Остеопороз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остеопороз
Літня жінка з класичним ознаками остеопорозу гіперкіфозом.
Літня жінка з класичним ознаками остеопорозу гіперкіфозом.
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 M80-M82
OMIM 166710
DiseasesDB 9385
MedlinePlus 000360
eMedicine

med/1693 ped/1683

pmr/94
pmr/95
MeSH D010024
Остеопороз у Вікісховищі?


Остеопороз — системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням маси кістки в одиниці об'єму та порушенням мікроархітектури кісткової тканини, що призводить до підвищення крихкості кісток та високого ризику їх переломів.[1] Висока смертність (понад 25 %) в перший рік після перелому шийки стегна внаслідок остеопорозу і абсолютна непомітність та безболісність патологічних змін дозволяють називати захворювання «тихим вбивцею»[джерело?]. 20 жовтня відзначається Всесвітній День боротьби з остеопорозом[en].

Актуальність[ред. | ред. код]

В останні десятиріччя проблема остеопорозу набула особливого значення внаслідок двох тісно пов'язаних демографічних процесів: різкого збільшення в популяції кількості людей літнього й старечого віку, зокрема жінок у постменопаузальному періоді життя[2]. Приблизно у кожної третьої жінки після 65 років спостерігається як мінімум один перелом кісток[3]. Остеопоротичні переломи істотно впливають на захворюваність і смертність. Переломи стегнової кістки призводять до зниження очікуваної середньої тривалості життя на 12-15 %[4]. Після такого перелому до 20 % хворих помирають протягом перших 6 місяців, близько 50 % пацієнтів не можуть пересуватися без сторонньої допомоги, а третина втрачає здатність до самообслуговування. Проведені нами дослідження показали, що летальність серед хворих із остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки склала протягом двох років 18,6 %[5]; 47 % хворих із зазначеної групи померло протягом перших 6 місяців після виникнення перелому. Сумарний ризик остеопоротичних переломів у віці 50 років становить 39,7 % для жінок та 13,1 % — для чоловіків[6].

Найчастіше остеопороз уражає жінок, що пов'язано з дефіцитом естрогенів у постменопаузі, нижчим піком кісткової маси порівняно із чоловіками тощо. Остеопороз уражає від третини до половини всіх жінок у постменопаузальному періоді. Втрата кісткової маси розпочинається у жінок приблизно з 35-40 років і становить 0,5-1 % на рік; з настанням менопаузи, а також в перші 3-5 років постменопаузи цей показник зростає до 3-7 % на рік[7]. Отже, у перші роки постменопаузи жінка може втратити до 9-35 % кісткової маси.

У чотирьох із 10 жінок має бути один або більше остеопоротичних переломів протягом життя. Для порівняння, ризик розвитку інших поширених захворювань серед жінок віком 50 років становить: для раку молочної залози — 9 %, серцево-судинної патології — 40 %[8]. Дані ВООЗ свідчать про те, що кількість ліжко-днів на рік для жінок у постменопаузальному періоді з остеопоротичними переломами проксимального відділу стегнової кістки перевищує даний показник для таких захворювань, як рак молочної залози, гострий інфаркт міокарда, хронічні захворювання легень, цукровий діабет та ін. Летальність внаслідок ускладнень, зумовлених остеопоротичними переломами, в популяції білих жінок 50 років та старше становить 2,8 %, що відповідає показникові летальності від злоякісних пухлин молочної залози. Разом з тим, ризик перелому стегнової кістки дорінює об'єднаному ризику раку молочної залози, раку матки та раку яєчників.

Захворюваність в Україні[ред. | ред. код]

За результатами досліджень структурно-функціонального стану кісткової тканини у жінок віком 20-89 років остеопороз було виявлено: в 13 % жінок — у віковій групі 50-59 років, у 25 % — у групі 60-69 років, у 50 % — у групі 70-79 років та в 53 % — у групі 80-89 років.

Загальна передбачувана кількість жінок України, які страждають на остеопороз, дорівнює 3005 тис., або 11,8 % від усього жіночого населення. Згідно з отриманими даними суттєве збільшення кількості жінок з остеопорозом спостерігається у віковій групі 50-59 років — 387,0 тис.; у старших вікових групах цей показник зростає (60-69 років — 754,2 тис.; 70-79 років — 1235 тис.) аж до вікової групи 80 років і старше. Зниження показника в останній групі зумовлене зменшенням її кількісного складу.

