Осташевський Йосиф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Слуга Божий
о. Йосиф Осташевський
Ostashevskyi.jpg
Народився 14 серпня 1890(1890-08-14)
Лешнів, Бродівський повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина, нині Бродівський район Львівська область, Україна Україна
Помер 2 жовтня 1948(1948-10-02) (58 років)
Харків, УРСРУкраїна Україна
Діяльність священик УГКЦ
Відомий завдяки релігійний і громадський діяч
Титул декан Винниківський
Термін 1935 — 1946
Попередник Григорій Гірняк
Конфесія греко-католик
У шлюбі з Теофіля Лиско
Діти Марія, Володимир, Мирослав, Роман

о. Йосиф Осташевський (14 серпня 1890[1], Лешнів — 2 жовтня 1948, Харків), священик УГКЦ, релігійний і громадський діяч, декан Винниківський (1935—1946).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1890 року у родині бідного ремісника в містечку Лешнів біля Бродів на Львівщині. Родина була велика і малозабезпечена, злидні та голод постійно супроводжували дитинство, та розум і здібності Йосифа привернули до себе увагу місцевого пароха, який порадив батькові відправити Йосифа до гімназії, зобов'язавшись оплачувати його навчання. Так хлопець потрапив до бродівської гімназії, яку у 1910 році успішно закінчив і поступив на теологію до Львівського університету.

У 1916 році одружився з Теофілею Лиско і був висвячений на священика. Після висвячення о. Йосиф Осташевський працював сотрудником старенького о. Харламповича у с.Завидовичі Городоцького району. У 1923 році о. Йосиф Осташевський був назначений парохом с. Курники Яворівського повіту. Самовіддано працював задля піднесення духовного, освітнього і матеріального рівня жителів цього великого села, в якому на той час, крім одного вчителя-поляка, не було інтелігенції. Чимраз більше людей почало ходити до церкви, поволі виросла читальня, почав діяти Кооператив. Згодом організував своїх парафіян на будівництво великої гарної церкви. З 1927 року о. Осташевський — парох с. Підберізці біля Львова і декан Винниківський (з 1935). Одночасно викладав в Богословській Академії і багато часу приділяв теологічним працям, писав і видав проповіді і реферати, часто проповідував у соборі св. Юра, на різних відпустах, на з'їзді УМХ, а також на акціях «Просвіти».

Після приходу радянської влади розпочалася кампанія ліквідації УГКЦ. Отець Йосиф Осташевський категорично відмовився приєднатися до Російської православної Церкви. Вночі 18 березня 1946 року отець-декан Йосиф Осташевський був заарештований і понад рік його утримували в тюрмі на Лонцького у Львові. 29 березня 1947 року рішенням ОСО його засуджено на вісім років позбавлення волі і виправно-трудових робіт[2].

2 жовтня 1948 року о. Йосиф Осташевський помер у Харківській тюрмі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У 2008 році в Народному домі с. Підберізці відбулася урочиста літературно-музична академія присвячена 60-тій річниці з дня смерті о. Осташевського[3].

Беатифікаційний процес[ред. | ред. код]

Від 2001 року триває беатифікаційний процес прилучення о. Йосифа Осташевського до лику блаженних[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944)… — С. 333.
  2. Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ: сентября 2012. arhivni-documenty.blogspot.it. Процитовано 2016-03-21. 
  3. Купчик. Сайт Лідії Купчик. www.lida.kupchyk.lviv.ua. Процитовано 2016-03-21. 
  4. “Маю моральну певність, що усі ці люди дійсно потерпіли за віру”. risu.org.ua. Процитовано 2016-03-21. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Купчик Лідія. Життєносні стовпи Церкви. Львів. — Місіонер — 2010.
  • Лабінська-Снігур Катерина. Вірні до кінця. Мученики й ісповідники віри ХХ століття. — Львів: Свічадо, 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-938-021-0
  • Блажейовський Дмитро. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944). — Том ІІ. — Духовенство і Релігійні Згромадження: англійською мовою. — Львів–Київ: КМ Академія, 2004. — 570 С. — ISBN 966-518-225-0

Посилання[ред. | ред. код]