Осьова симетрія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відбиття фігури F в осьовій симетрії S відносно прямої p:

Осьова́ симе́трія, симе́трія відно́сно осі́ — в евклідовій геометрії двовимірного простору — вид дзеркального відбиття, при якому множиною нерухомих точок є пряма, яку називають віссю симетрії.

Для фігури, що переходить сама в себе при осьовій симетрії, пряма, утворена нерухомими точками руху, називається віссю симетрії фігури. Прикладом осі симетрії відрізка є його серединний перпендикуляр.

Будь-який рух площини можна представити у вигляді композиції не більш ніж трьох осьових симетрій.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Шевченко Л. Л. Кристалохімія. — К. : Вища школа, 1993. — ISBN 5-11-004021-4.