Отримані результати свідчать про те, що остеопороз у нашій державі набуває характеру непередбачуваної за своїми масштабами епідемії, запобігти якій можливо за умови створення загальнодержавної програми діагностики, профілактики і лікування даного захворювання та його грізних ускладнень.[джерело?]

Причини захворювання[ред. | ред. код]

Організмові для підтримки нормальної роботи всіх систем постійно потрібні мінеральні речовини. Кісткова тканина — щось на зразок складу, в якому зберігається «недоторканний запас» мінеральних речовин. Коли їх у їжі не вистачає, організм запозичує їх у кісток. Постійне запозичення призводить до того, що кістки стають крихкими, порожнистими та менш щільними, відбувається втрата кісткової тканини, зменшення її маси й у результаті — остеопороз — підвищена крихкість кісток через нестачу в них кальцію.

Фахівці виділяють дві групи чинників ризику для жінок: традиційні й сучасні. Традиційно розвиткові остеопорозу сприяє зниження з віком (а особливо в період менопаузи) виробництва жіночого гормону — естрогену, який уповільнює зменшення маси кісткової тканини, її розрідження. Другим чинником є виснаження внутрішніх запасів кальцію в період вагітності й годування грудьми.

А ось до сучасних передумов захворювання медики зараховують: дієти для схуднення, гіподинамію (малорухливий спосіб життя жінок XXI століття), тривале лікування препаратами кортикостероїдних гормонів (преднізолон, триамсинолон, полькортолон і ін.), паління, яке все частіше стає шкідливою звичкою жінок. У нас сформувалися неправильні стереотипи харчування — ми їмо багато рафінованих продуктів й ігноруємо продукти, багаті на кальцій. Ось і виходить, що кожна жінка може захворіти на остеопороз.[9]

Остеопороз — суттєва загроза і для чоловічого населення. Наразі доведено, що зниження рівня тестостерону в чоловіків літнього та старечого віку (за термінологією зарубіжних дослідників — Partial Androgenic Deficiency Ageing Male, PADAM) призводить до зменшення кісткової маси та розвитку остеопорозу й остеопенії. Причому показники летальності серед чоловіків при переломах шийки стегнової кістки перевищують такі в жінок.[10]

Класифікація[ред. | ред. код]

Згідно із класифікацією виділяють первинний і вторинний остеопороз.

Первинний[ред. | ред. код]

Термін «первинний» застосовується до тих пацієнтів, у яких остеопороз розвивається внаслідок причин, пов'язаних з менопаузою й старінням.

Вторинний[ред. | ред. код]

Якщо остеопороз виникає внаслідок основного захворювання, його трактують як вторинний. Як правило, вторинні форми остеопорозу класифікуються відповідно до наступних причин:

  • Ендокринні порушення (гіпертиреоз, гіперкортицизм, цукровий діабет, гіпогонадизм, гіперпаратиреоз, захворювання гіпофіза).
  • Призначення лікарських засобів (глюкокортикоїди, гепарин, метотрексат, препарати літію, антациди).
  • Захворювання органів травлення (гастроектомія, запальні захворювання кишечнику, синдром мальабсорбції, захворювання гепатобіліарної системи).
  • Захворювання нирок (хронічна ниркова недостатність, нирковий канальцевий ацидоз, синдром Фанконі).
  • Захворювання крові (лейкоз, лімфоми, системний мастоцитоз, мієломна хвороба, таласемія та інші анемії, хвороба Гоше).
  • Захворювання сполучної тканини (недосконалий остеогенез, синдром Елерса-Данлоса, синдром Морфана, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак).
  • Інші причини: вагітність та лактація, іммобілізація, злоякісні новоутворення, нервово-психічна анорексія, зловживання алкоголем, гіперфосфатемія, синдром Рейлі-Дея).[11]

Клінічні прояви[ред. | ред. код]

Спочатку у людини змінюється статура, потім хода тощо. Якщо це обумовлено похилим віком — це одне. Але, на жаль, маса кісток, щільність кісткової тканини зараз починає зменшуватися ще в достатньо молодому віці. І це дуже небезпечно. Бо при остеопорозі кістки не тільки швидше ламаються, а й гірше зростаються, а значить, людина довше лікується, переходить на інвалідність, страждає від болю.[12]

Ускладнення[ред. | ред. код]

