Остра брама (Вільнюс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Остра брама
Aušros Vartai
54°40′28″ пн. ш. 25°17′22″ сх. д. / 54.67444444447177432° пн. ш. 25.28944444447177986° сх. д. / 54.67444444447177432; 25.28944444447177986Координати: 54°40′28″ пн. ш. 25°17′22″ сх. д. / 54.67444444447177432° пн. ш. 25.28944444447177986° сх. д. / 54.67444444447177432; 25.28944444447177986
Країна Литва
Місто Вільнюс
Тип міська брама
Стиль готика, класицизм
Перша згадка 1503
Початок будівництва 1503
Побудовано 1514
Прибудови каплиця
Реліквії і святині Остробрамська ікона Божої Матері.
Статус  охороняється державою
Сайт www.ausrosvartai.lt
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Остра брама, або Ворота світанку (лит. Aušros Vartai [Аушрос Вартай] — Ворота світанку) – міська брама в Старому місті у Вільнюсі, в готичному стилі, побудована у 15031514 роках. Разом з прилеглим до неї фрагментом оборонного муру становить єдиний залишок старих фортифікацій міста, є кінцем Остробрамської вулиці. З внутрішньої сторони брами знаходиться збудована у 1829 році класицистична Остробрамська каплиця з Остробрамською іконою Божої Матері.

Архітектура Острої брами[ред. | ред. код]

Ворота були побудовані в стилі пізньої готики між 1503 і 1514 роками. Це була майже квадратна в плані будівля (11,2 × 10,8 м) з товщиною стін до 2 метрів. У цокольному поверсі розміщений прохід з хрестоподібними склепіннями, відкритий на північ і на південь отворами, котрі закриті сегментарними арками. Внутрішня частина воріт перекриттям розділена на два поверхи[1].

Верхній ярус воріт вінчає високий аттик, прикрашений тинькованим рельєфним фризом, побудований з елементами зачищеного нідерландського орнаменту. Аттик прикрашає овальний медальйон з рельєфним гербом Погоня, підтримуваний грифонами[2].

Остробрамська каплиця[ред. | ред. код]

Північна стіна воріт спочатку була нижчою. У 1671 чи у 1672 році завдяки зусиллям отця Карла від Святого Духа була добудована дерев'яна каплиця на північному боці. Вона згоріла в 1711 році, і в наступному році була відбудована в цеглі. Точно не відомо, коли в неї був поміщений чудотворний образ Богородиці[3].

У 1789-1793 роках в передній частині каплиці для потреб молільників була побудована класицистична галерея[4]

У 1829-1830 роках відбулася реставрація каплиці. Наступні реставрації проводилися у 1927-1932 роках та в 1993 році, перед візитом Папи Іоанна Павла II.

На початку 2010 року розпочато ще один ремонт каплиці в Острій брамі, незабаром відзначений як шкідливий. Під час реконструкції, серед іншого, демонтовані старовинні двері, пошкоджено керамічну плитку з 1932 року через розташування на них нової підлоги, замінено поручні, а понад 100-річні сходи замінені новими з імітацією граніту.

Наприкінці лютого Департамент з охорони пам'яток при Міністерстві культури Литви вимагав припинення ремонтних робіт і призначив спеціальну комісію, яка повинна була стежити за відновленням зруйнованого, а також визначити, хто має право на проведення такого ремонту.

Державна комісія з культурної спадщини зі свого боку направила лист міністру культури Ремігійюсу Вількайтісу і митрополиту Вільнюському кардиналу Аудрісу Бачкісу із закликом належним чином дбати про сакральні об'єкти[5].

Tе, що було зроблено з каплицею Божої Матері Остробрамської у Вільнюсі, це велика втрата з точки зору збереження і сором для Литви, що не може належним чином дбати про пам'ятки (Голова Державної комісії з культурної спадщини Гражина Дремайте)[6]

Остробрамська ікона Божої Матері[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Maria Kałamajska-Saeed: Ostra Brama w Wilnie. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1990, s. 11-12. ISBN 83-01-10077-X.
  2. Maria Kałamajska-Saeed: Ostra Brama w Wilnie. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1990, s. 19-20. ISBN 83-01-10077-X.
  3. Maria Kałamajska-Saeed: Ostra Brama w Wilnie. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1990, s. 31-32. ISBN 83-01-10077-X.
  4. Krzysztof Plebankiewicz: Wilno: przewodnik turystyczny. Warszawa: arkady, 1997, s. 147. ISBN 83-213-3934-4.
  5. Litwa.Konserwator o zniszczeniach podczas remontu Ostrej Bramy[недоступне посилання з липня 2019]
  6. Ostra Brama w Wilnie okradziona. Zniknęły wota

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kałamajska-Saeed M. Ostra Brama w Wilnie. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1990. — S. 11—12. — ISBN 83-01-10077-X. (пол.)
  • Plebankiewicz K. Wilno: przewodnik turystyczny. — Warszawa : arkady, 1997. — S. 147. — ISBN 83-213-3934-4. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]