Острів пінгвінів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Острів пінгвінів
фр. L’Île des Pingouins
Пінґвінський острів.jpg
Українське видання 2014 року
Жанр фантастика, політична сатира
Автор Анатоль Франс
Мова французька
Видавництво Modern Library[d] і Кальман-Леві
Опубліковано 1908
Опубліковано українською 1930
Переклад В. Підмогильний, Ю. Я. Лісняк, М. Терещенко
ISBN-13: 978-1-58715-548-2
ISBN-10: 1-58715-548-6
в проекті «Гутенберг» 1930

«Острів пінгвінів» або «Пінгвінський острів» (фр. L’Île des Pingouins) — фантастичний та історико-сатиричний утопічний роман Анатоля Франса, що вийшов у 1908 році.

Роман являє собою пародію на Францію, містить численні натяки на сучасні автору події. Зокрема, у 6-й книжці («Сучасні часи») йдеться про якусь «справу Піро», яка насправді є нічим іншим, як «справою Дрейфуса».

Історія написання[ред. | ред. код]

17 грудня 1905 року на сторінках європейського видання газети «Нью-Йорк геральд» вийшло різдвяне оповідання Анатоля Франса під назвою «Острів пінгвінів». Згодом ця ж газета опублікувала ще три пов'язані між собою оповідання письменника — «Дракон острова Альки», «Муффомор та Бурдьюк, пінгвінська історія» та «Історія без кінця». Остаточний же варіант твору — «Острів пінгвінів» — побачив світ 14 жовтня 1908 року, вийшовши окремим томом у видавництві «Кальман-Леві».[1]

Сюжет[ред. | ред. код]

Один святий самітник, на ім'я Маель, закинутий бурею на острів, розташований у гіперборейських морях. Бувши підсліпуватим, Маель охрещує пінгвінів, прийнявши їх за людей. Бог, попередньо проконсультувавшись з докторами богослов'я, вирішує виправити помилку самітника, зробивши пінгвінів людьми. Автор описує потім їхню історію, походження, їхні стародавні часи, Середньовіччя, Відродження, сучасність і майбутні часи. Як відбиток історії Франції, історія Пінгвінів являє собою тільки «…череду нещасть, злочинів і безумств. Це справедливо як для пінгвінього народу, так і для всіх інших народів». Справа про 80 тисяч стогів сіна також є пародією на справу Дрейфуса. Історія майбутнього описує сучасний світ з його бігом вперед і вперед, світ «де смак губиться у витончених формах і блискучих вбраннях», де царює «величезне і постійне потворство»… Людство коливається між надмірним створенням, знищенням і занепадом: «Ніхто ніколи не знаходив будинки досить високими… П'ятнадцять мільйонів осіб працювали у величезному місті…». Це історія без кінця, пекельне коло, яке, на думку Франса, робить неймовірною мрію про щасливе суспільство майбутнього.

Особливості роману[ред. | ред. код]

Зазначають, що Анатоль Франс для комічного ефекту дав своїм персонажам імена, засновані на назвах пінгвінів різними мовами: так, герцог Грейток (Greatauk) англійською звучить як «Великий Пінгвін» (Great Auk), назва столиці країни пінгвінів Алька (Alca) пов'язана з найменуванням пінгвіна іспанською мовою.

Українські видання[ред. | ред. код]

  • Франс А. Острів пінгвінів //Літературно-науковий вісник, т. 46-47, 1909, Пер. з фр. Наталія Романович-Ткаченко
  • Франс А. Пінгвинський острів / пер. В. Підмогильного. — Х. ; К.: Книгоспілка, 1930
  • Франс А. Острів пінгвінів / Анатоль Франс, Пер. з фр. (не вказано): За ред. М. Терещенка — К.: Держлітвидав УРСР 1955.
  • Франс А.Острів пінгвінів / Анатоль Франс. Твори в п'яти томах [Т.4 На білому камені. Острів пінгвінів. Боги жадають] / пер. з фр. Ю. Я. Лісняк. — К.:"Дніпро", 1977
  • Франс А. Острів пінгвінів: роман / Анатоль Франс ; пер. з фр. Ю. Я. Лісняк. — Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2007.
  • Франс А. Пінґвінський острів / пер. В. Підмогильного: Видавництво Жупанського, 2014

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анатоль Франс. Твори в п'яти томах, Т.4, 553—554 ст.

Посилання[ред. | ред. код]