Останні дослідження говорять про те, що остеопороз і атеросклероз є взаємопов'язаними процесами. Було встановлено, що порушення кальцієвого обміну в кістковій тканині безумовно посилюють перебіг атеросклерозу й підвищують ризик його подальших ускладнень. Інші дослідження показують, що при зниженні мінеральної щільності кісткової тканини збільшується відкладення кальцію в коронарних артеріях. Кальцій разом із різними жирами утворює атеросклерозну бляшку, яка через надлишок холестерину в крові відкладається на внутрішній стінці артерії й закупорює її. Це робить артерію менш еластичною, що призводить до утворення тромбів і порушення кровообігу, внаслідок чого людина страждає від інсульту або інфаркту. Щоб уникнути негативних наслідків остеопорозу (таких, як атеросклероз), слід знати все про хворобу та способи її профілактики.[9]

Сучасні методики діагностики[ред. | ред. код]

Серед багатьох чинників, що мають значення в розвитку порушень структурно-функціонального стану кісткової тканини й розвитку остеопорозу, важливе місце відводиться особливостям будови тіла людини.

За результатами дослідження, у жінок віком 50—89 років, які мали порушення структурно-функціонального стану кісткової тканини (остеопенія, остеопороз), були вірогідно зменшені такі антропометричні показники, як зріст, довжина голови (тільки у віковій групі 70 — 89 років), плечовий діаметр, обхват грудної клітки . Зменшення довжини лопатки та збільшення довжини шиї спостерігалося в групі 50 — 89 років та 50 — 69 років. Крім того, в цих групах у жінок з нормальним структурно-функціональним станом кісткової тканини спостерігали зменшення антропометричних показників, які характеризують особливості жирового обміну (товщина складки на спині, товщина складки на плечі, товщина складки на животі, товщина складки на стегні, товщина складки на гомілці). Такі показники, як довжина стегна, довжина гомілки, обхват плеча, ширина плеча, обхват широкої частини передпліччя, діаметр гомілки, ширина ступні, поперечний діаметр грудної клітки, тазовий діаметр, мали тенденцію до зниження у хворих з остеопорозом.

Для пацієнток з остеопоротичними переломами порівняно з пацієнтками без них характерним було вірогідне зниження таких антропометричних показників, як довжина стегна, обхват кисті, обхват вузької частини гомілки, висоти обличчя.[13]

Сьогодні в Україні доступні найсучасніші методики діагностики остеопорозу, золотим стандартом якої є двохенергетична рентгенівська денситометрія, або абсорбціометрія, що дає змогу визначати мінеральну щільність кісткової тканини. У нашій країні вже є 7 таких денситометрів, один із них, найсучасніший, — у Києві, в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу. Метод ультразвукової денситометрії дає змогу визначати ступінь остеопорозу в пацієнтів із груп ризику, яким у разі необхідності поглибленої діагностики застосовують методику абсорбціометрії. Крім того, нині в діагностиці остеопорозу використовують рентгеноморфометрію, кількісну комп'ютерну томографію і біохімічні маркери метаболізму кісткової тканини.[14]

Лікування[ред. | ред. код]

При визначенні тих пацієнтів, яким необхідна фармакотерапія остеопорозу, виділяють три групи високого ризику переломів (F. Cosman та співавт., 2014)[15]:

  • Пацієнти з низькоенергетичними переломами в анамнезі;
  • Пацієнти з низькою кістковою масою (Т-критерій відповідає -2,5 SD за даними двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії);
  • Пацієнти з високим ризиком остеопоротичних переломів (за даними онлайн калькулятора FRAX®[16], який з 2016 року доступний для користувачів в українській версії і використовує українські статистичні дані для прогнозування). До таких належать пацієнти з ризиком розвитку основних остеопоротичних переломів ≥20 % або ризиком перелому стегна ≥3 % протягом наступних 10 років[17]

Дослідницька група, очолювана професором J. Kanis і співавт. (2015)[18], вважає, що немає необхідності у визначенні діагностичних критеріїв початку фармакотерапії остеопорозу, потрібно використовувати оцінку ризику переломів за допомогою онлайн інструмента — калькулятора FRAX®[16], і ініціювати лікування у пацієнтів з ризиком, що перевищує поріг.[18]

