Офіцерські павільйони в Сараєві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Офіцерські павільйони в Сараєві
Зображення
Країна  Боснія і Герцеговина[1]
Адміністративна одиниця Ново-Сараєво[1]
Статус спадщини національна пам'ятка Боснії і Герцеговиниd[1]
Адреса Koste Hermana, Franje Račkog, Vilsonovo šetalište, 71000 Sarajevo[1]
Мапа
CMNS: Офіцерські павільйони в Сараєві у Вікісховищі

Координати: 43°51′14″ пн. ш. 18°24′15″ сх. д. / 43.85390730002777815° пн. ш. 18.40434340002777702° сх. д. / 43.85390730002777815; 18.40434340002777702

Офіцерські павільйони в Сараєві — національна пам'ятка, розташована в Сараєві, Боснія і Герцеговина і складається з п'яти житлових будинків, вільної території та огорожі.

Історія[ред. | ред. код]

Офіцерські павільйони були побудовані між 1909 і 1914 роками. Автором і окремих будівель є архітектор Рудольф Тонніс. Будівельники використали ідеї модерну[2]. Після закінчення Першої світової війни до павільйонів переселилися військові офіцери Королівства сербів, хорватів та словенців, а згодом і Югославії. Під час Другої світової війни павільйони не постраждали, а після закінчення війни житлові будинки були націоналізовані. У 1960-х роках у центральній частині комплексу було знесено фонтан та побудовано новий житловий будинок. Під час останньої війни в БіГ (період 1992-95) всі об'єкти зазнали пошкоджень. Після 1995 року був проведений ремонт.

Опис[ред. | ред. код]

Павільйони розташовані в селищі Маріджін-Двор, поруч з Національним музеєм, руслом річки Міляцка та будівлею Ради міністрів та парламенту Боснії і Герцеговини. Офіцерські павільйони були задумані як окремі житлові будівлі, орієнтовані на внутрішній, спільний простір. Спочатку центральна частина була задумана як парк з газонами, доріжками та фонтаном посередині. Будинки вільно розподілені по периметру прямокутної ділянки площею 8800 м2. Архітектурний ансамбль складається з 5 житлових будинків різного плану поверху. В усіх будинках є горищні приміщення. У будинках кімнати виходять на вулицю. Кухні, їдальні, кімнати для покоївки та туалети орієнтовані на внутрішній дворик.

У вуличних фасадів спостерігається сувора і симетрична неоренесансна композиція з квітковими елементами, що вказують на вплив модерну. Перші поверхи відокремлені вінком з простого профілю, нижче якого є фриз висотою 60 см. У центральній частині першого поверху є вхідний портал, над яким розміщений неглибокий рельєфний медальйон з портретом Марса — римського бога війни, обрамлений лавровим вінком, а по боках квіткові декоративні елементи — чотирилисті розетки.

Національна пам'ятка[ред. | ред. код]

Комісія з питань збереження національних пам'яток на своєму засіданні 26 жовтня 2010 р. вирішила визнати Офіцерські павільйони національною пам'яткою Боснії та Герцеговини.[3] Це рішення було прийнято Комісією ускладі: Зейнеп Ахунбай, Мартін Черрі, Амра Хаджімухамедович (голова), Дубравко Ловренович та Ліліана Шево.

Література[ред. | ред. код]

  • Алія Бейтич — Вулиці та площі Сараєво. Сараєво: Музей міста Сараєво 1973. Роки
  • Борислав Спасоєвич -Архітектура житлових палаців часів Австро-Угорщини в Сараєво. Сараєво: Світлость, 1988.
  1. а б в г Комісія зі збереження національних пам'яток Боснії і Герцеговини — 2001.
  2. Nedžad Kurto: ARHITEKTURA BIH- Razvoj bosanskog stila. Kulturno naslijeđe, Sarajevo. Процитовано 9. 2. 2017.
  3. Oficirski paviljoni u Sarajevu. kons.gov.ba. Процитовано 13. 9. 2016.