Старий Остропіль
| село Старий Остропіль | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район/міськрада | Старокостянтинівський |
| Рада/громада | Староостропільська сільська рада |
| Код КОАТУУ | 6824288601 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 1374 |
| Площа | 4,485 км² |
| Густота населення | 306,35 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31146 |
| Телефонний код | +380 3854 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′ пн. ш. 27°36′ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
262 м |
| Водойми | Случ |
| Відстань до обласного центру |
80 км |
| Відстань до районного центру |
35 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31146, Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, с. Старий Остропіль, тел. 61-2-80 |
| Карта | |
  Старий Остропіль | |
 Старий Остропіль | |
| Мапа | |
Старий Остропіль — село в Україні, у Старокостянтинівському районі Хмельницької області.
Старий Остропіль розташований у мальовничій місцині над Случчю на відстані 35 км від районного центру і залізничної станції міста Старокостянтинова та 80 км від обласного центра міста Хмельницького. Це історичне волинське містечко, колишній райцентр, нині село. Населення Старого Острополя становить 1 374 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староостропільська сільська рада.
Зміст
З історії та сьогодення[ред. | ред. код]
Остропіль як місто було засновано в 1576 році князем Костянтином Василем Острозьким (наприкінці вересня 1575 князь з військом заліг Басарабів брід на р. Случ і розбив тут кілька татарських загонів, які поверталися з набігу на Волинь; відтак, напевно, оцінивши стратегічне значення цієї позиції, він і заклав невдовзі на цьому місці місто Остропіль).
У 1592 році під час повстання Косинського повстанцям — нереєстровим козакам, міщанам, селянам — вдалось здобути сильно захищене місто Острополь, яке на деякий час стало резиденцією Кшиштофа Косинського.[1] В лютому 1595 року Северин Наливайко на чолі загону (1000 осіб) перебував у містечку.[2]
У 1619 році містечко Остропіль уже складалось з укріпленого міста та замку. Остропіль стає значним ремісничим і торговельним містом, яке об'єднувало 23 села.
У період Хмельниччини, з 1648 року містечко було деякий час осередком Волинського (Остропільський) полку. Проте група польських військ Станіслава Лянцкоронського 5 червня 1649 року розпочала наступ і змусила козаків Кривоносенка відступити з Красилова і Старокостянтинова до Острополя. Після жорстоких боїв, долаючи «впертий опір», полякам вдалося захопити місто. Однак частина козаків з міщанами замкнулись в замку і відбивали атаки противника. Домовившись про вільний вихід обложених з міста за умови припинення ними боротьби, поляки, порушивши домовленості, підступно напали на них і майже усіх знищили. Лише небагатьом, у тому числі полковнику Олександру Кривоносенку, вдалося врятуватися.
Відповіддю на виправи польських військ став похід Богдана Хмельницького до Збаража у липні-серпні 1649 року, під час якого більшу частину Волині, в тому числі і Старий Остропіль, було знову включено до Української держави.
У 2-й половині XVIII століття Остропіль пов'язаний з життям і діяльністю його визначного уродженця Гершеле Острополера, що став одним із головних персонажів фольклорної традиції східноєвропейських євреїв.
У 1917 році містечко входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
У 1932—1933 Остропіль потерпає від сталінського геноциду.
Внаслідок нового радянського адміністративно-територіального поділу Остропіль стає райцентром у 1935 році.
У липні 1941 року Остропіль зайняли гітлерівські війська.
4 березня 1944 року Остропіль було зайнято радянськими військами.
У 1959 році Остропільський район було ліквідовано і таким чином Остропіль утратив статус райцентру.
З 24 серпня 1991 року село належить до незалежної України.
Нини (2000-ні) Старий Остропіль — достатньо велике село, в якому діють незначні сільськогосподарські підприємства, працює школа, функціонують автостанція, низка закладів торгівлі, свою діяльність здійснюють декілька релігійних громад.
Історичні та історико-архітектурні пам'ятки[ред. | ред. код]
Старий Острополь відомий своїм храмом — Преображенською церквою (1840), що є оригінальною пам'яткою-класицистичною ротондою.
У сучасному селі також є декілька меморіальних місьць, в тому числі і з встановленими пам'ятниками:
- пам'ятний знак на честь 360-ї річниці битви під Старим Острополем;
- пам'ятник воїнам-визволителям ВВВ 1941—1945 р.р.;
- братська могила загиблих у ВВВ 1941—1945 р.р..
Видатні люди[ред. | ред. код]
Острополь був значним осереддям волинсько-подільської єврейської громади. Його уродженцями були:
- Гольдштейн Мойсей Маркович (відомий як В. Володарський, 1891–1918) — діяч російського революційного руху.
- Дзюба Олег Андрійович (1952) — український естрадний і камерний співак, педагог. Народний артист України.
- Юрій Клен (1891–1947) — видатний український поет, перекладач, літературний критик, викладач Українського Вільного Університету в Празі, народився у Сербинівці неподалік Старого Острополя.
- Морська Марія Іванівна (справжнє прізвище — П'єткевич-Фессінг) (1895-1932) — українська актриса і сценограф. Дружина режисера Олександра Загарова.
- Гершеле Острополер (1757–1811) — історична особа, єврей-різник з Острополя, що уславився своїми витівками і влучними відповідями, ставши одним з головних героїв усної традиції, зокрема жартів і анекдотів східноєвропейських євреїв;
- Микола Тищук (1924–1985), український сатирик і гуморист, байкар, у 1941 закінчив остропільську середню школу.
З Острополем пов'язана діяльність Олександра Кривоносенка — українського військового діяча часів Української держави XVII століття.
Галерея[ред. | ред. код]
Случ у Старому Острополі
Пам'ятник радянським солдатам
.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wójcik Zbigniew. Kosiński Krzysztof (zm. 1593) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1969.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХIV/2, zeszyt 61.— s. 161—320.— S. 220 (пол.)
- ↑ Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) / Polski Słownik Biograficzny… Tom XXIІ/3, zeszyt 94.— S. 490 (пол.)
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- ПАСПОРТ територіальної громади Староостропільської сільської ради[недоступне посилання з травень 2019] на Хмельницька обласна рада
- Погода в селі Старий Остропіль
| ||||||||||||||||