Наразі в клінічній практиці застосовуються лікарські засоби, які довели свою ефективність щодо зниження ризику переломів різної локалізації (вертебральних і невертебральних) в тривалих багатоцентрових плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях. Вибір терапії залежить від конкретної клінічної ситуації, а за умови призначення окремих препаратів — також від переважного шляху введення (через рот, підшкірно або внутрішньовенно)[19].Підшкірна форма таких препаратів має не тільки перевагу у легкості дотримання режиму прийому, але й у економічній ефективності.[20]

Для лікування постменопаузального остеопорозу рекомендованими лікарськими засобами з доведеною ефективністю щодо зниження частоти переломів стегна, вертебральних і невертебральних переломів для початкової терапії є (в алфавітному порядку): алендронат, деносумаб, золедронова та ризедронова кислоти. Теріпаратид, деносумаб або золедронова кислота мають призначатися пацієнтам, які мають протипоказання до призначення препаратів, що приймаються через рот, як стартова терапія у пацієнтів з високим ризиком виникнення переломів.[17]

Деносумаб — повністю людське моноклональне антитіло з групи IgG2[21], антирезорбтивний лікарський засіб, що регулює кісткову резорбцію за рахунок пригнічення дозрівання остеокластів. Для лікування остеопорозу[17] використовується у вигляді підшкірної ін'єкції в дозі 60 мг[22] 1 раз на півроку. Деносумаб збільшує мінеральну щільність кісткової тканини в трабекулярному та кортикальному шарах[23]. У показаннях до використання деносумаба в цій дозі[24]: лікування жінок з постменопаузальним остеопорозом і високим ризиком виникнення переломів, лікування для збільшення кісткової маси у чоловіків з остеопорозом і високим ризиком виникнення переломів, лікування глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу у чоловіків і жінок з високим ризиком виникнення переломів[25], лікування для збільшення кісткової маси у чоловіків з високим ризиком виникнення переломів які отримують андроген-деприваційну терапію неметастатичного раку передміхурової залози, лікування для збільшення кісткової маси у жінок з високим ризиком виникнення переломів які отримують ад'ювантну терапію інгібіторами ароматази з приводу раку молочної залози.

Бісфосфонати[en] мають достовірну ефективність зниження ризику переломів при остеопорозі у тих пацієнтів, хто вже переніс перелом внаслідок остеопорозу.[26][27][28] Ця перевага препарату проявляється при прийомі тривалістю 3-5 років.[29] Зниження ризику переломів становить від 25 % до 70 % в залежності від того, які кістки залучені.[28] При прийомі антирезорбтивних препаратів існує ризик атипових переломів стегна і остеонекрозу нижньої щелепи при тривалому прийомі, однак цей ризик дуже низький.[28][30]У зв'язку з низькою ефективністю при прийомі більше 3-5 років і в світлі розвитку небажаних явищ, допустимо припинення прийому бісфосфонатів через цей період часу.[29] Бісфосфонати збільшують мінеральну щільність кісткової тканини тільки в трабекулярному шарі[31] і випускаються в формах для прийому через рот[32] або внутрішньовенно[33] (наприклад, золедронова кислота, яка має в показаннях лікування остеопорозу, має бути у вигляді 100 мл розчину, який містить 5 мг золедронової кислоти (безводної), що відповідає 5,33 мг золедронової кислоти моногідрату).

Додаткове вживання фтору не демонструє ефективність при постменопаузальному остеопорозі, тому що навіть при збільшенні мінеральної щільності кісткової тканини, фтор не знижує ризик виникнення переломів.[34][35]

Теріпаратид[en] (рекомбінантний гормон паращитовидних залоз) продемонстрував ефективність у лікуванні жінок з постменопаузальним остеопорозом.[36] Гормональна замісна терапія ефективна у відношенні до остеопорозу, але рекомендована тільки для жінок, які також мають менопаузальні симптоми.[28] Вона не рекомендована для лікування остеопорозу як такого.[37] Ралоксифен ефективний в зниженні виникнення вертебральних переломів, але не впливає на ризик невертебральних переломів.[28] Знижуючи ризик виникнення раку молочної залози, він підвищує ризик тромбозу та інсульту.[28] У чоловіків з гіпогонадизмом тестостерон демонстрував покращення якісних та кількісних показників кісток, але з 2008 не було досліджень, які б оцінювали вплив на ризик переломів в цій групі або групі чоловіків з нормальним рівнем тестостерону.[38] Кальцитонін, який раніше був рекомендований, зараз не використовується у зв'язку з асоційованим ризиком виникнення раку та сумнівним ефектом у відношенні до зниження вірогідності виникнення переломів.[39]

