Дайто (острови)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Острови Дайто)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Острови Дайто
яп. 大東諸島
Карта островів
Карта островів
25°50′34″ пн. ш. 131°14′26″ сх. д. / 25.84278° пн. ш. 131.24056° сх. д. / 25.84278; 131.24056Координати: 25°50′34″ пн. ш. 131°14′26″ сх. д. / 25.84278° пн. ш. 131.24056° сх. д. / 25.84278; 131.24056
АкваторіяФіліппінське море
Кількість островів3 (основні)
Найбільший острівМінамідайто
Загальна площа44,427 км²
Населення (2010 рік)2107 осіб
Густота населення47,426 осіб/км²
КраїнаЯпонія
РегіонОкінава
Острови Дайто (Японія)
Острови Дайто
Острови Дайто
CMNS: Острови Дайто на Вікісховищі

Острови Дайто (яп. 大東諸島 Daitō-shotō) — архіпелаг з трьох ізольованих коралових островів (Кітадайто, Мінамідайто та Окідайто) у Філіппінському морі на південний схід від Окінави. Загальна площа островів складає 44,427 км², а населення 2 107 осіб[1].

Адміністративно всі острови належать до повіту Шімаджірі префектури Окінава та поділені між селами Мінамі-Дайто і Кіта-Дайто, при цьому ненаселений острів Окідайто управляється як частина селища Кіта-Дайто, хоча територіально ближчий до острова Мінамідайто.

Історія[ред. | ред. код]

Ці острови здавна були відомі в Окінава як Ufuagari («Великий схід»)[2][3]. Острови вперше побачив іспанський мореплавець Бернардо де ла Торре у вересні 1543 року, під час перерваної спроби досягти Нової Іспанії з Філіппін на кораблі «San Juan de Letran».[4] Пізніше їх відвідували європейські дослідники різних країн, а самі вони деякий час були відомі під назвою острови Бородіно після того, як російське судно дослідило їх 1820 року.

Острови лишались ненаселеними до формального заволодіння ними Японською імперією 1885 року. У 1900 році на острови прибула група піонерів з острова Хатідзьо, одного з островів Ідзу, розташованих у 287 км на південь від Токіо. Під керівництвом Тамаокі Хан'емона (1838—1910) вони заснували поселення на Мінамідайто і почали вирощувати цукрову тростину. Він також очолював зусилля по колонізації Кітадайто та Окідайто. На цих двох островах були великі запаси гуано, яке видобували для виробництва фосфатного добрива і димного пороху. У 1919 році населення островів було більше 4000 людей.

У Другу світову війну ВМС США неодноразово атакували Мінамідайто, а після війни острови були окуповані США і управлялись як частина Цивільної адміністрації США островів Рюкю з 1950 року. Японії острови були повернуті 1972 року.

Острови[ред. | ред. код]

Фото Назва Кандзі Площа

[км²]

Населення

2004

Найвища точка

[м.н.м.]

Координати
Minami Daito Jima ISS002.jpg Мінамі Дайто яп. 南大東島 30,57 1 442 78 25°50′45″ пн. ш. 131°14′30″ сх. д. / 25.84583° пн. ш. 131.24167° сх. д. / 25.84583; 131.24167 (Minamidaitō)
Kita Daito Jima ISS.jpg Кітадайто яп. 北大東島 11,94 665 75 25°57′ пн. ш. 131°18′ сх. д. / 25.950° пн. ш. 131.300° сх. д. / 25.950; 131.300 (Kitadaitō)
Okidaitojima mlit1978.jpg Окідайто яп. 沖大東島 1,15 24°28′ пн. ш. 131°11′ сх. д. / 24.467° пн. ш. 131.183° сх. д. / 24.467; 131.183 (Oki Daitō)

Геологія та екологія[ред. | ред. код]

Топографія островів Мінамідайто та Кітадайто
Топографія острова Окідайто

Острови утворились при геологічному піднятті коралового атолу, тому береги островів обривчасті та гострі, мають висоту 10-20 метрів. Відвідувачі та вантажі потрапляють на острови за допомогою підйомників (кранів). Внутрішня частина островів нижча, часто (на ділянках не зайнятих вирощуванням цукрової тростини) характеризується болотами та невеликими озерами.

