Оттавська конвенція
| Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення | |
|---|---|
| Абревіатура | Anti-Personnel Mine Ban Convention[1] і Ottawa Convention[2]  |
| Тип | Багатостороння угода[en] |
| Підписано | 18 вересня 1997 |
| Місце | Нью-Йорк, США |
| Чинність | 1 березня 1999 |
| Підписанти | 133 держави |
| Сторони | 164 держави |
| Зберігається | Секретаріат ООН (секція договорів)[3] |
| Статус | чинний |
| Мова | англійська, арабська, іспанська, китайська, російська, французька |
| Сайт | http://icbl.org |
 | |
|---|---|
| Дата | 9 грудня 1997 |
| Засідання | 52-га сесія[4] |
| Код | A/RES/52/38 (Документ) |
| Предмет | Загальне й повне роззброєння § [A] Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення |
Результат голосування |
|
| Результат | Ухвалена[5] |
Конве́нція про заборо́ну застосува́ння, накопи́чення запа́сів, виробни́цтва і переда́чі протипіхо́тних мін та про ї́хнє зни́щення (неофіційно Оттавська конвенція) — міжнародна угода (договір, конвенція), спрямована на припинення використання протипіхотних мін як одного із засобів збройної боротьби.
Ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року. Конвенція набрала чинності 1 березня 1999.
Україна підписала конвенцію у лютому 1999 року у Нью-Йорку. Ратифікація договору Верховною Радою відбулася 18 травня 2005 року.[6] На час підписання угоди Україна порядкувала п'ятим найбільшим арсеналом протипіхотних мін у світі (після Китаю, Російської Федерації, США та Пакистану), що дістався їй у спадок від Радянського Союзу та налічував 6 млн мін типу ПФМ-1.[7] 27 травня 2003 року на Донеччині, у результаті виконання рамкової домовленості між Кабінетом Міністрів України і урядом Канади про ліквідацію протипіхотних мін в Україні, було ліквідовано останню міну типу ПМН.[7]
Розробка та підписання договору стали результатом діяльності Міжнародної кампанії по забороні протипіхотних мін (англ. International Campaign to Ban Landmines, ICBL), розпочатої у 1992 році. Серед членів Ради Безпеки ООН, які не підписали Договір Китай, Росія і США. Інші країни, що не приєдналися до цієї угоди, включають Індію, Ізраїль, Північну та Південну Корею).
У квітні 2025 року Литва і Латвія, а у червні Фінляндія, Польща та Естонія офіційно вийшли з Оттавської конвенції.[8][9]
Україна підписала Оттавську конвенцію 24 лютого 1999 року[8], а ратифікувала у 2005 році.[9]
У 2015, уже під час російсько-української війни, посол ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що утилізація трьох мільйонів протипіхотних мін в Україні, яку фінансує ЄС, має бути завершена до 2018 року.[10]
До 2020-го було знищено три мільйони мін. Понад три мільйони мін мало б ще лишитися. Утилізацію старих радянських мін фінансували та технічно підтримували ЄС і НАТО.[9]
29 червня 2025 року ЗМІ опублікували інформацію про те, що Президент України Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з конвенції.[11] 15 липня того ж року Президент України офіційно повідомив про підписання указу.
15 липня 2025 року Верховна Рада проголосувала за зупинку дії Конвенції до моменту повного припинення збройної агресії Росії.[8]
- В. Ю. Константинов. Оттавська конвенція про повну заборону протипіхотних мін 1997// Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- Женевські конвенції
- Конвенція про заборону застосування, нагромадження, виробництва і розповсюдження протипіхотних мін // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- ↑ https://treaties.unoda.org/t/mine_ban — 2025.
- ↑ https://disarmament.unoda.org/anti-personnel-landmines-convention — 2025.
- ↑ Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production and Transfer of Anti-Personnel Mines and on their Destruction (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 10 вересня 2024.
- ↑ Resolutions adopted by the General Assembly at its 52nd session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 10 вересня 2024.
- ↑ Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production and Transfer of Anti-personnel Mines and on Their Destruction : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 10 вересня 2024.
- ↑ Верховна Рада України ратифікувала Оттавську конвенцію, 18 травня 2005[недоступне посилання]
- ↑ а б Інформація Держекоінспекції щодо екологічних наслідків забруднення територій внаслідок військової діяльності. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 грудня 2009.
- ↑ а б в Верховна Рада підтримала зупинку дії Оттавської конвенції (укр.). Процитовано 15 липня 2025.
- ↑ а б в Ціна виживання. Чому Україна дозволила протипіхотні міни саме зараз (укр.). Процитовано 17 липня 2025.
- ↑ (www.dw.com), Deutsche Welle. Томбінський: ЄС хоче утилізувати три мільйони протипіхотних мін в Україні за три роки | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 15.12.2015. DW.COM (укр.). Процитовано 3 грудня 2017.
- ↑ Зеленський підписав указ про вихід України з конвенції про заборону протипіхотних мін — нардеп. New Voice (укр.). Процитовано 29 червня 2025.
- ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.