Для контролю ефективності фармакотерапії остеопорозу проводиться двохфотонна рентгенівська абсорбціометрія кожний рік або два до тих пір, поки показники не будуть стабільними.[17] Звертають увагу на зміни мінеральної щільності кісткової тканини в поперековому відділі хребта, стегновій кістці або шийці стегна; контрольні дослідження бажано проводити в тому ж самому закладі та за допомогою тої ж самої машини.[17] Також використовується аналіз маркерів кісткового ремоделювання для оцінки адекватності прийому препаратів пацієнтом та ефективності лікування.[17] Значне зниження цих маркерів відбувається під впливом антирезорбтивної терапії та пов'язане зі зниженням ризику виникнення переломів; значне підвищення маркерів демонструє відповідь на терапію анаболічними препаратами.[17]

Наразі в Україні існують сучасні діагностичні та лікувальні можливості для успішної боротьби з таким грізним захворюванням, як остеопороз, і запобігання його розвитку в здорових людей. Проведення Всесвітніх днів остеопорозу, які тепер регулярно відбуватимуться в Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу, сприятиме популяризації сучасних знань про остеопороз серед лікарів та пацієнтів.[14]

Профілактика[ред. | ред. код]

Раціональне харчування займає важливе місце серед профілактичних заходів щодо розвитку остеопорозу в усіх вікових періодах. Воно відіграє важливу роль у формуванні піку кісткової маси в молодому віці та темпах втрати кісткової тканини в жінок у постменопаузальному періоді. Дані щодо фактичного харчування населення вказують на те, що практично в усіх економічно розвинених країнах люди літнього віку вживають значно менше кальцію в порівнянні з фізіологічними нормами. У дослідженнях, проведених спільно зі співробітниками лабораторії гігієни харчування Інституту геронтології АМН України, встановлено, що в населення старших вікових груп існує значний дефіцит Ca (42 % від величин, які рекомендуються). Рівні вживання основних макронутрієнтів, які впливають на ремоделювання кісткової тканини, кальцію, магнію, фосфору в добовому раціоні жінок усіх вікових груп були достовірно нижчими за рекомендовані. Тільки у 3,2 % жінок вміст кальцію в харчовому раціоні перевищував 1000 мг/добу, у більшої половини пацієнток він був меншим за 200 мг/добу.

Кальцій — основний негормональний засіб, який використовується для профілактики та лікування остеопорозу. Доведено, що додаткове його введення (500—1500 мг на добу) вірогідно зменшує втрату кісткової маси в постменопаузальному періоді. Використання кальцію сприяє зниженню частоти переломів хребців та стегнової кістки в літньому та похилому віці. Результати проведених досліджень свідчать про зниження на 60 % числа переломів стегнової кістки серед чоловіків та жінок, вміст кальцію в яких у фактичному раціоні харчування становив більше 700 мг/добу в порівнянні з тими, хто приймав його менше 500—700 мг/добу.[40]

Дієта[ред. | ред. код]

На міцність кісток впливає не стільки абсолютна кількість кальцію в їжі, скільки співвідношення в харчовому раціоні кальцію й фосфору: кількість кальцію повинна в півтора-два рази перевищувати кількість фосфору. Крім того, для повноцінного засвоєння кальцію в раціоні повинні бути ще й магній, бор, мідь, марганець, цинк, вітаміни B6, C, K і фолієва кислота, а також певні білки й жири, що сприяють засвоєнню вітаміну D. Правильно складена дієта, що містить усі необхідні компоненти, здатна серйозно зменшити загрозу розвитку остеопорозу.

Що повинно бути на столі:

  • Молоко й молочні продукти (краще знежирені). У них оптимальне співвідношення кальцію й фосфору. Крім того, жир ускладнює засвоєння кальцію, тому краще вживати молочні продукти зі зниженою жирністю.
  • Свіжі овочі й фрукти, особливо всі види капусти (білокачанна, брокколі, цвітна), морква, ріпа. Крім кальцію вони містять всю «групу підтримки» мікроелементів, необхідних для повноцінного засвоєння кальцію.
  • Бобові, волоські горіхи, гарбузове й соняшникове насіння, олії. Всі вони містять білки й жири, необхідні для зміцнення кісткової тканини й засвоєння вітаміну D.

