Оферта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Офе́рта (від лат. offero — пропоную) — пропозиція певній стороні укласти угоду з урахуванням викладених умов. Може мати письмову або усну форму. Оферта вважається прийнятою після її акцепту.

Прийняття (акцепт) оферти є юридично значущею дією, наслідком якої є виникнення між сторонами договору[1].

Розрізняють два види оферти: тверду і вільну.

Тверда оферта — це документ, в якому надається письмова пропозиція на продаж або купівлю визначеного товару або послуг, надісланий продавцем одному можливому покупцеві, де вказуються суттєві умови майбутнього контракту й визначено строк дії оферти.

Вільна оферта — це документ, який може бути виданий на одну й ту саму партію товару кільком можливим покупцям; не зв'язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді.

Якщо оферту не було прийнято обома сторонами, то одна із сторін може надати іншій контроферту з викладенням свого бачення співробітництва.

В повсякденній діловій практиці України поширеним прикладом оферти є "рахунок-фактура". За запитом покупця продавець формує та надсилає "рахунок-фактуру", в якій зазначає перелік товарів, кількість, ціну та інші комерційні умови - "суттєві умови" угоди. Найчастіше при цьому передбачається, що для виконання поставки покупець має сплатити авансом суму зазначену у рахунку-фактурі або її частину. Такий "рахунок-фактура" є офертою, а оплата рахунку - дією, яка свідчить про прийняття покупцем умов рахунку, тобто є акцептом шляхом вчинення дій.

Менш поширеною формою оферти в Україні є Замовлення на закупівлю, які покупець направляє постачальнику.

Законодавче визначення[ред.ред. код]

Цивільний Кодекс України термін «оферта», розшифровує як пропозицію укласти договір. Для опису дій сторін та суті оферти відведена стаття 641 «Пропозиція укласти договір»:

  1. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
  2. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
  3. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом.
  4. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Див. також[ред.ред. код]

Зноски[ред.ред. код]

  1. Цивільний кодекс України | від 16.01.2003 № 435-IV (Сторінка 1 з 21). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-07. 

Посилання[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.