Отто Свердруп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отто Свердруп
No-nb bldsa 3c151.jpg
Народився 31 жовтня 1854(1854-10-31)
Нурлан, Норвегія,
Шведсько-норвезька унія
Помер 26 листопада 1930(1930-11-26) (76 років)
Норвегія
Поховання
Громадянство Норвегія
Діяльність polar explorer, моряк
Володіє мовами норвезька[1]
Нагороди

Експедиція в Гренландію (1888 рік)
Otto Sverdrup 1928.jpg

Отто Нейман Кноф Свердруп (норв. Otto Neumann Knoph Sverdrup; нар. 31 жовтня 1854, Біндал, Нурлан, Норвегія, Шведсько-норвезька унія — пом. 26 листопада 1930, Сандвіка[no], Норвегія) — норвезький полярний мореплавець і дослідник. Кавалер Великого хреста ордена святого Олафа за дослідження Канадського арктичного архіпелагу.

 Біографія [ред. | ред. код]

Отто Свердруп народився в селянській родині. Був другим з десяти дітей. З 10 років батько привчав Отто до полювання, свого першого ведмедя він здобув у 14 років.

З 17 років Свердруп займався морським справою, плавав у Північно-Льодовитому океані, на північноатлантичних лініях і в США. Вільно володів англійською мовою. Капітанський диплом отримав у 25 років.

З Фрітьофом Нансеном познайомився через його брата-адвоката Олександра, садиба якого межувала з фермою Свердрупів. У віці 34 років, разом з Нансеном вперше в історії перетнули на лижах острів Гренландія.

В 1891 році одружився зі своєю кузиною Андреа Грете Енгельскен. Їхня єдина донька Одхільд стала дружиною лінгвіста Карла Марстрандера.

З 14 березня 1895 року по 20 серпня 1896 року виконував обов'язки начальника Норвезької полярної експедиції до Північного полюсу. У цей час Нансен, разом з Ялмаром Йохансеном[ru], спробував дістатися до полюса на санях і не повернувся на судно. У 1897 році плавав командиром туристичного лайнера на Шпіцберген.

У 1898 році Свердруп на «Фрамі» вирушає досліджувати Канадський арктичний архіпелаг. За час експедиції, яка закінчилася в 1902 році, Свердрупові вдалося відкрити острова Аксель-Хейберг, Еллеф-Рінгнес, Амунд-Рінгнес та інші, картографувати західний берег острова Елсмір, і досліджувати протоки між островами.

Експедиція докладно обстежила територію в 260 тисяч квадратних кілометрів — більше, ніж будь-яка попередня. Всі території були оголошені володіннями Норвегії, і це викликало затяжний спір з Канадою, судові розгляди тяглися до 1930 року, а останні документи про відмову від претензій, Сведруп підписав за два тижні до смерті. У 1931 році канадський уряд викупив всі матеріали експедиції Свердрупа, які зберігаються тепер в Національному архіві Канадської федерації.

Близько 1907 року Свердруп переїхав на Кубу, де придбав плантацію. Але не досяг успіху в новій справі, і через кілька років повернувся до Норвегії.

У 1914 році Російська імперія запросила дослідника взяти участь в операції з пошуку і порятунку полярних експедицій Георгія Сєдова, Володимира Русанова і Георгія Брусилова, які зникли протягом одного, попереднього, року. Був призначений капітаном парового барка «Екліпс», і в тому ж році відправився в Арктику. Зиму 1914—1915 років перечікував у північно-західного берега півостріва Таймир, а звільнившись від льодів, досяг острова Усамітнення[ru], де восени 1915 роки підняв російський прапор.

Після Жовтневої революції Свердруп співпрацював з Радянською республікою, і в 1920 році на криголамі «Святогор» звільнив з льодового полону пароплав «Соловей Будимирович».

У 1921 році він здійснив свою останню експедицію в Арктику, знову на замовлення Радянської Росії. На борту криголамного пароплава «Ленін» він очолив конвой з п'яти суден, завантажених хлібом. Провів їх Північним морським шляхом через Карське море, від гирла Обі до Єнісею.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Його ім'ям названі:

У 2000 році Міжнародний астрономічний союз присвоїв ім'я Свердрупа кратеру на зворотному боці Місяця.

У 2001 році Гренландія, Канада і Норвегія випустили на честь Свердрупа серію поштових марок.

Посилання[ред. | ред. код]

  • ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.