Слід виключити з раціону продукти, які погіршують засвоєння кальцію або сприяють його вимиванню з організму. Це так звані «викрадачі кальцію»:

  • Цукор, мед, вироби з пшеничного борошна (макарони, білий хліб), кава, чай. Усі рафіновані продукти й кофеїн порушують всмоктування кальцію в кишечнику.
  • М'ясні продукти заводського виготовлення (натуральне м'ясо на засвоєння кальцію не впливає).
  • Надлишок солі. Сіль витісняє з організму кальцій, який виходить разом із сечею. Всього одна зайва чайна ложка солі в день може викликати зменшення кісткової маси на 1,5 % в рік.
  • Алкогольні напої. Зловживання алкоголем нерідко викликає остеопороз навіть у чоловіків середнього віку, які взагалі-то до нього зовсім не схильні. Яскраво виражений остеопороз з ламкістю кісток розвивається в усіх жінок, які зловживають алкоголем, причому дуже рано.

Взимку й навесні темпи розвитку остеопорозу прискорюються, тому що для будівельного процесу кісткової тканини мало одного кальцію. Ще потрібен вітамін D, але він утворюється в організмі тільки під впливом сонячних променів. Для профілактики остеопорозу досить двічі на місяць відвідувати солярій.[9]

Організації боротьби з остеопорозом[ред. | ред. код]

  • Міжнародна асоціація остеопорозу (IOF)
  • Український науково-медичний центр проблем остеопорозу.

