Отруйний плющ 2: Лілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отруйний плющ 2: Лілі M:
Poison Ivy II: Lily
Жанр Еротика
трилер
Режисер Енн Горсод
Продюсер Пол Херцберг
Сценарист Хлоя Кінг
У головних
ролях
Алісса Мілано
Ксандер Берклі
Джонатон Шек
Белінда Бауер
Вікторія Хаас
Камілла Белль
Говард Браун
Композитор Джозеф Вільямс
Кінокомпанія New Line Cinema
Дистриб'ютор New Line Cinema
Тривалість 108 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1996
Дата виходу 19 січня
IMDb ID 0114151
Попередній Отруйний плющ

«Отруйний плющ 2: Лілі» (англ. Poison Ivy II: Lily) — американський еротичний трилер 1996 р., продовження фільму 1992 р., режисера Енн Горсод і сценаристки Хлоії Кінг. Головні ролі виконували: Алісса Мілано, Ксандер Берклі, Джонатон Шек, Белінда Бауер і Вікторія Хаас. Оригінальна музика — Джозефа Вільямса.

Теглайн: «Пристрасть. Спокуса. Зрада. Лілі хотіла бути схожою на Айві». Прем'єра відбулася 16 січня. Рейтинг MPAA: Дітям до 17 років обов'язкова присутність батьків.

Сюжет[ред. | ред. код]

Лілі — молода художниця, яка приїхала з одного забутого богом місця в Мічигані в Лос-Анджелес, для того щоб навчатися тут мистецтву. Вона живе в гуртожитку. У Лілі зав'язуються сексуальні стосунки зі скульптором-початківцем, який навчається з нею в одній групі і живе в тому ж гуртожитку, що й вона. Ще один хлопець-музикант, вираженої монголоїдної зовнішності, до Лілі теж нерівно дихає. Він весь час спостерігає за нею, не особливо намагаючись робити це потай.

Спочатку Лілі постає перед глядачем досить скромною і вихованою дівчиною. Однак у своїй кімнаті вона знаходить щоденник однієї дівчини, Айві (ім'я Айві означає плющ, натяк на фільм «Отруйний плющ» і посилання до нього). Ця Айві жила тут колись. Лілі зачитується чужим щоденником, з якого видно, що Айві мріяла про те, щоб «розбивати серця і відкривати чоловікам темні, погані місця, в яких вони не бували». Лілі вирішує втілити мрію Айві в життя.

«Вчення Айві» Лілі вирішує випробувати на цікавому їй чоловікові — викладачі. Він — талановитий художник, але без натхнення ось уже не перший рік, що помітно по його студії. У нього є дружина і маленька донька, але вони мало його хвилюють. З вигляду він на початку фільму флегматичен. Хоча подейкують, що в гніві він одного разу мало не вбив обох членів сім'ї. Лілі кокетує з ним на заняттях, він бере її в свій будинок доглядальницею для доньки. Дещо пізніше він дає пропонує їй стати його натурницею. Та погоджується, позує в тому числі і голою, художник змінюється на очах. Він починає з новим натхненням творити.

Помітивши це, її хлопець свариться з нею: адже вона не слухає його застережень, а тільки ще більше запально розказує про свої успіхи. Хлопець ображається і йде геть. Лілі в гостях у свого роботодавця стає об'єктом його домагань. Їй вдається втекти, проте чоловік приходить до неї ввечері в кімнату в гуртожитку і кричить їй, що тепер вона від нього не втече. На крик прибігає монголоїдний студент-музикант, намагається заступитися за Лілі, але художник б'є його. Gовертається хлопець Лілі, але і він стає жорстоко побитим збожеволілим художником. Тільки дивом Лілі вдається вислизнути з-під носа психопата, і в підсумку викладач випадає у вікно. В останньому епізоді фільму Лілі просить вибачення у свого хлопця, мириться з ним і обіцяє більше не намагатися йти небезпечною стежиною.

Ролі[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Фільм відомий як одна із спроб провідної акторки Алісси Мілано розвіяти міф, що вона — дитина-зірка. Вона з'явилася в кількох м'яких еротичних фільмах, у тому числі Отруйний плющ 2. Коли продовження було у виробництві, Мілано обрали через її «фактор визнання».[1] Режисер Енн Горсод раніше працювала з Мілано у х/ф Обійми вампіра (1994), і вони хвилювалися, що як би Poison Ivy II не став занадто сміливим. Вони вирішили піти в іншому напрямку, не використовуючи Мілано в ролі основного секс-символу в фільмі, звернувши увагу на Джонатона Шека.[2]

Релізу посприяли сексуальні сцени за участю Мілано. Горсод зізналася, що фільм в основному був популярний у чоловіків, але наполягала на тому, що були і шанувальниці жіночої статі.[3] Хоча цей еротичний трилер і не був настільки успішним, як Обійми вампіра, фільм дійсно добре показав себе у продажах домашнього відео.[4] Тим не менше, критики назвали проект «м'яким порно», і він отримав в основному негативні відгуки.

Рейтинг на сайті IMDb — 4,3/10.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. February 24, 1996 — Billboard — p.57
  2. Williams, Linda Ruth — The erotic thriller in contemporary cinema — p.413-414
  3. Williams, Linda Ruth — The erotic thriller in contemporary cinema — p.414
  4. Williams, Linda Ruth — The erotic thriller in contemporary cinema — p.410

Посилання[ред. | ред. код]