Оттон Пілицький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оттон з Піліці (також Отто Пілецький[1][2]) гербу Сокира (пол. Otton z Pilicy (Pilczy); пом. між 1384 і 1385) — польський шляхтич, урядник Королівства Польського. Як львівський (генеральний руський) староста[3] згаданий в документах 1359, 1368 років.[1] сандомирський воєвода, генеральний староста Великопольщі. Сприяв створенню монастиря оо. міноритів у селі св. Станіслав княжого Галича у 1367 році.[4]

Відома дружина — Ядвіґа з Мельштина. Дитина — Ельжбета, яка 4 рази була заміжньою, в тому числі за Вінцентієм з Ґранува, востаннє — за королем Владиславом II Ягайлом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К. — 2009. — № 5 (488) (вер.—жовт.). — С. 38. — ISSN 0130-5247.
  2. № 57. 1359 р. — Купча, укладена між Петрашем Радцьовським і Анною Радивонковою на дідицтво останньої,  — С. 94.
  3. Lwów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. (пол.) — S. 552. (пол.)
  4. Halicz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. (пол.) — S. 15. (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sikora F. Pilecki Jan h. Leliwa (zm. 1496) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1981. — T. XXVI/2. — Zeszyt 109. — S. 256—259. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]