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Щотижневик «Аптека»; «Остепороз: це повинен знати кожен»
  2. Поворознюк В. В., 2000; Riggs В. L., Melton L., 1986
  3. Kanis J. A., 1993
  4. Lees В. et al., 1993
  5. Поворознюк В. В., Форосенко В. С., 2004
  6. Kanis J. A.,Pitf F. A., 1992
  7. Поворознюк В. В., 1998
  8. Melton, L. J. (1995-2). How many women have osteoporosis now?. Journal of Bone and Mineral Research: The Official Journal of the American Society for Bone and Mineral Research 10 (2). с. 175–177. ISSN 0884-0431. PMID 7754796. doi:10.1002/jbmr.5650100202. Процитовано 2018-10-09. 
  9. а б в Всеукраїнський суспільно-політичний тижневик «Україна і світ»; «Хвороба, яку складно визначити»; Мар'яна Закусило
  10. Портал «Здоров'я України», «Подолати „німу епідемію“: в Україні відбувся Всесвітній день остеопорозу», Олена Барсукова, 24.12.06
  11. Медицинский портал «Здоров'я України», «Вториний остеопороз — це мультидисциплінарна проблема сучасної медицини», Наталія Поліщук, м. Київ
  12. Щоденна львівська газета «Високий замок», «Остеопороз ламає не тільки кістки, а й життя», Людмила Полевська
  13. Портал «Лікарь», «Остеопороз: сучасні методи діагностики», В. В. Поворознюк
  14. а б Портал «Здоров'я України», «Подолати „німу епідемію“: в Україні відбувся Всесвітній день остеопорозу», Олена Барсукова, 24.12.06
  15. Cosman, F.; de Beur, S. J.; LeBoff, M. S.; Lewiecki, E. M.; Tanner, B.; Randall, S.; Lindsay, R.; National Osteoporosis Foundation (2014-10). Clinician's Guide to Prevention and Treatment of Osteoporosis. Osteoporosis international: a journal established as result of cooperation between the European Foundation for Osteoporosis and the National Osteoporosis Foundation of the USA 25 (10). с. 2359–2381. ISSN 1433-2965. PMC PMC4176573. PMID 25182228. doi:10.1007/s00198-014-2794-2. Процитовано 2018-09-27. 
  16. а б FRAX® Інструмент оцінки ризику переломів. www.sheffield.ac.uk (en). Процитовано 2018-09-27. 
  17. а б в г д е ж Camacho, Pauline M.; Petak, Steven M.; Binkley, Neil; Clarke, Bart L.; Harris, Steven T.; Hurley, Daniel L.; Kleerekoper, Michael; Lewiecki, E. Michael та ін. (2016-09-02). AMERICAN ASSOCIATION OF CLINICAL ENDOCRINOLOGISTS AND AMERICAN COLLEGE OF ENDOCRINOLOGY CLINICAL PRACTICE GUIDELINES FOR THE DIAGNOSIS AND TREATMENT OF POSTMENOPAUSAL OSTEOPOROSIS — 2016. Endocrine Practice (en-US) 22 (Supplement 4). с. 1–42. ISSN 1530-891X. doi:10.4158/ep161435.gl. Процитовано 2018-09-27. 
  18. а б Kanis, John A; McCloskey, Eugene V; Harvey, Nicholas C; Johansson, Helena; Leslie, William D (2015-09-22). Intervention Thresholds and the Diagnosis of Osteoporosis. Journal of Bone and Mineral Research (en) 30 (10). с. 1747–1753. ISSN 0884-0431. doi:10.1002/jbmr.2531. Процитовано 2018-09-27. 
  19. Современные стандарты лечения остеопороза: кому, когда, сколько, как долго?. health-ua.com (російською мовою). Процитовано 2018-09-27. 
  20. Morizio, Paige; Burkhart, Jena I.; Ozawa, Sachiko (2018-10). Denosumab: A Unique Perspective on Adherence and Cost-effectiveness Compared With Oral Bisphosphonates in Osteoporosis Patients. The Annals of Pharmacotherapy 52 (10). с. 1031–1041. ISSN 1542-6270. PMID 29616561. doi:10.1177/1060028018768808. Процитовано 2018-09-27. 
  21. Yang, X. D.; Jia, X. C.; Corvalan, J. R.; Wang, P.; Davis, C. G. (2001-4). Development of ABX-EGF, a fully human anti-EGF receptor monoclonal antibody, for cancer therapy. Critical Reviews in Oncology/Hematology 38 (1). с. 17–23. ISSN 1040-8428. PMID 11255078. Процитовано 2018-09-27. 
  22. Деносумаб 60 мг. mozdocs.kiev.ua. Процитовано 2018-09-27. 
  23. Genant, Harry K.; Libanati, Cesar; Engelke, Klaus; Zanchetta, Jose R.; Høiseth, Arne; Yuen, Chui Kin; Stonkus, Sigtas; Bolognese, Michael A. та ін. (2013-10). Improvements in hip trabecular, subcortical, and cortical density and mass in postmenopausal women with osteoporosis treated with denosumab. Bone 56 (2). с. 482–488. ISSN 1873-2763. PMID 23871852. doi:10.1016/j.bone.2013.07.011. Процитовано 2018-09-27. 
  24. DENOSUMAB 60MG HIGHLIGHTS OF PRESCRIBING INFORMATION. http://www.proliahcp.com/. 
  25. FDA Approves Prolia Denosumab For GlucocorticoidInduced Osteoporosis. www.amgen.com (en). Процитовано 2018-09-27. 
  26. Wells, G. A.; Cranney, A.; Peterson, J.; Boucher, M.; Shea, B.; Robinson, V.; Coyle, D.; Tugwell, P. (2008-01-23). Alendronate for the primary and secondary prevention of osteoporotic fractures in postmenopausal women. The Cochrane Database of Systematic Reviews (1). с. CD001155. ISSN 1469-493X. PMID 18253985. doi:10.1002/14651858.CD001155.pub2. Процитовано 2018-09-27. 
