Перейти до вмісту

Очеретянка лучна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Очеретянка лучна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Очеретянкові (Acrocephalidae)
Рід: Очеретянка (Acrocephalus)
Вид:
Очеретянка лучна (A. schoenobaenus)
Біноміальна назва
Acrocephalus schoenobaenus
Ареал виду     Влітку      Взимку
Синоніми

Motacilla schoenobaenus Linnaeus, 1758

яйце Acrocephalus schoenobaenus - Тулузький музей

Очеретя́нка лучна́[2] (Acrocephalus schoenobaenus) — вид горобцеподібних переважно комахоїдних птахів родини очеретянкових. В Україні звичайний гніздовий, перелітний вид.

Це очеретянка середнього розміру — маса тіла 10-15 г, довжина тіла близько 13 см. У дорослого птаха голова темно-бура, з чіткими жовтуватими «бровами»; верх оливково-бурий, з темною строкатістю на спині і верхніх покривних перах крил; низ вохристо-білий, боки тулуба рудуваті; махові пера бурі, зі світлою облямівкою; стернові пера рудувато-бурі; дзьоб бурий, знизу жовтуватий; ноги буруваті. Молодий птах схожий на дорослого, але рудіший; на волі дрібні темні риски. Від прудкої очеретянки відрізняється відсутністю світлої смуги посередині тім'я, від тонкодзьобої очеретянки — світлішими покривними перами вух і спиною; крім того, від обох цих видів — піснею, яка часто виконується в польоті.[3].

Екологія

[ред. | ред. код]

Це мігруючий птах, що щороку перетинає Сахару на шляху з місць гніздування у Європі та Азії до Африки. Спів самців складається із щебету та може включати елементи співу інших видів.

Охорона

[ред. | ред. код]

Перебуває під охороною Бернської конвенції.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Acrocephalus schoenobaenus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.3) (англ.) 01 жовтня 2016
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.

Джерела

[ред. | ред. код]