Отроч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Отроч
пол. Otrocz
Колишня церква Різдва Богородиці

Координати 50°49′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 22.567° сх. д. / 50.817; 22.567Координати: 50°49′ пн. ш. 22°34′ сх. д. / 50.817° пн. ш. 22.567° сх. д. / 50.817; 22.567

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Янівський повіт
Гміна Хжанув
Населення 568 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 15
Поштовий індекс 23-305
Автомобільний код LJA
SIMC 0789306
GeoNames 762790
OSM r7445761  ·R
Отроч. Карта розташування: Польща
Отроч
Отроч
Отроч (Польща)
Отроч. Карта розташування: Люблінське воєводство
Отроч
Отроч
Отроч (Люблінське воєводство)
Мапа

Отроч[2][3] (пол. Otrocz) — село в Польщі, у гміні Хжанув Янівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 568 осіб (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

Православний надгробок на цвинтарі

1620 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[4]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 1376 вірян[3]. У 1872—1874 роках зведено нову греко-католицьку церкву[3]. З 1875 року парафія діяла як православна[3].

У 1921 році село входило до складу гміни Хжанув Янівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[5]. За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 158 будинків (з них 6 незаселених) та 940 мешканців, з них[5]:

  • 450 чоловіків та 490 жінок;
  • 613 православних, 299 римо-католиків, 28 юдеїв;
  • 309 українців, 343 поляки, 17 євреїв, 271 особа іншої національності.

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[2].

Під час Другої світової війни, за німецької окупації, у селі діяла українська церква[3]. У 1943 році в селі мешкало 936 українців та 287 поляків. У 1945 р. українців виселено в СРСР, тільки 6 родин перейшли на латинський обряд і залишились. Давній (греко-католицький) цвинтар зруйновано в 1960-х, на його місці в 1970 р. збудовано цегельню. У 2004-2009 роках на новому (поховання після 1875 р.) «православному» цвинтарі під керівництвом місцевого ксьондза позбивані восьмираменні (православні) хрести та надгробок священика Скробанського, які скидані в котлован і залиті бетоном під фундамент нового захристія костелу[6].

У 1975—1998 роках село належало до Тарнобжезького воєводства.

Населення[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 285 65 181 39
Жінки 283 52 135 96
Разом 568 117 316 135

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Іван Врона (1887—1970) — український радянський мистецтвознавець, критик, художник, більшовицький партійний діяч.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 146.
  3. а б в г д Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 304. (пол.)
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
  5. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 36.  (пол.)
  6. Otrocz. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.  (пол.)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отроч

  • Otrocz. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.  (пол.)