  27. Wells, G.; Cranney, A.; Peterson, J.; Boucher, M.; Shea, B.; Robinson, V.; Coyle, D.; Tugwell, P. (2008-01-23). Risedronate for the primary and secondary prevention of osteoporotic fractures in postmenopausal women. The Cochrane Database of Systematic Reviews (1). с. CD004523. ISSN 1469-493X. PMID 18254053. doi:10.1002/14651858.CD004523.pub3. Процитовано 2018-09-27. 
  28. а б в г д е Body, J. J. (2011-11). How to manage postmenopausal osteoporosis?. Acta Clinica Belgica 66 (6). с. 443–447. ISSN 1784-3286. PMID 22338309. doi:10.2143/ACB.66.6.2062612. Процитовано 2018-09-27. 
  29. а б Whitaker, Marcea; Guo, Jia; Kehoe, Theresa; Benson, George (2012-05-31). Bisphosphonates for osteoporosis--where do we go from here?. The New England Journal of Medicine 366 (22). с. 2048–2051. ISSN 1533-4406. PMID 22571168. doi:10.1056/NEJMp1202619. Процитовано 2018-09-27. 
  30. Suresh, Ernest; Pazianas, Michael; Abrahamsen, Bo (2014-1). Safety issues with bisphosphonate therapy for osteoporosis. Rheumatology (Oxford, England) 53 (1). с. 19–31. ISSN 1462-0332. PMID 23838024. doi:10.1093/rheumatology/ket236. Процитовано 2018-09-27. 
  31. Jiang, Liting; Shen, Xing; Wei, Li; Zhou, Qi; Gao, Yiming (2017-5). Effects of bisphosphonates on mandibular condyle of ovariectomized osteoporotic rats using micro-ct and histomorphometric analysis. Journal of Oral Pathology & Medicine: Official Publication of the International Association of Oral Pathologists and the American Academy of Oral Pathology 46 (5). с. 398–404. ISSN 1600-0714. PMID 27766688. doi:10.1111/jop.12499. Процитовано 2018-09-27. 
  32. Gamboa, A.; Duaso, E.; Marimón, P.; Sandiumenge, M.; Escalante, E.; Lumbreras, C.; Tarrida, A. (2018-10). Oral bisphosphonate prescription and non-adherence at 12 months in patients with hip fractures treated in an acute geriatric unit. Osteoporosis international: a journal established as result of cooperation between the European Foundation for Osteoporosis and the National Osteoporosis Foundation of the USA 29 (10). с. 2309–2314. ISSN 1433-2965. PMID 30076454. doi:10.1007/s00198-018-4622-6. Процитовано 2018-09-27. 
  33. Sieber, Patricia; Lardelli, Patrizia; Kraenzlin, Claude A.; Kraenzlin, Marius E.; Meier, Christian (2013-2). Intravenous bisphosphonates for postmenopausal osteoporosis: safety profiles of zoledronic acid and ibandronate in clinical practice. Clinical Drug Investigation 33 (2). с. 117–122. ISSN 1179-1918. PMID 23184667. doi:10.1007/s40261-012-0041-1. Процитовано 2018-09-27. 
  34. Haguenauer, D.; Welch, V.; Shea, B.; Tugwell, P.; Wells, G. (2000). Fluoride for treating postmenopausal osteoporosis. The Cochrane Database of Systematic Reviews (4). с. CD002825. ISSN 1469-493X. PMID 11034769. doi:10.1002/14651858.CD002825. Процитовано 2018-09-27. 
  35. Vestergaard, P.; Jorgensen, N. R.; Schwarz, P.; Mosekilde, L. (2008-3). Effects of treatment with fluoride on bone mineral density and fracture risk--a meta-analysis. Osteoporosis international: a journal established as result of cooperation between the European Foundation for Osteoporosis and the National Osteoporosis Foundation of the USA 19 (3). с. 257–268. ISSN 0937-941X. PMID 17701094. doi:10.1007/s00198-007-0437-6. Процитовано 2018-09-27. 
  36. Han, S.-L.; Wan, S.-L. (2012-2). Effect of teriparatide on bone mineral density and fracture in postmenopausal osteoporosis: meta-analysis of randomised controlled trials. International Journal of Clinical Practice 66 (2). с. 199–209. ISSN 1742-1241. PMID 22257045. doi:10.1111/j.1742-1241.2011.02837.x. Процитовано 2018-09-27. 
  37. Qaseem, Amir; Forciea, Mary Ann; McLean, Robert M.; Denberg, Thomas D.; Clinical Guidelines Committee of the American College of Physicians (2017-06-06). Treatment of Low Bone Density or Osteoporosis to Prevent Fractures in Men and Women: A Clinical Practice Guideline Update From the American College of Physicians. Annals of Internal Medicine 166 (11). с. 818–839. ISSN 1539-3704. PMID 28492856. doi:10.7326/M15-1361. Процитовано 2018-09-27. 
  38. Rao, Shobha S.; Budhwar, Nitin; Ashfaque, Ambreen (2010-09-01). Osteoporosis in Men. American Family Physician (en) 82 (5). ISSN 0002-838X. Процитовано 2018-09-27. 
  39. Background Document for Meeting of Advisory Committee for Reproductive Health Drugs and Drug Safety and Risk Management Advisory Committee. 2013. 
  40. Портал «Мистецтво лікування», «Остеопороз — проблема XXI сторіччя», В. В. Поворознюк

Посилання[ред. | ред. код]