Перейти до вмісту

Оуен Кей Герріотт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Оуен Кей Герріот
Owen K. Garriott
Дата народження22 листопада 1930(1930-11-22)[1]
Місце народженняЕнід, Оклахома, США
Дата смерті15 квітня 2019(2019-04-15)[2] (88 років)
Місце смертіГантсвілл, Алабама, США
Alma mater:Університет Оклахоми (1953), Вища школа Енідуd і Стенфордський університет (1957)
Місії:[Скайлеб 3]], STS-9
Час у космосі:69 діб 18 год. 56 хв.
Нагороди:

Оуен Кей Герріот (англ. Owen Kay Garriott; 22 листопада 1930, Енід — 15 квітня 2019, Гантсвілл) — колишній астронавт НАСА, доктор філософії. Один з його синів — Річард Герріот[ru], відомий розробник комп'ютерних ігор і шостий космічний турист[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Оуен закінчив школу у рідному місті 1948 року, після чого продовжив освіту, здобувши 1953 року ступінь бакалавра з електротехніки в Університеті Оклахоми, а 1957 року — магістерський ступінь з тієї ж спеціальності в Стенфордському університеті. Три роки потому він захистив у Стенфорді дисертацію і став доктором наук. Надалі займався вивченням фізики іоносфери і написав за фахом понад 45 наукових статей і доповідей та одну книгу.[3]

Оуен Герріотт виходить у відкритий космос. Скайлеб-3

1966 року Герріот пройшов річну програму навчання у військово-повітряних силах США і здобув кваліфікацію пілота реактивного літака. До цього часу він вже входив до групи з шести вчених-астронавтів четвертого набору астронавтів НАСА. 28 липня 1973 Оуен Герріот вперше вирушив у космос і, як науковий співробітник, провів 58 діб на орбітальній станції «Скайлеб», установивши новий рекорд перебування в космосі, що вдвічі перевищував попередній. Він провів численні дослідження Сонця, земних ресурсів, а також експерименти з адаптації людини до невагомості. Астронавти здійснили три парних виходи в космос, Герріот — учасник усіх трьох (4,5 год, 3,5 год, 2 год 40 хв).

1973 року Оуен Герріот входив до екіпажу американської орбітальної станції «Скайлеб». Одного разу він розіграв офіцера Центру управління польотами Роберта Кріппо. В космос Герріот захопив диктофон, на який його дружина наговорила кілька заздалегідь складених фраз. Якось, коли оператор Роберт Кріппен вийшов на зв'язок з астронавтом, Герріот уже чекав з диктофоном напоготові. Між станцією і Центром управління відбувся такий діалог: 

— Скайлеб, цеХ'юстон, відповідайте. 

— Вітаю,Х'юстоне, — жіночим голосом відгукнулася станція, — це Скайлеб. Земля після секундного коливання поцікавилася: 

— Хто говорить? 

— Привіт, Боб, — відгукнулася станція, — це Хелен, дружина Оуена.

Боб кілька секунд переварював відповідь, а потім насилу спитав: 

— Що ти там робиш? 

— Я вирішила принести хлопцям поїсти. Все свіженьке, — заспокоїв його голос з орбіти. Центр управління мовчав близько хвилини, а потім відключився. Мабуть, у Кріппо здали нерви.[4][5]

Другий і останній раз Оуен побував у космосі від 28 листопада до 8 грудня 1983 року як фахівець польоту на шатлі «Колумбія» (політ STS-9). Виконано понад 70 експериментів в шести різних дисциплінах, головним чином, щоб довести придатність лабораторії «Спейслеб» для наукових досліджень. Вперше в історії космонавтики Оуен Герріот провів із борту космічного корабля кілька сеансів радіоаматорського зв'язку (позивний W5LFL).

Космічна кар'єра Оуена Герріота могла продовжитися, але цьому перешкодила катастрофа «Челленджера» через яку польоти шатлів у космос припинили на кілька років.

З 1984 по 1986 рік Герріот брав участь у проєкті НАСА зі створення орбітальної станції, потім у червні 1986 року пішов із загону астронавтів і зайнявся приватним бізнесом.

У жовтні 1997 року Герріота включено до Зали слави астронавтів.

Галерея

[ред. | ред. код]

Оуен Герріот на орбітальній станції «Скайлеб»:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #143431110 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. https://pantheon.world/profile/person/Owen_Garriott
  3. а б Wade, M. Garriott. Astronautix. Архів .astronautix.com / astros / garriott.htm оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 25 квітня 2019.
  4. Skylab, Our First Space Station — Leland F. Belew, Scientific Technical Information Office National Aeronautics and Space Administration, 1977, page 118
  5. Clipped From Springfield Leader and Press. Springfield Leader and Press. 11 вересня 1973. с. 1. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.

Джерело

[ред. | ред. код]