Отто Вінкельманн

Отто Вінкельманн
нім. Otto Winkelmann
Отто Вінкельманн (праворуч), 1940
Народження	4 вересня 1894(1894-09-04) Бордесгольм, провінція Шлезвиг-Гольштейн, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Смерть	24 вересня 1977(1977-09-24) (83 роки) Кіль (місто) Кіль, Німеччина
Країна	Німеччина
Рід військ	СС
Роки служби	1912—1919 1938—1945
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	Ваффен-СС
Звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал поліції (15 березня 1944),  генерал військ СС (1 грудня 1944)
Війни / битви	Перша світова війна Друга світова війна
Нагороди	Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Сілезький Орел 1-го ступеня Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у поліції» 1-го ступеня Медаль «За вислугу років у поліції» 2-го ступеня Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня Почесний знак «За турботу про німецький народ» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Срібний німецький хрест Кільце «Мертва голова»
Отто Вінкельманн у Вікісховищі

Отто Вінкельманн (нім. Otto Winkelmann, 4 вересня 1894, Бордесгольм — 24 вересня 1977, Кіль) — доктор права. Учасник Першої світової війни, кавалер Залізного хреста 2-го та 1-го ступеня. Член Нацистської партії. У лавах СС дослужився до звання обергруппенфюрера. З 1942 очолив Командне управління Головного управління поліції у Третьому рейху. Генерал поліції, з 1 грудня 1944 генерал військ СС. З 19 березня 1944 найвищий керівник СС та поліції в Угорщині.

Біографія

1912 року призваний до лав німецької армії. Наприкінці 1913 року підвищений до звання лейтенанта. За заслуги під час служби у Першу світову був нагороджений Залізними хрестами 2-го та 1-го класу.

1919 року поступив до Добровольчого корпусу. Після демобілізації у листопаді 1919 року перейшов працювати до поліції у чині лейтенанта.

1933 року дослужився до майора. 1930 — 1937 — займав посаду поліцай-директора у місті Герліц.

1 листопада 1932 — вступив у нацистську партію (квиток № 1373131)

11 вересня 1938 року його кандидатура була ухвалена для вступу до СС із присвоєнням звання — штурмбаннфюрер (квиток № 308238). Після цього був переведений до штабу поліції порядку у Берліні.

Грудень 1940 року призначений на посаду командуючого 1-ї управлінської групи Командного управління.

19 березня 1944 року призначений на посаду вищого керівника СС і поліції Угорщини. До кола його обов'язків входила депортація угорських євреїв і з подальшим транспортуванням до концтаборів. Під час перебування в Угорщині він мав відношення до примусової депортації біля 400 000 євреїв..

5 лютого 1945 року зміщений з посади воєнного коменданта фортеці Будапешт і залишив місто. 1 травня 1945 був полонений американцями в Нойкірхені. На відміну від інших вищих чинів Третього райху, Вінкельманну вдалося уникнути карного переслідування і навіть добитися від держави виплати генеральської пенсії. Надалі оселився в Кілі, став членом міської ради і головою Асоціації колишніх поліцейських.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Сілезький Орел 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го, 2-го і 1-го ступеня (18 років)
• Почесний знак «За турботу про німецький народ» 3-го ступеня
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (30 січня 1942)
  • 1-го класу з мечами (20 квітня 1942)
• Німецький хрест в сріблі (5 листопада 1943)
• Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (21 грудня 1944)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Отто Вінкельманн