Острів Рейнеке
| Острів Рейнеке | |
|---|---|
| Остров Рейнеке | |
 Північно-східний берег | |
| Географія | |
| 42°54′39″ пн. ш. 131°43′38″ сх. д. / 42.91083333336077743° пн. ш. 131.72722222224777511° сх. д.Координати: 42°54′39″ пн. ш. 131°43′38″ сх. д. / 42.91083333336077743° пн. ш. 131.72722222224777511° сх. д. | |
| Місцезнаходження |
затока Петра Великого Японське море |
| Акваторія | Затока Петра Великого |
| Площа | 4,63 км² |
| Довжина | 2,5 км |
| Ширина | 3 км |
| Найвища точка | 148 м |
| Країна | |
 Росія | |
| Регіон | Приморський край |
| Адм. одиниця | Владивосток |
| Населення | 20 осіб (2010) |
  Острів Рейнеке Острів Рейнеке (Росія) | |
|
Острів Рейнеке у Вікісховищі? | |
О́стрів Ре́йнеке (рос. Остров Рейнеке) — невеликий острів в затоці Петра Великого Японського моря. Знаходиться за 490 м на південний схід від острова Попова (мис Лікандера), від якого відмежований протокою Лікандера. Адміністративно належить до Первомайського району Владивостока Приморського краю Росії.
Все населення мешкає в єдиному селищі Рейнеке.
Географія[ред. | ред. код]
Острів компактної квадратної форми з невеликими видовження на вершинах. Протяжність із заходу на схід 3,5 км, з півночі на південь — 3 км. Рельєф острова переважно низькогірний, характерні стрімкі схили до моря, зустрічаються ділянки низинних берегів з лагунами та лагунними озерами. Берегова смуга порізана слабко, її протяжність становить 11,8 км.
Наявність пляжів та мальовничих скелястих берегів, невеликі бухти, багатство морської флори та фауни роблять острів привабливим для туристів. В серпні їх тут буває від 500 до 1000 осіб. На острові поширена лучна рослинність, широколистими лісами вкрита західна частина острова. На сході ліси представлені лише невеликими гаями. Поромна переправа між островом та Владивостоком здійснюється тричі за тиждень із заходом на сусідній острів Попова[1].
Історія[ред. | ред. код]
Острів був досліджений в 1862–1863 роках експедицією підполковника корпусу флотських штурманів Василя Бабкіна. Тоді ж його і назвали на честь директора Гідрографічного департаменту Морського міністерства віце-адмірала Михайла Рейнеке. Ретельно вивчений 1885 року штабс-капітаном корпусу флотських штурманів А. А. Мальцевим.
Навесні 2009 року на острові сталася велика пожежа, був сильно пошкоджений унікальний ліс. Жителі селища змогли загасити полум'я лише за декілька десятків метрів від власних будинків[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 липень 2009. Процитовано 8 листопад 2012.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 8 листопад 2012.
Посилання[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з географії Приморського краю. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
