Перейти до вмісту

Отруйник (рід рослин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Отруйник
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Фісташкові (Anacardiaceae)
Підродина: Anacardioideae
Рід: Toxicodendron
Вікісховище: Toxicodendron

Отруйник[1] (Toxicodendron) — рід рослин родини фісташкоових (Anacardiaceae)[2]. Приблизно 30 видів поширені в розділеному ареалі; вони зустрічаються в помірних регіонах Північної півкулі, у Південно-Східній Азії та в Неотропіках[3]. Усі види виробляють урушіоли, маслянисті речовини, які можуть викликати сильні алергічні реакції[2][3].

Ілюстрація з лікарських рослин Келера Toxicodendron succedaneum
Листя отруйника укорінливого (Toxicodendron radicans )
Суцвіття Toxicodendron succedaneum
Toxicodendron trichocarpum з волосистими плодами.

Вегетативні ознаки

[ред. | ред. код]

Види роду Toxicodendron — це листопадні деревні рослини, що ростуть у вигляді чагарників, дерев або дерев'янистих ліан. Деякі види утворюють повзучі або висхідні пагони.

Листя почергове, листові пластинки на черешках. Непарноперисті листкові пластинки досить різноманітні у різних видів. Хоча листя отруйника укорінливого Toxicodendron radicans та Toxicodendron diversilobum має три листочки, іноді трапляється п'ять або навіть сім; у Toxicodendron vernix їх від 7 до 13, а у лакового дерева — від 7 до 19; також є види, у яких їх кількість зводиться до одного[4]. Листочки можуть мати цілі, зубчасті або лопатеві краї; всі три форми також можуть зустрічатися на одній рослині.

Генеративні ознаки

[ред. | ред. код]

Бічні, гроноподібні або волотисті суцвіття часто звисають під час дозрівання плодів. Приквітки опадають рано.

Функціонально одностатеві або гермафродитні квіти радіально симетричні та п'ятипелюсткові з подвійною оцвітиною. Зав'язь однокамерна і містить лише один сім'язачаток[4]. Стовпчиків три, вони часто зрослі при основі[4].

Кістянки майже кулясті або нерівносторонні, голі або ледь опушені, лише іноді грубо опушені, але ніколи не бувають залозисто-волосистими. Екзокарп тонкий, жовтий і залишається закритим або відкривається при дозріванні. Мезокарп білий та воскоподібний з коричневими поздовжніми смоляними протоками. Кістянки при дозріванні мають білуватий або сіруватий колір.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Латинська назва роду Toxicodendron походить від грецьких термінів τοξικός — toxicos, що означає «отрута» і δένδρον — dendron, що означає «дерево»[5].

Англійські загальновживані назви свідчать про схожість з іншими, неспорідненими видами рослин та про алергічну реакцію на урушіол. «Отруйний дуб» (Toxicodendron diversilobum, англ. Poison oak) не є дубом (Quercus, з родини букових), але отримав свою назву через схожість листя з листям білого дуба (Quercus alba). «Отруйний плющ» (Toxicodendron radicans, англ. poison ivy) не є плющем (Hedera, з родини аралієвих), але має дуже схожу форму росту. Насправді, рослини не містять жодної отрути (англ. poison), лише надзвичайно агресивний алерген.

Систематика

[ред. | ред. код]

Деякі автори вважали Toxicodendron підродом Toxicodendron роду Rhus . Пелл у 2004 році припустив, що це окремий рід та частина комплексу Rhus, і що в різні часи його вважали або окремим родом, або його частиною (підродом або секцією)[6]. Деякі автори стверджують, що Toxicodendron утворює окремий монофілетичний рід. Існують суперечки щодо точного зв'язку між групами комплексів Toxicodendron та Rhus. Потрібні подальші дослідження[2].

Приблизно 30 видів поширені в розділеному ареалі; вони зустрічаються в помірних регіонах Північної півкулі, у Південно-Східній Азії та в Неотропіках.

Станом на 2019 рік у роді Toxicodendron налічується близько 30 видів[3].

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Tianlu Min, Anders Barfod: Anacardiaceae. In: Wu Zheng-yi, Peter H. Raven, Deyuan Hong (Hrsg.): Flora of China. Volume 11: Oxalidaceae through Aceraceae. Science Press und Missouri Botanical Garden Press, Beijing und St. Louis 2008, ISBN 978-1-930723-73-3. Toxicodendron Miller, S. 348–352 - textgleich online wie gedrucktes Werk. (Abschnitte Beschreibung und Systematik)
  • Ze-Long Nie, Hang Sun, Ying Meng, Jun Wen: Phylogenetic analysis ofToxicodendron (Anacardiaceae) and its biogeographic implications on the evolution of north temperateand tropical intercontinental disjunctions. In: Journal of Systematics and Evolution, Volume 47, Issue 5, 2009, S. 416–430. doi:10.1111/j.1759-6831.2009.00045.x Volltext-PDF.
  • Ying Jiang, Min Gao, Ying Meng, Jun Wen, Xue-Jun Ge, Ze-Long Nie: The importance of the North Atlantic land bridges and eastern Asia in the post-Boreotropical biogeography of the Northern Hemisphere as revealed from the poison ivy genus (Toxicodendron, Anacardiaceae). In: Molecular Phylogenetics and Evolution, Volume 139, Oktober 2019, doi:10.1016/j.ympev.2019.106561.

Окремі посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Toxicodendron // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. 1 2 3 Ze-Long Nie, Hang Sun, Ying Meng, Jun Wen: Phylogenetic analysis of Toxicodendron (Anacardiaceae) and its biogeographic implications on the evolution of north temperateand tropical intercontinental disjunctions. In: Journal of Systematics and Evolution, Volume 47, Issue 5, 2009, S. 416–430. doi:10.1111/j.1759-6831.2009.00045.x Volltext-PDF. Помилка цитування: Тег <ref> з назвою «Nie2009», визначений у <references> в групі «», нічого не містить.
  3. 1 2 3 Ying Jiang, Min Gao, Ying Meng, Jun Wen, Xue-Jun Ge, Ze-Long Nie: The importance of the North Atlantic land bridges and eastern Asia in the post-Boreotropical biogeography of the Northern Hemisphere as revealed from the poison ivy genus (Toxicodendron, Anacardiaceae). In: Molecular Phylogenetics and Evolution, Volume 139, Oktober 2019, doi:10.1016/j.ympev.2019.106561.
  4. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 Tianlu Min, Anders Barfod: Anacardiaceae. In: Wu Zheng-yi, Peter H. Raven, Deyuan Hong (Hrsg.): Flora of China. Volume 11: Oxalidaceae through Aceraceae. Science Press und Missouri Botanical Garden Press, Beijing und St. Louis 2008, ISBN 978-1-930723-73-3. Toxicodendron Miller, S. 348–352 - textgleich online wie gedrucktes Werk.
  5. ↑ D. Gledhill: The Names of Plants. 4 Auflage. Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-86645-3, S. 382 (Отруйник (рід рослин) на «Google Books»).
  6. ↑ Susan Katherine Pell: Molecular Systematics of the Cashew Family (Anacardiaceae). - PhD dissertation bei der Louisiana State University, 18. Februar 2004. online.
  7. 1 2 3 4 5 6 Отруйник (рід рослин): інформація на сайті GRIN