Отто Ніколаї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Ніколаї
Otto Nicolai.jpg
Народився 9 червня 1810(1810-06-09)[1][2][…]
Кенігсберг[d], Королівство Пруссія[1]
Помер 11 травня 1849(1849-05-11)[1][2][…] (38 років)
Берлін, Німецький союз[1]
·інсульт
Поховання
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність композитор, піаніст, диригент, співак, музичний режисер
Вчителі Carl Friedrich Zelterd
Відомі учні Теодор Куллак
Знання мов німецька
Заклад Фрідріх Вільгельм IV
Членство Віденський філармонічний оркестр
Жанр опера
Magnum opus The Merry Wives of Windsord, Il templariod, Die Heimkehr des Verbanntend, Il proscrittod і Mass No. 1 D majord
Посада капельмейстер
Конфесія лютеранство
IMDb nm0630211
Отто Ніколаї

Отто Ніколаї (нім. Carl Otto Ehrenfried Nicolai, 9 червня 1810, Кенігсберг — 11 травня 1849, Берлін) — німецький композитор і диригент, найбільш відомий своєю комічною оперою «Віндзорські пустунки» за однойменною комедією Шекспіра.

Біографія[ред. | ред. код]

Отто Ніколаї народився в сім'ї Кенігсберзької музиканта і після отримання початкової музичної освіти від батька був відправлений у 1827 для продовження навчання в Берлін, де навчався до 1830 у Берлінській співочій академії у Карла Фрідріха Цельтера і Бернгарда Клейна, а потім почав в ній роботу, але в 1833 був направлений органістом в каплицю прусського посольства в Римі, де стажувався у Джузеппе Баїнь і зазнав впливу сучасних йому композиторів, а також Палестрини.

У червні 1837 Ніколаї переїхав у Відень, де став помічником Конрадина Крейцер, капельмейстера театру Кернтнертор, однак наступного році повернувся до Риму, де зосередився на написанні опер. Ніколаї спочатку повинен був стати автором опери «Набукко», але відмовився від роботи, і вона була передана Джузеппе Верді[4]. У 1841 Ніколаї був запрошений на посаду керівника Придворної опери у Відні, в 1842 році організував з числа її працівників Віденський філармонічний оркестр для проведення симфонічних концертів

У 1844 після відходу Мендельсона Ніколаї був запрошений на посаду капельмейстера Берлінського кафедрального собору, однак остаточно переїхав до Берліна тільки в 1848.

У 1849 через два місяці після прем'єри «Віндзорських пустунки» Ніколаї був призначений керівником Берлінської опери, а ще через два дні обраний членом Прусської королівської академії мистецтв, проте в той же день раптово помер від інсульту.

У своїй творчості Ніколаї використовував досягнення сучасної йому італійської музики, працюючи в основному в руслі німецької романтичної традиції.

Список творів[ред. | ред. код]

Опери[ред. | ред. код]

Інше[ред. | ред. код]

  • Симфонія ре мажор (1831)
  • Різдвяна увертюра для симфонічного оркестру на тему хоралу «Vom Himmel Hoch»
  • Увертюра для симфонічного оркестру і хору на тему хоралу «Ein Feste Burg» до 300-річчя Кенігсберзького університету (1843)
  • Меса в тональності ре (1835)
  • Псалми для хору соло
  • Пісні

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118587684 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. THEATER THURSDAY-NABUCCO-VERDI. Архів оригіналу за 16 вересень 2009. Процитовано 29 квітень 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]