Отто Вайсс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Вайсс
нім. Otto Albert Bernhard Weiß
Народився 25 вересня 1907(1907-09-25)
Бреслау, Сілезія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 19 серпня 1955(1955-08-19) (47 років)
Кіль, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, льотчик
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна, Французька кампанія і німецько-радянська війна
Військове звання оберст
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Авіаційна планка бомбардувальника

Отто Альберт Бернгард Вайсс (нім. Otto Albert Bernhard Weiß; 25 вересня 1907, Бреслау9 серпня 1955, Кіль) — німецький льотчик-ас, оберст люфтваффе (1 листопада 1943). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

В 1931-33 роках служив в поліції. В 1934 році вступив в люфтваффе. З 1 серпня 1938 року — командир 1-ї ескадрильї 40-ї групи пікіруючих бомбардувальників, з 1 листопада 1938 року — 4-ї (штурмової) ескадрильї 2-ї навчальної ескадри. Відзначився під час Польської кампанії. З 13 вересня 1939 по жовтень 1940 року — командир 2-ї (штурмової) групи своєї ескадри. Учасник Французької кампанії і битви за Британію. З 21 червня 1941 року — знову командир 2-ї групи. Учасник Німецько-радянської війни. В грудні 1941 року, під час битви за Москву, здійснив свій 450-й бойовий виліт, до того часу знищив 31 танк, понад 200 автомобілів і 30 гармат. З 13 січня 1942 року — командир 1-ї ескадри підтримки сухопутних військ, з якою з травня 1942 року воював на південній ділянці фронту. 18 червня 1942 року відкликаний в штаб штурмової авіації, де в кінці року очолив випробувальне командування протитанкової авіації. З лютого 1943 року — командир протитанкової командир «Вайсс». Учасник Курської битви. З липня 1943 року — інспектор важкої винищувальної авіації і авіації підтримки сухопутних військ. З грудня 1943 року — співробітник Аеродромної комісії ОКЗ, з квітня 1944 року здійснював координацію дій авіації в Прибалтиці, потім в Богемії і Моравії. В січні 1945 року переведений в штаб 6-го повітряного флоту. Всього за час бойових дій здійснив понад 520 бойових вильотів, знищив 53 танки і понад 200 автомобілів.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Ernst Obermaier: Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe – Stuka- und Schlachtflieger 1939–1945. Dieter Hoffmann Verlag, Mainz 1976.
  • Erwin Lenfeld und Franz Thomas: Die Eichenlaubträger 1940–1945. Weilburg-Verlag, Wiener Neustadt 1983, 2. Auflage, ISBN 3-900-100-07-1.
  • John Weal: Luftwaffe Schlachtgruppen. Osprey Publishing, Oxford 2003, ISBN 978-1841766089
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001