Острови Кадзан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Острови Кадзан
Kazan-retto.jpg

Карта
Ogasawara LocationVolcanoIs.PNG
Географія
24°46′ пн. ш. 141°18′ сх. д. / 24.767° пн. ш. 141.300° сх. д. / 24.767; 141.300Координати: 24°46′ пн. ш. 141°18′ сх. д. / 24.767° пн. ш. 141.300° сх. д. / 24.767; 141.300
Акваторія Тихий океан
Група островів Острови Оґасавара[d]
Площа 32,55 км²
Найвища точка 916 м
Країна
Flag of Japan.svg Японія
Адм. одиниця Оґасавара
Населення 380 осіб (січень 2008)
Відкрито жовтень 1543
Першовідкривач Bernardo de la Torred
Острови Кадзан. Карта розташування: Японія
Острови Кадзан
Острови Кадзан
Острови Кадзан (Японія)

CMNS: Острови Кадзан у Вікісховищі

Острови́ Кадзан[1][2][3] (яп. 火山列島 Kazan Rettō, «вулкані́чний архіпела́г»), відомі також як острови́ Волкано[4][5][6] (англ. Volcano Islands) або архіпела́г Іо (яп. 硫黄列島 Iō-rettō, «сірча́ний архіпела́г») — група з трьох японських островів на південь від островів Оґасавара. Адміністративно підпорядковуються поселенню Оґасавара, префектура Токіо, Японія[7][8]. Усі острови є активними вулканами, які лежать на острівній дузі, яка тягнеться на південь до Маріанських островів. Плаща островів — 32,55 км², населення — 380 осіб (2008).

Географія[ред. | ред. код]

До островів Кадзан відносять:

  • Кіта-Іото[en] (яп. 北硫黄島 Kita-Iō-tō, дослівно «північний сірчаний острів»), 5,57 км², 792 м (гора Сакакіґаміне (Sakaki-ga-mine));
  • Іото (яп. 硫黄島 Iō-tō, дослівно «сірчаний острів»), 20,60 км², 166 м (вулкан Сурібаті (Suribachi-yama));
  • Мінамі-Іото[en] (яп. 南硫黄島 Minami-Iō-tō, дослівно «південний сірчаний острів»), 3,54 км², 916 м.

Ще один острів розташований набагато північніше, але на тій самій вулканічній дузі:

На островах розташована авіабаза сил самооборони Японії зі штатом 380 осіб. Вона розташована у селі Мінамі. За винятком присутності персоналу авіабази, острови безлюдні.

Історія[ред. | ред. код]

Перші відомі відвідини островів європейцями відбулися у жовтні 1543 року іспанський мореплавцем Бернардо де ла Торре[en] на борту караки San Juan de Letrán, коли він намагався повернутися із Сарангані до Нової Іспанії[9]. Іото був позначений як Суфре (ісп. Sufre), колишньою іспанською назвою сірки.

Острови Кадзан залишалися безлюдними до 1889 року, коли на двох північних островах поселились вихідці з островів Ідзу. Острови анексовані Японією у 1891 році[7][8].

Населення островів становило близько 1100 осіб у 1939 році і було розподілене між п'ятьма поселеннями: Хіґасі, Мінамі, Нісі, Кіта та Мотояма (що означає «Схід», «Південь», «Захід», «Північ» та «Гора походження» або «центральна гора») на острові Іото; і два поселення на острові Кіта-Іото: Ісіно-мура («село Ісіно»; Ісіно — прізвище) та Нісі-мура («Західне село»). Муніципальне управління розташовувалося у поселенні Хіґасі до 1940 року, коли муніципалітет був підпорядкований адміністрації поселення Оґасавара (Токіо).

Острів Іото (відомий також як Іодзіма) став місцем битви за Іодзіму під час Другої світової війни. Група островів після битви перейшла у підпорядкування адміністрації Сполучених Штатів Америки (назва островів англійською — Volcano Islands). Острови Кадзан повернуті японській адміністрації у 1968 році[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — С. 545.
  2. Атлас світу, Картографія, 1999, с. 137, 138.
  3. Карта світу, Картографія, 2004.
  4. Волошин I. I. Географія світового океану / І. І. Волошин, В. Г. Чирка. — К. : Перун, 1996. — С. 122.
  5. Моніторинг Земної Кулі / стор. 44 з 489 / Сейсмічний моніторинг / Моніторинг (українською). Головний центр спеціального контролю ДКАУ. Архів оригіналу за 15 жовтень 2018. Процитовано 16 жовтня 2018. 
  6. ДКАУ / Землетрус (українською). Державне космічне агентство України. Архів оригіналу за 16 жовтень 2018. Процитовано 16 жовтня 2018. 
  7. а б в г «火山列島» (Japanese). Nihon Daihyakka Zensho (Nipponika). Tokyo: Shogakukan. 2013. OCLC 153301537. Архів оригіналу за August 25, 2007. https://web.archive.org/web/20070825113418/http://rekishi.jkn21.com/. Процитовано 2013-10-09. 
  8. а б «火山列島» (Japanese). Nihon Rekishi Chimei Taikei. Tokyo: Shogakukan. 2013. OCLC 173191044. Архів оригіналу за August 25, 2007. https://web.archive.org/web/20070825113418/http://rekishi.jkn21.com/. Процитовано 2013-10-09. 
  9. Brand, Donald D. The Pacific Basin: A History of its Geographical Explorations The American Geographical Society (New York, 1967) p.123.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Острови Кадзан