Кунашир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кунашир
рос. Кунашир, яп. 国後島
Вид на Кунашир з гір п-ва Сіретоко

Карта
Географія
44°04′ пн. ш. 145°46′ сх. д. / 44.067° пн. ш. 145.767° сх. д. / 44.067; 145.767Координати: 44°04′ пн. ш. 145°46′ сх. д. / 44.067° пн. ш. 145.767° сх. д. / 44.067; 145.767
Акваторія Охотське море, Тихий океан
Група островів Велика Курильська гряда
Площа 1490  км² 
Довжина 123 км
Ширина 30 км
Найвища точка 1819 м
Країна
Росія Росія (де-факто) / Японія Японія (претендує) [1]
Регіон Префектура Хоккайдо[2]/Сахалінська область[3]
Район Округ Немуро[2]/Южно-Курильський район[3]
Населення 8000 осіб (2007)
Кунашир. Карта розташування: Японія
Кунашир
Кунашир
Кунашир (Японія)
Кунашир. Карта розташування: Росія
Кунашир
Кунашир
Кунашир (Росія)
Мапа

CMNS: Кунашир у Вікісховищі

Кунаши́р (рос. Кунашир, яп. 国後島, くなしりとう, МФА[kunaɕiɾʲi toː]) — острів вулканічного походження в північно-західній частині Тихого океану. Належить до групи Курильських островів. Адміністративно входить до округу Немуро Префектура Хоккайдо, Японія.[4] Знаходиться під владою Росії, яка відносить його до складу Южно-Курильського міського округу Сахалінської області.

Етимологія[ред. | ред. код]

Існує дві гіпотези щодо етимології назви острова. Згідно з першою вона походить від айнського сполучення Кунне-сірі або Кунне-сіру — «Чорний острів». Згідно з другою — від сполучення Куна-сірі або Куна-сіру — «Трав'яний острів».

Географія[ред. | ред. код]

Вулкан Тятя
Вид на Сіретоко. Захід сонця

Видовжений з північного сходу на південний захід. Довжина острова — 122 км, ширина — від 8 до 30 км. Площа близько 1,5 тисяч км². Берег тихоокеанської частини скелястий, важкодоступний. На північному сході через протоку Катерини знаходиться острів Ітуруп. На південному заході віддалений Кунаширською протокою (Немуро), на півдні — протокою Зради від японського острова Хоккайдо. Відстань в найвужчій точці Кунаширської протоки становить 18 км. На південному сході, паралельно острову, розташована Мала Курильська гряда. Вона відокремлена Південно-Курильською протокою. Із західної сторони через Кунаширську протоку гарно видно гори півострова Сіретоко, частину о. Хоккайдо. Посеред Кунаширської та протоки Зради проходить російсько-японський кордон.

Рельєф острова

У північній частині острова розташовані високі вершини — вулкани Тятя (1822 м) і Руруй (1486 м). У центрі лежить вулкан Менделєєва (888 м), а на півдні — вулкан Головніна (542 м). У найвужчій центральній частині острова розміщені озеро Срібне та бухта Первухіна.

Вулкани острова:

Висота (м)
Руруй Руруй ルルイ岳 • Руру 1 485
Тятя Тятя 爺爺岳 • Тятя 1 822
Менделєєва Менделеева 羅臼山 • Раусу-яма 888
Головніна Головнина 泊山 • Томарі-яма 543

Історія[ред. | ред. код]

Ворота святилища
Село Головніно до війни

Острів Кунашир віддавна заселяли айни. 1754 року на ньому було створене перше японське рибацьке поселення. 1789 року між айнами і японцями спалахнув збройний конфлікт. 1798 року острів відвідав японський урядовець і мандрівник Кондо Дзюдзо. 1811 року в поселенні Томарі висадилися перші росіяни на чолі з Головніним.

Станом на 1945 рік населення острова нараховувало 7370 осіб. Воно займалося виловом ламінарій, тунця, крабів, займалися скотарством, видобутком сірки та лісництвом.

Після спалаху японсько-радянської війни 1945 року острів був окупований радянськими військами, уряд СРСР включив його до складу новоутвореної Південно-Сахалінської області, яка 1947 р. стала частиною Сахалінської області РРФСР. На сьогодні японський уряд не визнає російського панування, вимагаючи повернути окуповані території. Проблема територіальної приналежності острова залишається перепоною для підписання мирного договору між Японією і Росією від часу останньої війни 1945 року.

Галерея[ред. | ред. код]

Вид на о. Кунашир з гір п-ва Сіретоко (о. Хоккайдо)
Вид на о. Кунашир (вулкан Раусу-яма) з мису Носаппу, (о. Хоккайдо). Місто Немуро. Знято 13.02.2019 р.
Вид на о. Кунашир (влк. Томарі-яма) з п-ва Ноцуке (о. Хоккайдо)

Див. також[ред. | ред. код]

Проблема Північних територій.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Кунашир // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Японія, США та Україна формально визнають японську приналежність, але фактично острови контролюються Російською Федерацією. Див. Територіальні претензії щодо Курильських островів
  2. а б Згідно позиції Японії
  3. а б Згідно позиції Росії
  4. Указ Президента України №692/2022 «Про питання Північних територій Японії». Президент України. 7 жовтня 2022. Архів оригіналу за 8 грудня 2022. Процитовано 18 лютого 2023. 

Посилання[ред. | ред. код]