Отто I (маркграф Бранденбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Отто I
Otto I Siegesallee Zitadelle.JPG
Народився бл. 1125/1128
Помер 8 липня 1184
Поховання Ленінське абатство[1]
Національність німець
Титул маркграф Бранденбурга
Термін 1170—1184 роки
Попередник Альбрехт I
Наступник Отто II
Конфесія католицтво
Батько Альбрехт I
Мати София фон Вінценбург
Рід Асканії
Брати, сестри Hedwig of Brandenburg[d], Gertrude of Brandenburg[d], Бернхард III, Herman I, Count of Weimar-Orlamünde[d] і Siegfried, Prince-Archbishop of Bremen[d]
Дружина Юдіт П'яст
Ада Голландська
Діти 3 сина
CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Отто I (*Otto I von Brandenburg, бл. 1125/1128 — 8 липня 1184) — 2-й маркграф Бранденбургу у 11701184 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Асканіїв. Старший син Альбрехта I Ведмідя, маркграфа Бранденбургу, і Софії фон Вінценбург. Народився між 1125 та 1128 роками. Замолоду долучився до військових походів проти слов'ян. Починаючи з 1144 року (відповідно до знайдених грамот і хронік) Оттон правил Бранденбургом разом зі своїм батьком Альбрехтом I. У 1157 році вони отримали титул маркграфа.

У 1148 Оттон одружився на доньці польського князя Болеслава III. Дата і місце укладення шлюбу невідомі. Рішення про шлюб на підтримку П'ястів було укладено в ході хрестового походу проти ведів на зустрічі Оттона і знаті 6 січня 1148 року зі участю архієпископа магдебурзького Фрідриха I Веттіна.

Після смерті батька у 1170 році стає одноосібним володарем Бранденбургу. З 1172 року на постійній основі починає використовувати титул маркграфа Бранденбурга. Втім з самого початку стикнувся з протистоянням слов'янським племен. За роки правління Оттонові I вдалося стабілізувати ситуацію на своїх землях за рахунок їх інтенсивного заселення німецькими колоністами та шляхтою. Після смерті Юдіт у 1175 Оттон одружився вдруге в 1176 році на доньці Флоріса III, графа Голландії. У 1177 Оттон отримав звання ерцканцлера Священної Римської імперії.

В ході війни 1178—1180 років з Генріхом Левом Вельфом, герцогом Баварії та Саксонії, Оттон I підтримав імператора Фрідриха I Барборосу. Натомість союзник Вельфа — Казимир I, князя Західної Поморянії, вдерся до Бранденбургу, але був розбитий Оттоном I неподалік від міста Деммін. Завдяки цій перемозі маркграф заволодів значними територіями на схід від річки Толлензе поблизу Нойбранденбурга — Альтмарк, область племені гаволян, Цаухе.

У 1180 році Оттон I заснував в Цаухі перший монастир на бранденбурзькій землі — абатство Ленін. Цістерціанскій монастир став домашнім монастирем і усипальницею Асканієм і потім Гогенцоллернів. Перші ченці з монастиря Зіттіхенбах з'явилися в 1183 році. Монастир Ленін стрімко перетворився в одне з найбагатших абатств і зміцнив становище Асканієм завдяки своєму значному економічному становищу і місіонерській діяльності, що проводилася ченцями серед місцевого слов'янського населення.

Оттон I помер в 1184 році і був похований в заснованому ним монастирі Ленін. Владу успадкував старший син Отто II.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Юдіт, донька Болеслава III, верховного князя Польщі.

Діти:

  • Отто (1149—1205), маркграф у 1184—1205 роках
  • Генріх (1150—1192), граф Гарделеген

2. Дружина — Ада, донька Флоріса III, графа Голландії.

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Jasiński K., Rodowód pierwszych Piastów, wyd. 2, Poznań 2004, ​ISBN 83-7063-409-5​, s. 258.
  • Lutz Partenheimer: Albrecht der Bär. 2. Auflage. Böhlau Verlag, Köln 2003, ISBN 3-412-16302-3
  1. Будь-ласка, додайте за посиланням українську назву категорії для "Категорія:Поховані на/у/в d:Q561860#P1791". Після додавання вірної назви категорії українською мовою її можна буде створити в Українській Вікіпедії. Дякуємо!