Отрутохімікати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Отрутохіміка́т — речовина, що використовується для хімічної боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин[1].

Отрутохімікати або пестициди, залежно від призначення, діляться на кілька основних груп. Речовини, які застосовуються для боротьби з комахами, називаються інсектицидами, для лікування рослин від грибкових захворювань — фунгіцидами. Препарати, що використовуються для видалення листя рослин, мають назву дефоліанти, для знищення бур'янів — гербіциди, проти бактерій — бактерициди, для знищення кліщів — акарициди, гризунів — зооциди, личинок і гусені — овіциди.

Частіше користуються класифікацією пестицидів за хімічною структурою:

Види пестицидів залежно від хімічної структури Представники
Хлорорганічні сполуки хлориндан, гептахлор, хлортен, гексахлоран, поліхлорпінен
Фосфорорганічні сполуки дихлофос, карбофос, хлорофос, фосфамід, трихлорметафос-3, метилмеркаптофос, метафос, тіофос
Ртуть органічні сполуки гранозан, меркуран, меркургексан, меркурбензол
Сполуки миш'яку арсенат натрію, арсенат кальцію, паризька зелень
Похідні карбамінової кислоти бетанол, карбін, севін та ін.
Ціаніди ціаниста кислота, ціанамід кальцію, ціанплав
Препарати міді ордоська рідина, бургундська рідина, мідний купорос
Сірка та її сполуки колоїдна сірка, сірчаний ангідрид, мелена сірка
Препарати рослинного походження анабазин, нікотин, піретрум

Всі отрутохімікати токсичні для людини. Деякі з них мають канцерогенні властивості. Отрутохімікати можуть викликати алергічні реакції і мати ембріотропну дію. Все це зобов'язує суворо слідкувати за тим, щоб не допускати ніяких порушень санітарно-гігієнічних правил виготовлення, зберігання, транспортування і застосування пестицидів. Найбільша небезпека отруєння існує для осіб, які працюють на протруюванні насіння, опилюванні і оприскуванні рослин, обробці приміщень складів, розбрискуванні на полях приманок, та зайнятих перевезенням або розгружанням пестицидів. Отруєння можуть зустрічатись при випадковому вживанні з їжею протравленого зерна або рослинних і тваринних продуктів, що містять пестициди.

Симптоми інтоксикації[ред.ред. код]

При гострій інтоксикації хлорорганічними сполуками досить характерні загальні симптоми інтоксикації — головний біль, запаморочення, загальна слабкість, нудота, підвищення температури тіла, різка слабкість в ногах. Іноді спостерігається загальна загальмованість, посіпування м'язів рук та ніг, їх тремор. В більш важких випадках можуть виникати приступи клоніко-тонічних судом, наростає тремор рук, атаксія, розлади психіки, порушення зору. Появляється задишка, ціаноз, серцево-судинні розлади. Можливі ускладнення у вигляді паралічів, токсичного енцефаліту, які поєднуються з симптомами токсичного гепатиту та нефриту.
При попаданні отрутохімікатів на шкіру виникають дерматити різного ступеню вираженості. В деяких випадках виражені алергічні прояви: набряк Квінке, алергічний дерматит, висипання у вигляді геморагічного васкуліту, астматичний бронхіт, агранулоцитоз.

При інтоксикації сполуками миш'яку можуть зустрічатись трофічні порушення, зміна пігментації шкіри, нігтів, гіперкератози, випадіння волосся. З боку внутрішніх органів відмічаються дистрофічні зміни печінки, серцевого м'язу та інших органів.

Основні види хімічного захисту[ред.ред. код]

  • Протруювання
  • Інкрустація насіння
  • Обприскування
  • Обкурювання
  • Застосування пестицидних аерозолів
  • Хіміотерапія рослин
  • Десикація

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

CHEM: Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.