Отруєння чадним газом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отруєння чадним газом
Модель молекули моноксиду вуглецю
Модель молекули моноксиду вуглецю
Спеціальність реаніматологія
Симптоми головний біль[1], непритомність[1], стенокардія[1], ST depressiond[1], ціаноз[1], галюцинація[1], ментальна конфузіяd[1], порушення просторового сприйняття і стійкостіd[1], перевтома[1], нудота[1] і тахіпное[1]
Причини монооксид вуглецю[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 T58
DiseasesDB 2020
MedlinePlus 002804
eMedicine emerg/817
MeSH D002249
CMNS: Carbon monoxide у Вікісховищі

Гострі випадкові отруєння окисом вуглецю (чадним газом, світильним газом) можуть відбуватися як на промислових підприємствах, так і в побуті.

Чадний газ є дуже небезпечним, адже не має ні кольору, ні запаху. Він виділяється тоді, коли згоряє паливо [2].

Окис вуглецю зв'язується з гемоглобіном у 200–300 разів швидше, а ніж кисень, тому навіть невеликої кількості цього газу в атмосфері достатньо для того, щоби викликати важке отруєння. Концентрація його у повітрі, що перевищує 0,1%, призводить до смерті упродовж 1 години перебування в отруйній атмосфері.

У легких випадках отруєння проявляються запамороченням, головним болем; відзначаються шум у вухах, задишка, серцебиття, мерехтіння перед очима, почервоніння обличчя, загальна слабкість, сльозотеча, біль за грудниною, нудота, іноді блювання; у тяжких випадках — судоми, втрата свідомості, кома.

Невідкладна допомога[ред. | ред. код]

Інформація в цьому розділі застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2019)
  1. Винести постраждалого з отруйної атмосфери. Зв'язування чадного газу з гемоглобіном зворотне. Тому при отруєнні легкого ступеню достатньо застосувати гіпервентиляцію киснем.
  2. У перші хвилини потерпілому потрібно ввести внутрішньом'язово розчин антидоту «Ацізол». Подальше лікування в стаціонарі.
  3. Штучна вентиляція легень
  4. Лобелін (0,5 мл 1% розчину під шкіру), кофеїн
  5. Цитохром c (0,25% 4-8 мл в/м, або на 200 мл ізотонічного розчину в/в)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н http://www.cdc.gov/niosh/npg/npgd0105.html
  2. ↑ У Хмельницькому виявили 5 витоків газу. khmelnytskyi.one (укр.). Процитовано 17 грудня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2019)
  • Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984. (С.?)

Див. також[ред. | ред. код]


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Отруєння_чадним_газом&oldid=34082327