Острогозьк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Острогозьк
рос. Острогожск
Coat of Arms of Ostrogozhsk (Voronezh oblast).png Flag of Ostrogozhsk (Voronezh oblast).png
Герб Острогозька Прапор міста
Severniy distr.in Ostrogozhsk.JPG
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Код ЗКАТУ: 20231501000
Код ЗКТМО: 20631101001
Основні дані
Час заснування: 1652
Статус міста з 1765 року
Населення 33 842[1]
Площа 22 км²
Поштовий індекс 397852–397855
Телефонний код +7 47375
Географічні координати: 50°52′ пн. ш. 39°04′ сх. д. / 50.867° пн. ш. 39.067° сх. д. / 50.867; 39.067Координати: 50°52′ пн. ш. 39°04′ сх. д. / 50.867° пн. ш. 39.067° сх. д. / 50.867; 39.067
Часовий пояс UTC+4
Водойма р. Тиха Сосна
Найближча залізнична станція Острогозьк
Відстань
До залізничної станції: 3 км
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

142

Влада
Веб-сторінка www.ostrogozhsk.ru
Карта
Острогозьк (Росія)
Острогозьк
Острогозьк

CMNS: Острогозьк на Вікісховищі

Острого́зьк[2] (також Острогожськ, рос. Острогожск) — місто в Росії, адміністративний центр Острогозького району Воронезької області. Розташований на історичній території Слобідської України.

Один із 5 полкових міст Слобожанщини. Населення (за підсумками Всеросійського перепису населення 2010 року) — 33 842  мешканців.

Місто розташоване за 142 км на південь від Воронежу на річці Тиха Сосна (притока Донy). За 3 км від міста знаходиться залізнична станція Острогозьк (на лінії ЛискиВалуйки).

Засноване в 1652 році, статус міста з 1765 року.

Походження назви міста[ред.ред. код]

Острогозьк, який є історичним центром Східної Слобожанщини, був заснований українськими козаками 1652-го року. Колись, у VІІІ-Х ст.ст., на цьому місці вже існувало слов'янське поселення племені сіверян, але постійні напади кочовиків змусили наших предків покинути ці землі, і повернулися вони сюди лише у добу Богдана Хмельницького, аби своєю присутністю знову захищати рідну землю від ворожих зазіхань. Свою назву місто отримало від річки Острогощі, яка тут впадає у Тиху Сосну. Але за народними переказами, ім'я своє Острогозьк отримав від маленької дерев'яної фортеці — «острожка», з якого і розпочалася у ХVІІ ст. майбутня столиця найсхіднішого українського козачого полку.

Історія[ред.ред. код]

Преображенська церква в Острогозьку

Засноване у 16501652 реєстровими українськими козаками Чернігівського і Ніжинського полків як військова фортеця — острог (на Білгородській межі) Московії. Будівництвом міста керував полковник Іван Дзиковський. Кількість реєстрових козаків — 2000 осіб, з родинами та майном. У 1653 році було завершене будівництво фортеці та церкви, а 1654 року до міста прибули нові переселенці-козаки, котрі оселилися у західній частині міста, яка й досі має назву «Нова Сотня».

До 1765 був полковим містом Острогозького слобідського полку, в 17791928 повітове місто Острогозького повіту Воронізької губернії.

За даними 1859 року у місті мешкало 7112 осіб (3678 чоловічої статі та 2434 — жіночої), налічувалось 762 дворових господарства, існували 7 православних церков, повітове й приходське училища, приватний пансіон і приватна школа, лікарня, богодільня, поштова станція, 25 заводів (2 салотопних, 3 миловарних, 3 свічкосальних, 2 свічковоскових, 2 ковбасних, 3 тютюнових, 2 цегельних і шкіряний), відбувались базари й 3 ярмарки на рік[3].

Місто в народі називали Рибним, оскільки тут був головний склад риби, що продавалася у внутрішніх губерніях Московії з Дону.

1895 через місто пройшла залізниця ХарківБалашов.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 20983 осіб (10410 чоловічої статі та 10573 — жіночої), з яких 20653 — православної віри[4].

25 травня 1917 року у місті відбувся перший Український з'їзд Острогозького повіту, на який зібралися представники 15 волостей, товариства «Просвіта» та кооперативів. З'їзд видав кілька постанов та перевів збірку на Український Національний Фонд. Найголовнішими постановами були:

  1. зв'язатися з Харковом як центром всієї Слобожанщини;
  2. негайно приступити до українізації народних шкіл шляхом організації курсів, впливом на земства тощо;
  3. признати жовто-блакитний прапор та ін.

Було обрано Українську повітову раду, якій було доручено реалізація постанов З'їзду та започаткування національних з'їздів у інших повітах.

