійська тенісистка.
- Остапенко Анатолій Дмитрович (нар. 1968) — український юрист, політик. Народний депутат України 9-го скликання.
- Остапенко Андрій Дмитрович (1975) — український гітарист, заслужений артист України.
- Остапенко Андрій Миколайович[ru] (1925–1979) — Герой Радянського Союзу.
- Остапенко Андрій Маркіянович (1915—1980) — український радянський партійний і комсомольський діяч. Депутат Львівської обласної ради депутатів трудящих.
- Анна Остапенко (* 1997) — українська акторка.
- Остапенко Богдан Юрійович (1996—2023) — старший солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Остапенко Борис Васильович (* 1943) — український поет, член Національної спілки письменників України, лауреат премії «Золоте перо».
- Остапенко Василь Макарович (1937) — Заслужений працівник культури України (1984), член Національної спілки художників України.
- Остапенко Віктор Васильович (? — ?) — новатор виробництва, бригадир токарів-розточувальників. Депутат Верховної Ради УРСР 6-го скликання.
- Остапенко Владислав Станіславович (1963—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Остапенко Володимир Вікторович[ru] (1956) — радянський та російський учений у галузі механіки, доктор фізико-математичних наук.
- Остапенко Володимир:
- Остапенко Володимир Петрович (1936) — перший заступник Генерального інспектора Генеральної військової інспекції при Президентові України[1].
- Остапенко Володимир Сергійович — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.[2]
- Остапенко Галина Вікторівна — заслужений працівник соціальної сфери України.[3]
- Остапенко Дмитро Іванович (1946) — український державний і культурний діяч, міністр культури і мистецтв України (1995—1999 рр.), генеральний директор Національної філармонії України.
- Остапенко Дмитро Костянтинович — полковник Збройних сил України, командир 129-ї бригади.
- Остапенко Дмитро Якович[ru] (1924–1994) — Герой Радянського Союзу.
- Остапенко Зиновій Трифонович (1904 — 1956) — український композитор, заслужений артист УРСР.
- Остапенко Іван Григорович[ru] (1914–1992) — Герой Радянського Союзу.
- Остапенко Іван Григорович (1892—1937) — член ВУЦВК.
- Остапенко Іван Максимович (1930—2011) — голова колгоспу. Герой Соціалістичної Праці. Депутат Верховної Ради СРСР 11-го скликання.
- Остапенко Іван Петрович (1923–1964) — Герой Радянського Союзу.
- Остапенко Ігор Вікторович — майор Збройних сил України, лицар ордена Богдана Хмельницького.
- Остапенко Ігор Володимирович
- Остапенко Ігор Володимирович (1977—2022) — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Остапенко Ілля Володимирович (1999—2024) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни
- Остапенко Ілля Опанасович (1904—1944) — капітан Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, радянський парламентер, убитий у Будапешті.
- Остапенко Інна Харитонівна (1935) — передовик виробництва в галузі виноградарства.
- Остапенко Йосип Васильович (1918—1962) — офіцер РСЧА, учасник німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу.
- Остапенко Лариса Іванівна (1935—2010) — українська співачка.
- Остапенко Микола Іванович[ru] (1953—1992) — державний і громадський діяч Придністровської Молдавської Республіки.
- Остапенко Марія Арсентіївна (? — ?) — вчителька, директор семирічної школи. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.
- Остапенко Меланія Семенівна (? — ?) — вчителька семирічної (неповної середньої) школи. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.
- Остапенко Микита Іванович (1904 — ?) — український радянський діяч, селянин. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.
- Остапенко Олег Володимирович (1977) — український футболіст, воротар.
- Остапенко Олег Володимирович (1993—2015) — старший лейтенант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Остапенко Олег Володимирович — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни[4].
- Остапенко Олег Миколайович (1957) — голова Роскосмосу.
- Остапенко Олег Юрійович (1984—2024) — молодший лейтенант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Остапенко Олександр Миколайович (1979—2023) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Остапенко Олег Олегович (* 1997) — український футболіст, захисник.
- Остапенко Олександр Петрович (1854—?) — директор Харківського ветеринарного інституту (1904—1909).
- Остапенко Олександр Федорович (1940) — український державний діяч, народний депутат України.
- Остапенко Олексій Георгійович (1991—2020) — капітан Збройних сил України.
- Остапенко Олексій Іванович (1948) — доктор юридичних наук.
- Остапенко Олексій Олександрович (1986) — російський волейболіст, олімпійський медаліст.
- Остапенко Олесь (1920—1970) — білоруський поет, літературознавець.
- Остапенко Петро Максимович[ru] (1928—2012) — радянський льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу.
- Остапенко Петро Пилипович (1922—2010) — український скульптор, заслужений художник УРСР.
- Остапенко Сергій Семенович (1952) — юний радянський актор («Військова таємниця» (1956), «Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964) — Хлопчиш-Кибальчиш).
- Остапенко Сергій Сергійович (1986) — казахстанський футболіст.
- Остапенко Сергій Степанович (1881—1937) — український економіст, державний і політичний діяч.
- Остапенко Тетяна Анатоліївна — заступник генерального директора Національної наукової медичної бібліотеки України; заслужений працівник культури України[5].
- Остапенко Юлія Володимирівна (1980) — українська письменниця-фантаст.