Фітоценоз на східному березі острова Мінамідайто.
Пруд у селищі Мінамідайто.

Найближча суша — острови Рюкю, віддалена від архіпелагу на 300 км, тому на архіпелазі утворилась унікальна та ізольована екосистема з ендемічними видами, які, наприклад, не включає куфій хабу, присутніх на багатьох островах Рюкю.[5] Відсутність змій сприяла розмноженню інвазійних жаб.[6] Колись три основні острови були покриті незайманими лісами, але людська діяльність, в тому числі військові дії, сильно пошкодила їх та призвела до зникнення лісів та ендемічних видів, особливо на Окідайто.[7]

Крім вугрів, до заселення островів дослідники не спостерігали прісноводну рибу чи амфібії.

Архіпелаг, за виключенням Окідайто та деяких менших острівців, включений у Територію захисту дикої природи Японії площею 4 251 га, з яких 234 га є зоною особливого захисту.

В японській та іншій літературі виділяється певна кількість варіацій, підвидів та видів тварин та рослин, що включають назву островів, у тому числі серед таких тварин як Pteropus dasymallus, японський канюк, Otus elegans (включена пам'ятку природи Японії),[8] рогач дайто,[9], вид цикад роду Euterpnosia, пірникоза мала, Hypsipetes amaurotis, Zosterops japonicus, і рослин як пальма Livistona,[10] Excoecaria,[11] і Crepidiastrum.[12] Деякі з них, наприклад Parus varius і волове очко дайто, вважаються вимерлими.

На архіпелазі та у його водах розмножуються такі мігруючі та океанічні види як темноспинний альбатрос, кулик-довгоніг,[13] тунець, тунець смугастий, японська іспанська макрель, вітрильникові, манти, японський хребетний лобстер, морські черепахи, дельфіни і горбатий кит.[14] Серед островів Рюкю, японський фазан присутній тільки на островах Дайто, так само як корали та коралові риби, такі як Chaetodon auripes, яка деколи вважається ендеміком островів[15] і Hemitaurichthys thompsoni, яка раніше була зафіксована лише на островах Оґасавара.[16] Також трапляються Caranx lugubris і Oplegnathus, які стали рідкістю у інших японських водах.[17]

Подальше читання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 平成22年国勢調査 人口等基本集計(男女・年齢・配偶関係,世帯の構成,住居の状態など) 都道府県結果 47沖縄県 Okinawa 2010 census
  2. 島の歴史 - 無人島時代 - (History of the island - Desert island times) from Kitadaito village official website. Retrieved on 2007-01-15.
  3. 島の歴史 (History of the island) from Minamidaito village official website. Retrieved on 2007-01-15.
  4. Welsch, Bernard (Jun 2004). Was Marcus Island Discovered by Bernardo de la Torre in 1543?. The Journal of Pacific History (Taylor & Francis. Ltd.) 39 (1): 109–122. doi:10.1080/00223340410001684886. 
  5. 南大東でヘビ初確認/荷物に紛れ来島"か ". Архів оригіналу за 4 липень 2016. Процитовано 12 листопад 2017. 
  6. 沖縄に生息するカエル達の写真・鳴き声
  7. 大東諸島の生物生態について
  8. Study Group for Conservation of the Daito Scops Owl
  9. 大東島の鳥たち
  10. ダイトウビロウ(大東尾籠)
  11. ダイトウセイシボク(大東青紫木)
  12. ダイトウワダン(大東わだん)- Crepidiastrum lanceolatum var. daitoense
  13. 島の暮し — 島の動物
  14. 琉球新報, 1997年, 南大東島沖にザトウクジラ[недоступне посилання з квітень 2019]
  15. 島の暮し — 島の生物
  16. 6-1-5 大東諸島. Архів оригіналу за 2 лютий 2017. Процитовано 12 листопад 2017. 
  17. 南大東島の伝統行事 南大東島の豊年祭 — 日本の郷文化 — 南大東島名物 スキューバダイビング・透明度100mの海