У 1917 — у складі УНР. У 1918 зайнятий військами Української держави. Гетьман Павло Скоропадський включив Острогозьк безпосередньо до складу Харківської губернії Української Держави. Після встановлення Директорії в Україні місто деякий час контролювалося урядом УНР. 1920 — постійна більшовицька окупація.

З 1928 року — районний центр (до того був повітовим містом). Тоді ж почався систематичний терор проти міського населення, пов'язаного з приватною справою. 1932—1933 комуністи вдалися до Голодомору проти населення міста. Загалом місто значно постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР.

У роки Німецько-радянської війни під контролем німецьких військ з 5 липня 1942 року по 20 січня 1943 року. Тоді ж Острогозьк включений до складу Рейхскомісаріату Україна.

Населення[ред.ред. код]

Згідно з переписом населення 1897 року в Острогозькому повіті проживало 90,3 % українців та 8,4 % росіян, а в Острогозьку 51,4 % українців та 46,8 % росіян.[5]. Зміна чисельності населення за даними всесоюзних і всеросійських переписів:[6]

Рік 1959 1970 1979 1989 2002 2010
населення 28403 32979 35577 35698 35746 33842

Економіка[ред.ред. код]

  • авторемонтний завод
  • цегляний завод
  • завод столярних виробів
  • оліфоварочний завод
  • консервний завод
  • винний завод
  • маслосироробний завод
  • шкірний завод
  • філіал ПО «Робітниця» (легка промисловість)
  • крейдо-вапняний комбінат.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У місті є краєзнавчий музей, будинок-музей Івана Крамського, картинна галерея імені І. М. Крамського.

Видається російською мовою районна газета «Острогожская жизнь».

Зберігся ряд пам'ятників архітектури — купецьких будинків XIX — початку XX століть. У центрі міста — пам'ятний камінь на місці зустрічі Гетьмана Івана Мазепи і московського володаря Петра I Романова.[7]

Пам'ятний знак на честь гетьмана Мазепи на острогозькому Майдані[ред.ред. код]

М. Ратушний та Д.Денисенко біля «мазепиного каменю».

На центральній історичній площі міста Острогозька, що називається тут Майданом, височить величний пам'ятний знак, напис на якому повідомляє: «16 вересня 1696 р. на Майдані Петро І, повертаючись з Азовського походу, зустрічався з гетьманом України Мазепою і козаками Острогозького полку, дякував їм за хоробрість і вірну службу»[8].

Відомо, як сильно допомогли козаки гетьмана Мазепи російському цареві при здобуті міцної турецької фортеці у гирлі Дону, на Азовському морі. Тому і дякував Петро за це українському гетьману. У перший раз володар України побував тоді у Острогозьку, через те і запам'ятали це острогозьці надовго, якщо не сказати, що назавжди. І не зважаючи ні на які прокляття і анафеми з трибун і амвонів, побудували у своєму місті пам'ятник з нагоди цієї зустрічі.

2010-го року острогозький Майдан відвідала висока делегація українців. Голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло Ратушний і український журналіст зі Східної Слобожанщини, активіст місцевого українського товариства «Перевесло», який при цьому очолює Воронізьке регіональне відділення ОУР (Об'єднання українців Росії) Дмитро Денисенко, узявши з собою державний прапор України, сфотографувалися разом з ним біля острогозького пам'ятника українському гетьману. Світлина ця, разом з невеличкою статтею про Східну Слобожанщину, з'явилися незабаром в українському виданні «Україна молода». Між іншим, згадали автори цієї статті і про ті труднощі, які довелось долати острогозьким шанувальникам старовини, аби отримати дозвіл від воронізької влади на встановлення цього пам'ятника. «Коли встановлювали цей пам'ятний знак, місцевій владі закидали: чого це ви Мазепу згадуєте? — розповідає пан Денисенко. — Ті відповіли: тут відбулася зустріч двох відомих правителів того часу, для Острогозька — це вагома історична подія». Так і вдалося острогозьцям відстояти свій пам'ятник на Майдані[9].

Відомі люди[ред.ред. код]

З містом пов'язане життя і діяльність:

В Острогозьку жив і працював космонавт Анатолій Філіпченко.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Информационные материалы о предварительных итогах Всероссийской переписи населения 2010 года (рос.)
  2. Місто засноване українцями (Українська Вороніжчина в культурному житті України), тому згідно із 108 параграфом українського правопису має писатися відповідно до українських мовних традицій
  3. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 11)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-35)
  5. Демоскоп. Перепись населения 1897 г. (рос.)
  6. Переписи населения Российской Империи, СССР, 15 новых независимых государств (рос.)
  7. Памятный знак на месте встречи Петра I c Мазепой — Свод петровских памятников (рос.)
  8. Зображення з оригінальним написом на пам'ятнику.
  9. Іван Леонов. Українське Подоння. // Україна молода. № 216, 18.11.2010 р.