Осівка (Ємільчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Осівка
Osivka em gerb.png Osivka em prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Осівська сільська рада
Код КОАТУУ 1821784401
Основні дані
Засноване 1890
Населення 479
Площа 1,8 км²
Густота населення 266,11 осіб/км²
Поштовий індекс 11211
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°58′46″ пн. ш. 27°58′02″ сх. д. / 50.97944° пн. ш. 27.96722° сх. д. / 50.97944; 27.96722Координати: 50°58′46″ пн. ш. 27°58′02″ сх. д. / 50.97944° пн. ш. 27.96722° сх. д. / 50.97944; 27.96722
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Місцева влада
Адреса ради 11211, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Осівка, тел. 72-4-31
Карта
Осівка. Карта розташування: Україна
Осівка
Осівка
Осівка. Карта розташування: Житомирська область
Осівка
Осівка
Мапа

CMNS: Осівка на Вікісховищі

Осі́вка — село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 479 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

У межах села тече річка Перга, права притока Уборті. Є ставок площею водного дзеркала 31,28 га.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Засноване на початку ХІХ ст. як слобода. До 1890-х років носило назву Осівка (Солов'Ї)[2]. Місце розташування численних оборонних споруд Ємільчинського батрайону Коростенського укріпрайону, споруджених у середині 30-х років минулого століття.

У 1906 році Осівка, село Емільчинської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 54 версти, від волості 16. Дворів 76, мешканців 558[3].

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 21 березня 2013 р. рiшенням № 129 XX сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

На пурпуровому полі співає срібний соловей, що сидить на срібній гілці верби. На лазуровій базі три з'єднані золоті листки дуба з жолудями. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Пурпур символізує любов, мужність та справедливість, приналежність краю в давнину до Київської землі, згодом — до Волині. Лазур символізує чисте повітря та мирне небо, місцеву річку Пергу. Гілка верби — один із символів України. Посвячені вербові гілки у Вербну неділю використовуються і нині як оберіг. Срібний соловей символізує красу природи та історичну назву. Три листки символізують три населені пункти — села Осівку, Льонівку, Чміль, що входять до складу територіальної громади, та великі лісові масиви, що займають понад 60 % території сільської ради.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене горизонтально на дві рівновеликі частини — пурпурову та синю, на якій по центру зображено три з'єднані жовті листки дуба з жолудями.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 — 090 — 4.
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.

Посилання[ред. | ред. код]