Офіцер і шпигун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Офіцер і шпигунPicto infobox cinema.png
фр. J'accuse
J'accuse (movie) Logo.png
Жанр історичний фільм, фільм-трилер[1] і кінодрамаd[1]
Режисер Роман Полянський
Продюсер Alain Goldmand
Сценарист Роберт Гарріс[1] і Роман Полянський[1]
У головних
ролях
Жан Дюжарден, Луї Гаррель, Вінсент Ґрасс, Еммануель Сеньє, Матьє Амальрік, Мельвіль Пупо, Олів'є Гурме, Grégory Gadeboisd, Венсан Перес, Деміен Боннар, Didier Sandred, Éric Rufd, Hervé Pierred, Владімір Йордановd, Michel Vuillermozd, Philippe Magnand, Дені Подалідес, Laurent Natrellad, Pierre Forestd, Gérard Chailloud, Bruno Raffaellid і Jeanne Rosad
Оператор Paweł Edelmand
Композитор Александр Деспла
Кінокомпанія Légende Filmsd і Gaumont
Дистриб'ютор Cirko Filmd[2]
Тривалість 132 хв.
Мова французька
Країна Flag of France.svg Франція[3]
Flag of Italy.svg Італія
IMDb ID 2398149

«Офіцер і шпигун» (фр. J'accuse) — італо-французька історико-детективна драма режисера Романа Поланскі[4][5][6], екранізація однойменного роману Роберта Харріса.

Фільм був удостоєний Премії Великого журі Венеціанського кінофестивалю (2019) і премії Міжнародної федерації кінопреси (2019). Роман Поланскі отримав премії «Люм'єр» і «Сезар» за кращу режисуру (2020). На 45-й церемонії вручення премій «Сезар» фільм лідирував за кількістю номінацій (12) і, крім режисера, удостоєний премій за кращий адаптований сценарій і кращі костюми.

Сюжет[ред. | ред. код]

В основі сюжету — історія капітана Альфреда Дрейфуса, артилерійського офіцера, безвинно засудженого за шпигунство. Багаторічний судовий процес розколов навпіл французьку громадську думку і справив могутній вплив на історію Франції і всієї Європи рубежу XIX—XX століть.

Головний герой картини, полковник Пікар, колишній викладач Вищої військової школи (Ecole superieure de guerre) і новий начальник військової контррозвідки, з обов'язку служби змушений вникнути в суть звинувачень, пред'явлених одному з його колишніх курсантів, і системи доказів його «безсумнівної винності». Поступово і дещо несподівано для себе самого Пікар — на відміну від практично всіх своїх прямих начальників і колег — приходить до висновку, що встановлення істини у справі Дрейфуса послужить зміцненню репутації і французької армії, і самої Французької Республіки багато краще, ніж її приховування.

Оригінальна назва фільму (і романа), «J accuse» («Я звинувачую!») — заголовок знаменитої статті Еміля Золя, публікація якої 13 січня 1898 року в паризькій газеті «Орор» («L Aurore»), редагованої Жоржем Клемансо, підірвала суспільство, розділивши на дрейфусарів і антидрейфусарів не тільки всю Францію, але і майже всю Європу, поклала початок розгорнутій у Франції і в усьому світі кампанії за справедливий перегляд справи Дрейфуса.

В ролях[ред. | ред. код]

  • Жан Дюжарден — Марі-Жорж Пікар[7], полковник, начальник Другого бюро
  • Луї Гаррель — Альфред Дрейфус, капітан артилерії
  • Емманюель Сеньє — Поліна Моньє
  • Грегорі Гадебуа — Юбер Анрі, майор, потім полковник, офіцер Другого бюро
  • Ерік Руф — Сандер, полковник, колишній начальник Другого бюро
  • Володимир Йорданов — генерал Мерсьє, військовий міністр
  • Вінсент Грасс — генерал Бійо, військовий міністр, наступник Мерсьє
  • Дідьє Сандрі — генерал де Буадефр, начальник Генерального штабу
  • Ерве П'єр — генерал Гонз, помічник начальника Генштабу, «куратор» Другого бюро
  • Лоран Стокер — генерал де Пельє, слідчий по справі Пікара
  • Мішель Вюйермоз — Дю Паті де Клам, майор, потім підполковник, військовий юрист, слідчий по справі Дрейфуса
  • Лорен Натрелла — Фердинанд Естерхазі, піхотний офіцер, майор
  • Матьє Амальрік — Альфонс Бертійон, судовий експерт
  • Андре Маркон — Еміль Золя, письменник
  • Жерар Шаллу — Жорж Клемансо, редактор газети «Орор», згодом — прем'єрміністр
  • Мельвіль Пупо — метр Лаборі, адвокат
  • Венсан Перес — метр Леблуа, адвокат, зять Пікара
  • Дені Подалідес — метр Деманж, адвокат
  • Дам'єн Боннар — Десвернен
  • Роман Поланскі — слухач на концерті

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]