Осте

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

острів
Острів Осте
ісп. Isla Hoste
NavarinoFronPNTDF1.jpg
Вид на острів з боку національного парку Вогняна Земля

Карта
Мапа острова Осте
Мапа острова Осте
Географія
55°15′00″ пд. ш. 69°00′00″ зх. д. / 55.25000° пд. ш. 69.00000° зх. д. / -55.25000; -69.00000Координати: 55°15′00″ пд. ш. 69°00′00″ зх. д. / 55.25000° пд. ш. 69.00000° зх. д. / -55.25000; -69.00000
Місцезнаходження Південна Америка
Тихий океан
Акваторія Море Скоша
Група островів архіпелаг Вогняна Земля
Площа &&&&&&&&&&&04117.&&&&&04117  км² (135-те місце)
Довжина 142  км
Ширина 92  км
Найвища точка HP, 1402 м 
Країна
Чилі Чилі
Регіон Магальянес
Район провінція Антарктика-Чилена,
комуна Кабо-де-Орнос
Населення безлюдний
Острів Осте. Карта розташування: Чилі
Острів Осте
Острів Осте
Острів Осте (Чилі)
Острів Осте. Карта розташування: Ісла Гранде де Тьєрра дель Фуего
Острів Осте
Острів Осте
Острів Осте (Ісла Гранде де Тьєрра дель Фуего)

Осте у Вікісховищі?

Острів Осте (ісп. Isla Hoste, англ. Hoste Island) — острів в архіпелазі Вогняна Земля, розташований у Тихому океані, біля найпівденніших берегів Південної Америки, адміністративно відноситься до регіону Магальянес і Чилійська Антарктика, Чилі.

Географія[ред. | ред. код]

Острів знаходиться у південних широтах Тихого океану, в провінції Антарктика-Чилена, у регіоні Магальянес і Чилійська Антарктика, біля південної материкової частини чилійського узбережжя, та віддалений від нього за 155 км на південний схід. На півночі — північному заході він відділений від островів Гордон та Вогняна Земля, довгою, вузькою протокою Бігля (1,0-4,5 км); на сході від острова Наваріно — протокою Мюррея (0,6-7 км). Протяжність острова з північного заходу на південний схід понад 142 км, при максимальній ширині 92 км. Має площу — &&&&&&&&&&&04117.&&&&&04117 км² (5-тє місце у Чилі та 135-те в світі). Найбільша висота (HP) острова 1402 м[1], знаходиться на північно-східному півострові Думас. Острів материкового походження, являє собою затоплену частину Берегових Кордильєр зі слідами льодовикового впливу, з крутими берегами, які дуже порізані фіордами та затоками, особливо в південній частині, тут же розташована велика кількість дрібних острівців.

На південному сході розташований вузький довгастий півострів Харді, на якому розташована найпівденніша точка острова — мис Фальшивий Горн, розташований за 56 км на північний захід від справжнього, який розташований на острові Горн. Населення на острові — відсутнє.

Історія[ред. | ред. код]

У 1882 році члени французького судна «Romanche» детально досліджували береги острова[2]. В кінці XIX століття на острові створено невелике поселення з кількох сімей, для розвитку скотарства, але незабаром жителі його покинули. У 1978 році, під час загострення відносин Чилі та Аргентини (операція «Суверенітет»), в затоках ховалися чилійські військові кораблі, але тут не було створено будь-якої постійної військової бази. Протягом XX століття були зроблені безуспішні спроби заселити острів. На острові часто висаджуються наукові експедиції, екстремали на каяках та інші шукачі пригод. В кінці XX століття вчені стали більш детально вивчати внутрішню гірську частину острова.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат прохолодний і вітряний. Середньомісячні температури коливаються від +1 °С взимку до +9 °C влітку (середньорічна — близько 5 °C). Погода похмура і вітряна, опадів випадає 800-1000 мм на рік, рівномірно протягом кожного місяця, в основному — у вигляді дрібного дощу або мряки. Південно-західна частина острова більш прохолодна, волога і вітряна.

Флора та фауна[ред. | ред. код]

Острів в низині покритий найпівденнішою у світі рослинністю — магеллановими субполярними лісами та чагарниками (нотофагус антарктичний, майтенус магелланський), в горах — тундра, на вершинах — льодовики. На берегах в основному зустрічаються тюлені, магелланові пінгвіни і баклани. Велика частина острова (без півострова Харді) входить до складу національного парку «Альберто-де-Агостіні»[3].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hoste High Point, Chile. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 01-02-2018. 
  2. Cape Horn Patagonian News(англ.)
  3. UNESCO. Biosphere Reserve Information (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]