Ошський Державний академічний узбецький музично - драматичний театр імені Бабура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ошський Державний академічний узбецький музично-драматичний театр імені Бабура
узб. Bobur nomidagi Oʻsh davlat akademik oʻzbek musiqali drama teatri
Ошський Державний академічний узбецький музично-драматичний театр імені Бабура
Ошський Державний академічний узбецький музично-драматичний театр імені Бабура

40°31′59″ пн. ш. 72°47′18″ сх. д. / 40.53305555558377193° пн. ш. 72.788333333360782° сх. д. / 40.53305555558377193; 72.788333333360782Координати: 40°31′59″ пн. ш. 72°47′18″ сх. д. / 40.53305555558377193° пн. ш. 72.788333333360782° сх. д. / 40.53305555558377193; 72.788333333360782
Країна Киргизстан Киргизстан
Місто
Адреса
723500 , Киргизстан місто Ош вулиця Леніна будинок 326
Підпорядкування Міністерство культури, інформації та туризму Киргизької Республіки
Назва на честь
(епонім)
  • Бабур
  • Місткість 1000 осіб
    Тип музично — драматичний театр
    Статус Державний академічний
    Засновник Рахмонберді Мадазімов
    Відкрито 1914
    Знову відкрито 1918
    Перебудовано 1979
    Колишні назви Ошський узбецький музично — драматичний театр імені Кірова
    Репертуар національні, російські та світові драми
    Керівництво Перший засновник і художній керівник театру Рахмонберді Мадазімов. Директор театру Набіжон Мамажонов
    teatrbabur.kg
    Ідентифікатори і посилання
    GeoNames, Global Geosites значення не задано


    CMNS: Ошський Державний академічний узбецький музично - драматичний театр імені Бабура на Вікісховищі

    Ошський Державний академічний узбецький музично — драматичний театр імені Бабура (рос. Ошский Государственный академический узбекский музыкально-драматический театр имени Бабура; узб. Бобур номли Ўш Давлат академик ўзбек мусиқали драма театри) — театр міста Ош, найстаріший професійний театр Киргизстану, другий найстаріший театр в Центральній Азії.

    Історія театру[ред. | ред. код]

    У 1914 році під керівництвом Рахмонберді Мадазімова разом з вчителями російсько-тубільної школи міста Ош був заснований театральний гурток. У 1918 році під керівництвом Рахмонберді Мадазімова разом з іншими освіченими діячами та вчителями Ошского повіту Іброхімом Мусабоевим, Бекназаров Назаровим, Журахоном Зайнобіддіновим, Назірханом Камоловим, А.Саідовим, А.Ешонхоновим, Абдукодіром Ісхоковим, Ісроілжоном Ісмоіловим, Жалил Собітовим вперше в Киргизстані був заснований самодіяльний театральний гурток на базі концертної бригади при Реввоєнраді Туркестанського фронту з місцевих мусульманських акторів. Перший художній керівник театральної трупи Мадазімов Рахмонберді був першим засновником і організатором театрального руху в Киргизстані. У 1919 році гурток сформувався в драматичну трупу. Ця трупа послужила не тільки розвитку театрального мистецтва, а й розвитку професійного музичного мистецтва на півдні Киргизстану. У репертуарі трупи, крім театральних постановок були численні концертні програми, також здійснювалася обробка народних мелодій для музичного супроводу вистав, що сприяло становленню музикантів-професіоналів. Надалі ця трупа стала основою для створення Ошского узбецького академічного музично-драматичного театру імені Бобура.

