Отто Гофманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Гофманн
нім. Otto Hofmann
Bundesarchiv Bild 183-B26445, Otto Hofmann.jpg
Народився 16 березня 1896(1896-03-16)[1]
Інсбрук[2]
Помер 31 грудня 1982(1982-12-31) (86 років)
Бад-Мергентгайм[2]
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany.svg Німеччина
Діяльність військовослужбовець, політик
Учасник Перша світова війна
Членство СС[3]
Військове звання Обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Золотий партійний знак НСДАП
Почесний кут старих бійців
Кільце «Мертва голова»

Отто Гофманн (нім. Otto Hofmann; 16 березня 1896, Інсбрук31 грудня 1982, Бад-Мергентгайм) — високопоставлений офіцер СС, начальник Головного управління СС з питань рас і поселень, обергруппенфюрер СС і генерал поліції (21 червня 1943), генерал військ СС (1 липня 1944).

біографія[ред. | ред. код]

Отто Гофманн народився 16 березня 1896 року в сім'ї торговця вином в Інсбруку. У восьмирічному віці з матір'ю переїхав до Німеччини.

Відучившись в середній школі до шостого класу, з 23 серпня 1914 роки з початком Першої світової війни відправився добровольцем в Баварську королівську армію, де служив у 9-му полку польової артилерії. Полк, що розміщувався в районі Ландсберг-ам-Лех, був спрямований до Франції, а потім на зміцнення Східного фронту в район Карпат. У березні 1917 року отримав підвищення до лейтенанта, після проходження підготовки пілотів, служив офіцером зв'язку та повітряним спостерігачем в Австрійській армії. Під час червневого наступу на Східному фронті (на території Румунії) його літак був обстріляний пілотом, Отто був поранений і потрапив у полон. Оговтавшись від поранення за 5 тижнів, він зміг втекти з полону на територію Німеччини, де знову приєднався до складу Баварської армії. З квітня по вересень 1919 року служив офіцером артилерії фрайкору.

Із закінченням війни вирішив повернутися до сімейної справи і в період з 1920 по 1925 рік працював на винному складі, потім — незалежним постачальником вина.

Кар'єра в СС[ред. | ред. код]

У квітны 1923 Гофманн вступив в НСДАП. Після заборони партії і відновлення, в серпні 1929 року поновив членство (квиток № 145 729), а в квітні 1931 року вступив у СС (№ 7 646), поєднуючи роботу в СС з торгівлею вином. З квітня 1933 року почав працювати на повну ставку в управлінні СС «Південь», очолював управління СС в Магдебурзі та Гамбурзі.

1 січня 1937 Отто Гофманн переведений до Берліна, де 1 вересня 1939 року потрапив в склад Головного управління СС з питань рас і поселень. 20 квітня 1940 року підвищено до групенфюрера. З липня 1940 по квітень 1943 року було начальником Головного управління СС з питань раси і поселення. На цій посаді він брав активну участь в германізації території Польщі і Радянського Союзу. Отто Гофман ніс відповідальність за расові злочини: за масове переселення корінного населення з окупованих територій і заселення їх німцями за допомогою органів СС.

Брав участь в Ванзейській конференції 20 січня 1942, на якій було прийнято так зване «остаточне вирішення єврейського питання», яке сам Гофманн характеризував як стерилізацію рас.

13 березня 1943 року по наказом Гіммлера Отто Гофманн одержав почесне звільнення, тому до квітня він пішов з поста начальника Головного управління СС з питань рас і поселень і попрямував в Штутгарт в якості старшого офіцера СС і поліції, командувача управлінням СС «Південний Захід».

Суд[ред. | ред. код]

Гофманн під час Нюрнберзького процесу.

Отто Гофманн здався в полон американцям і постав перед військовим трибуналом в Нюрнберзі у справі про расові злочини. 10 березня 1948 року був присуджений до 25 років тюремного ув'язнення. 7 квітня 1954 року помилуваний і звільнений з Ландбергської в'язниці. Після звільнення переїхав у Вюртемберг, де знову повернувся до торгівлі.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Перша світова війна[ред. | ред. код]

Міжвоєнний період[ред. | ред. код]

Друга світова війна[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #121027465 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
  4. а б Hofmann, Otto - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Процитовано 2019-04-22. 

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.