Остень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бамбуковий остень з трьома вістрями. Музей Tropenmuseum

О́стень[1], о́сті, род. відм. остів[2] (прасл. *ostь, споріднене з «гострий», «осот», «осетер»)[3] — риболовецьке знаряддя у вигляді списа, звичайно з вилоподібним кованим наконечником, трійчаткою, іноді й більшою кількістю вістер, з зазублинами. В Україні остень з двома вістрями також називався сандо́ля[4], з трьома — сандова[5].

Наконечник остеня насаджують на довге, від 2-х метрів, руків'я. Використовується для биття великої риби, рідко — для метання.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Остень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ості // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  4. Сандоля // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Сандова // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела[ред. | ред. код]