Острівне (Україна)
| село Острівне | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район | |||||
| Тер. громада | Катлабузька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51080110040067271 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1817 | ||||
| Колишня назва | Бабата, Кодкитай рум. Cotu Chitai | ||||
| Населення | 1306 | ||||
| Площа | 2,33 км² | ||||
| Густота населення | 560,52 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 68442 | ||||
| Телефонний код | +380 4845 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 45°45′44″ пн. ш. 29°9′22″ сх. д. / 45.76222° пн. ш. 29.15611° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
2 м | ||||
| Водойми | Киргиж-Китай | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, с-ще Катлабуг, вул. Незалежності, 47 | ||||
| Карта | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Острівне́ — село Катлабузької селищної громади в Ізмаїльському районі Одеської області в Україні. Населення становить 1306 осіб.
Населення за переписом 2001 року складало 1306 чоловік. Поштовий індекс — 68442. Телефонний код — 4845. Займає площу 2,33 км². Код КОАТУУ — 5120484701.
Село розташоване на правому березі річки Киргиж-Китай, у південній частині Арцизького району. Межує з наступними селами: Главані, Задунаївка, Селіогло, Голиця, Виноградне (Болградський район), Старі Трояни та Кирнички (Ізмаїльський район). Знаходиться за 45 км від кордону з Молдовою, і стільки ж до міста Арциз, до обласного центру Одеса — 185 км. За 6 км від залізничної станції Аліяга.

Територією села проходить частина Нижнього Траянового валу[1].
Село засноване в 1817 р болгарами-фракійцям, переселенцями з Північно-Східної Болгарії. За неперевіреними даними Болгарської енциклопедії, у село Острівне переселилися жителі села Караджа (суч. Стефан Караджа) і міста Провадія, Варненського округу.
Село заснували болгари з Центральної Болгарії, а основна група переселенців прибула з села Гаджілово, яке нині має назву Гранітово.
Одним із тих, хто рушив з Гаджілово до Бессарабії разом із трьома синами, був Стоян Галєв. Однак дорогою голова сімейства помер, а в Острівному оселилися його діти.
Згодом до них приєдналися болгари з Кишинева — досвідчені садівники та городники, які раніше працювали в його околицях. У 1821 році відбулася третя хвиля переселення болгар з міста Татарбунари, а в 1828-му — четверта, остання. У 1830 році до молодого села прибули ще сім родин[2].
Таким чином, Острівне заснували чотири групи переселенців, а найчисельнішою з них була група з регіону Гранітово.
14 листопада 1945 року було перейменовано село Кодкитай Новоіванівського району на село Острівне і Кодкитайську сільраду — на Острівнянську.[3][4] Болгарською мовою село називають Баба, Бабата (з тур. Baba — «батько», «предок», «поважний старий»).
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області», увійшло до складу Суворовської селищної територіальної громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кілійського району, село увійшло до складу Ізмаїльського району[6].
У селі народився Петро Бурлак-Волканов — член Спілки письменників (колишній) СРСР — 1972, Спілки письменників Молдови, член Спілки болгарських письменників, Болгарія.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1565 осіб, з яких 754 чоловіки та 811 жінок.[7]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1309 осіб.[8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| болгарська | 90,35 % |
| українська | 3,52 % |
| російська | 3,22 % |
| румунська | 1,38 % |
| гагаузька | 0,61 % |
| циганська | 0,46 % |
В основі герба композиція з трьох кольорів — зеленого, срібного та червоного, яка символізує перших болгарських поселенців і єдність, добробут, мир і злагоду народів які проживають в селі. Срібна геральдична кроква нагадує територію, на якій розташоване село, схожа на «лікоть» озера Китай. Колодезь- «журавель» — джерело питної води, символ життя, чистоти, істини і спасіння. Барани символізують одну з основних галузей тваринництва села. Зелений колір символізує родючість і процвітання сільського господарства. Срібний-чистоту і невинність. Червоний — красу, мужність, боротьбу, а також болгарського поета Петра Борисовича Бурлак-Волканова. Герб розміщений в золотому картуші, рекомендований Українським геральдичним товариством, і прикрашений сільською короною, яка вказує на статус.
- ↑ Про місто | Болградська громада, Одеська область, Болградський район. bolgradska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 14 липня 2025.
- ↑ Чумак, Оксана (19 жовтня 2025). В Острівному Суворовської громади побувала делегація з Бразилії: у перший день гостей познайомили з історією села. Махала (укр.). Процитовано 20 жовтня 2025.
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
- ↑ УРСР: Адм.-тер. поділ (на 01.09.1946), 1947, с. 880–958, 959–1040..
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області. www.kmu.gov.ua (укр.). Процитовано 15 червня 2025.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019.

