Перейти до вмісту

Отто I фон Зальм

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Отто I фон Зальм
Народився1080[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1150[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
невідомо Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьаристократ Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулпфальцграф Редагувати інформацію у Вікіданих
РідHouse of Salmd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоГерман Зальмський[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиSophia von Formbachd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриHerman II, Count of Salmd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зGertrude of Northeimd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиSophia of Rheineckd, Otto II van Rheineckd і Beatrix von Rheineckd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Отто I фон Зальм (нім. Otto I. von Salm; бл. 1080–1150) — 5-й пфальцграф Рейнський в 1040 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив зі знатного лотаринзького роду. Другий син антикороля Германа фон Зальма та Софії фон Формбах. Народився близько 1080 року. Молоді роки провів в Лотарингії.

1115 року оженився з представницею впливового роду Нортгайм, удовою рейнського пфальцграфа Зиґфріда Асканія, ставши опікуном його сина Зиґфріда II, графа Веймар-Орламюнде, та Вільгельма.

Звів замок Рейнек, за яким з 1124 року став зватися Оттон фон Рейнек. У 1125 році підтримав Лотаря Суплімбурзького при обранні імператора Священної Римської імперії. Домігся від нього для свого пасорбка Вільгельма передачі пфальцграфства Рейнського, що фактично сталося лише 1129 року. 1136 року став співволодарем пфальцграфства Рейнського.

Був прихильником Вельфів, активно боровся проти Гогенштауфенів. Тому коли представник останніх — Конрад — 1138 року став королем Німеччини, становище фон Зальма та його пасорбка погіршилося.

Після смерті Вільгельма 1140 року на деякий час зайняв пфальцграфство, але Конрад III передав його Генріху Бабенбергу. Але частина пфальцграфства перебувала під владою Отто фон Зальма, який своєю резиденцією обрав замок Тройс.

1142 року протистояв новому пфальцграфу Герману фон Шталеку, з яким 1148 року почав відкриту війну. Водночас 1146 року невдало воював проти Герберта ван Бірума, єпископа Утрехту, за графство твенте, програвши битву при Отмерсумі. Його син Оттон II потрапив в полон до Германа фон Шталека й був убитий 1149 року. 1150 року помер. А 1151 року його замок Рейнек було зруйновано Конрадом III, а графство бентгайм було передано Утрехтському єпископству.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Гертруда, донька Генріха фон Нортгайма, маркграфа Фризландії.

Діти:

  • Оттон (бл. 1115—1149), з 1116 року — граф Бентгайм
  • Софія (д/н—1176), дружина: 1) Дірка VI, графа Голландії; 2) Альбрехта I Асканія, маркграфа Бранденбургу
  • Беатрикс, дружина Вілбранда I, графа Галлермунду

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  3. ↑ Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Pfalz / Palatinate. Pfalzgrafen bei Rhein und (1257) Kurfürsten der Pfalz / Palatin. Counts and (1257) Electors Cap. (13..) Heidelberg, (1720) Mannheim. // Peter Truhart. Regents of Nations. — Münch.: K. G. Saur, 1984—1988. — ISBN 359810491X
  • Meinrad Schaab. Geschichte der Kurpfalz. — Bd. 1: Mittelalter. — Stuttg.; B.; Köln; Mainz, 1988.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Отто_I_фон_Зальм&oldid=40986404