Отто Гоци

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Гоци
нім. Otto Hotzy
Народження 24 квітня 1887(1887-04-24)
Відень
Смерть 1 лютого 1953(1953-02-01) (65 років)
Гадерсдорф
Нагороди
Ювілейний хрест
Ювілейний хрест
Пам'ятний хрест 1912/13
Пам'ятний хрест 1912/13
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Медаль за 1 поранення (Австро-Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Золотий знак «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Хрест «За вислугу років» (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Залізний хрест 2-го класу

Отто Гоци (нім. Otto Hotzy; 24 квітня 1887, Відень1 лютого 1953, Гадерсдорф) — австро-угорський, австрійський і німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія[ред. | ред. код]

18 серпня 1907 року вступив в австро-угорську армію. Учасник Першої світової війни. 6 вересня 1914 року взятий в полон російськими військами. 14 червня 1918 року звільнений і продовжив службу в армії. З 1 червня 1937 року — командир 4-го батальйону 6-го піхотного полку. Після аншлюсу 15 березня 1938 року автоматично перейшов у вермахт. З 1 серпня 1938 року служив в штабі 84-го, з 10 листопада 1938 року — 24-го піхотного полку.

З 28 серпня 1939 року — командир 472-го піхотного полку. 14 вересня 1940 року важко поранений в автокатастрофі і відправлений на лікування. З 19 серпня 1941 року — командир 239-го запасного піхотного, з 19 грудного 1941 року — 556-го піхотного полку. 5 січня 1942 року захворів і відряджений в 239-й запасний піхотний полк. 1 квітня 1942 року відправлений в резерв фюрера, 11 травня відряджений у військове командування у Франції. З 10 липня 1942 року — комендант 811-ї, з 9 січня по 7 грудня 1943 року — 619-ї (Мозир), з 15 січня 1944 року — 725-ї (Загреб) польової комендатури. 13 листопада 1944 року відправлений в резерв фюрера. 31 березня 1945 року звільнений у відставку.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]