Старий Остропіль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Остропіль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Старий Остропіль
Автостанція у Старому Острополі, серпень 2009 року
Автостанція у Старому Острополі, серпень 2009 року
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Хмельницький
Рада Староостропільська сільська рада
Код КОАТУУ 6824288601
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1576
Населення 1374
Площа 4,485 км²
Густота населення 306,35 осіб/км²
Поштовий індекс 31146
Телефонний код +380 3854
Географічні дані
Географічні координати 49°48′34″ пн. ш. 27°33′33″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
262 м
Водойми Случ
Відстань до
обласного центру
80 км
Відстань до
районного центру
35 км
Місцева влада
Адреса ради 31146, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Старий Остропіль
Веб-сторінка https://staroost.gov.ua/
Сільський голова Соломін Юрій Васильович
Карта
Старий Остропіль. Карта розташування: Україна
Старий Остропіль
Старий Остропіль
Старий Остропіль. Карта розташування: Хмельницька область
Старий Остропіль
Старий Остропіль
Мапа

Старий Остропіль — село в Україні, у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Старий Остропіль розташований у мальовничій місцині над р. Случ на відстані 35 км від залізничної станції міста Старокостянтинова та 80 км від районного та обласного центру міста Хмельницького. Це історичне волинське містечко, колишній райцентр, нині село. Населення Старого Острополя становить 1 374 осіб. Орган місцевого самоврядування — Староостропільська сільська рада.

З історії та сьогодення[ред. | ред. код]

Остропіль як місто було засновано в 1576 році князем Костянтином Василем Острозьким (наприкінці вересня 1575 князь з військом заліг Басарабів брід на р. Случ і розбив тут кілька татарських загонів, які поверталися з набігу на Волинь; відтак, напевно, оцінивши стратегічне значення цієї позиції, він і заклав невдовзі на цьому місці місто Остропіль).

У 1592 році під час повстання Косинського повстанцям — нереєстровим козакам, міщанам, селянам — вдалось здобути сильно захищене місто Острополь, яке на деякий час стало резиденцією Кшиштофа Косинського.[1] В лютому 1595 року Северин Наливайко на чолі загону (1000 осіб) перебував у містечку.[2]

У 1619 році містечко Остропіль уже складалось з укріпленого міста та замку. Остропіль стає значним ремісничим і торговельним містом, яке об'єднувало 23 села.

У період Хмельниччини, з 1648 року містечко було деякий час осередком Волинського (Остропільський) полку. Проте група польських військ Станіслава Лянцкоронського 5 червня 1649 року розпочала наступ і змусила козаків Кривоносенка відступити з Красилова і Старокостянтинова до Острополя. Після жорстоких боїв, долаючи «впертий опір», полякам вдалося захопити місто. Однак частина козаків з міщанами замкнулись в замку і відбивали атаки противника. Домовившись про вільний вихід обложених з міста за умови припинення ними боротьби, поляки, порушивши домовленості, підступно напали на них і майже усіх знищили. Лише небагатьом, у тому числі полковнику Олександру Кривоносенку, вдалося врятуватися.

Відповіддю на виправи польських військ став похід Богдана Хмельницького до Збаража у липні-серпні 1649 року, під час якого більшу частину Волині, в тому числі і Старий Остропіль, було знову включено до Української держави.

У 2-й половині XVIII століття Остропіль пов'язаний з життям і діяльністю його визначного уродженця Гершеле Острополера, що став одним із головних персонажів фольклорної традиції східноєвропейських євреїв.

У 1917 році містечко входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.

У 1932—1933 Остропіль потерпає від сталінського геноциду.

Внаслідок нового радянського адміністративно-територіального поділу Остропіль стає райцентром у 1935 році.

У липні 1941 року Остропіль зайняли гітлерівські війська.

4 березня 1944 року Остропіль було зайнято радянськими військами.

У 1959 році Остропільський район було ліквідовано і таким чином Остропіль утратив статус райцентру.

З 24 серпня 1991 року село належить до незалежної України.

Нинi (2000-ні) Старий Остропіль — достатньо велике село, в якому діють незначні сільськогосподарські підприємства, працює школа, функціонують автостанція, низка закладів торгівлі, свою діяльність здійснюють декілька релігійних громад.

Історичні та історико-архітектурні пам'ятки[ред. | ред. код]

Старий Острополь відомий своїм храмом — Преображенською церквою (1840), що є оригінальною пам'яткою-класицистичною ротондою.

У сучасному селі також є декілька меморіальних місьць, в тому числі і з встановленими пам'ятниками:

  • пам'ятний знак на честь 360-ї річниці битви під Старим Острополем;
  • пам'ятник воїнам-визволителям ВВВ 1941—1945 р.р.;
  • братська могила загиблих у ВВВ 1941—1945 р.р..

Видатні люди[ред. | ред. код]

Острополь був значним осереддям волинсько-подільської єврейської громади. Його уродженцями були:

  • Гольдштейн Мойсей Маркович (відомий як В. Володарський, 1891–1918) — діяч російського революційного руху.
  • Дзюба Олег Андрійович (1952) — український естрадний і камерний співак, педагог. Народний артист України.
  • Юрій Клен (1891–1947) — видатний український поет, перекладач, літературний критик, викладач Українського Вільного Університету в Празі, народився у Сербинівці неподалік Старого Острополя.
  • Морська Марія Іванівна (справжнє прізвище — П'єткевич-Фессінг) (1895-1932) — українська актриса і сценограф. Дружина режисера Олександра Загарова.
  • Гершеле Острополер (17571811) — історична особа, єврей-різник з Острополя, що уславився своїми витівками і влучними відповідями, ставши одним з головних героїв усної традиції, зокрема жартів і анекдотів східноєвропейських євреїв;
  • Микола Тищук (19241985), український сатирик і гуморист, байкар, у 1941 закінчив остропільську середню школу.

З Острополем пов'язана діяльність Олександра Кривоносенка — українського військового діяча часів Української держави XVII століття.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wójcik Zbigniew. Kosiński Krzysztof (zm. 1593) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1969.- Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХIV/2, zeszyt 61.— s. 161—320.— S. 220 (пол.)
  2. Majewski W. Nalewajko (Nalywajko) Semen (Seweryn?), (zm. 1597) / Polski Słownik Biograficzny… Tom XXIІ/3, zeszyt 94.— S. 490 (пол.)

Джерела та посилання[ред. | ред. код]