    Театр імені Бабура в місті Ош є одним з найстаріших театрів в Центральній Азії, після Ташкентського Великого театру імені Алішера Навої. На початку своєї діяльності театр побував у всіх районах Ошської повіту, де ставив спектаклі і боровся з басмачеством зброєю мистецтва і культури. На своєму возі разом з реквізитом театру непомітно перевозили зброю через райони, де орудували банди басмачів і таким чином постачали Червону армію зброєю і боєприпасами. При цьому розігрувався цілий спектакль. Прикрашали віз, зброю ховали під ковдрами і тушакi. Артист Рахмонберді Мадазімов гримувався під ішана-релігійного проповідника. Інші актори ставали його «муріди»-учень. Басмачі побачивши ішана та його учнів з почестями довозили їх до міста Андижана. Поставлена ​​драматичної трупою п'єса Маннона Уйгура «Лекарь з Туркестану» свого часу викликало різке невдоволення реакційних релігійних діячів. Так як в той час у складі трупи не було жінок актрис, то роль жінок чудово виконував Журахон Зайнобіддінов. Революційні діячі Балтиходжа Султанов і Фазилбек Касимбеков допомагали встати на ноги молодому колективу театральної трупи. Відповідно до постанови Ради народних комісарів, в 1929 році театр розпочав свою діяльність на професійній основі. Постановка на сцені музичної драми Каміла Яшина і Музаффара Мухамедова «Гулсара» стало великою подією. У 1929-1931 роки в театрі були поставлені п'єси К.Яшіна «Лолахон», «Ажи-ажі». Вистава «Лолахон» багато разів ставилося для трудящих Оша, Аравана, Узгена, Кара-Суу, Ноокат, Ходжаабад. Реакційні елементи організували ряд нападів на театральних працівників. Були підготовлені найманці, які повинні були зловити і виколоти очі Рахмонберді Мадазімову, Тожіхон Хасанова, Лайліхон Моідовой, Урінбою Рахмонову. Для безпеки артистів до них були приставлені збройні охраннікі. Театру надавали велику практичну допомогу: народний артист СРСР Рахім Пірмухамедов, народні артисти Узбекистану Хікмат Латіпов (1932-1933 роки) та Кудрат Ходжаєв. У 1934 році колектив театру брав участь на гастролях у містах Ленінград, Москва, Ташкент. Репертуар театру складали «Фархад і Ширін», «Лейла і Меджнун» та інші узбецькі п'єси. Всього було дано 22 концерту. Наприкінці гастролей артистів прийняв перший секретар Ленінградського обкому партії Кіров Сергій Миронович. У 1934 році театр також брав участь на гастролях у Москві. На запрошення голови ЦВК Узбецької РСР Юлдаша Ахунбабаєва в 1934 році колектив театру взяв участь у концерті для учасників зльоту передовиків-хлопкоробов в Ташкенті. Учасники зльоту зустріли оваціями виступу співака Абдулли тарок Файзуллаєва, артистів: Урінбоя Рахмонова, Р.Муміновой, Т.Хасановой, Л.Моідовой, К.Хамідова, Г.Ісраілова. У 1937 році після смерті С. М. Кірова театр був названий його ім'ям. 26 Травня-4 червня 1939 — брав участь у 1 декаді киргизького мистецтва в Москві, де з групою учасників зустрічався М. И. Калинин. У 1939 і 1940 роках театр брав участь на гастролях у Фрунзе (нині місто Бішкек) .Під час Вітчизняної війни артисти театру виїжджали на фронт і ставили солдатам патріотичні спектаклі. 14-25 жовтня 1958 театр брав участь у другій декаді киргизького мистецтва і літератури в Москві. 20 лютого 1961 брав участь на 1 з'їзді театрального товариства Киргизії. У 1967 році театр був на гастролях в Таджикистані. Гастролі пройшли з великим успіхом, колектив був нагороджений почесною грамотою міністерства культури Таджицької РСР. 11-17 липня 1967 брав участь на Днях культури і мистецтва Киргизії в Москві. З 4 по 14 вересня 1969 брав участь в декаді киргизької літератури і мистецтва в Узбекистані. 2-10 квітня 1970 брав участь на Святі мистецтв народів СРСР, присвячений 100-літтю В. І. Леніна. 1-10 червня 1974 театр брав участь у 5-фестивалі мистецтв народів СРСР «Весна Ала-Тоо», присвячений 50-річчю Киргизької РСР і Компартії Киргизької РСР. У 1974 році театр брав участь на гастролях в місті Ташкенті. Ташкентським глядачам були показані чотири вистави: музична драма Шарафа Рашидова «Могутня хвиля», лірична комедія Джури Махмудова «Красуня», музична комедія Касималієв Джантошева «Вусата дівчина», музична драма Умаржона Ісмаїлова «Рустам», а також велика концертна програма. Театр був удостоєний почесної грамоти Президії Верховної Ради Узбецької РСР. Були високо оцінені зіграні ролі ведучого артиста театру Журахона Рахмонова. Він Указом Президії Верховної Ради Узбецької РСР № 164 від 5 липня 1974 був удостоєний почесного звання заслужений артист Узбецької РСР (медаль № 877). В історії Киргизстану тільки два артисти: Журахон Рахмонов і Шавкат Дадажанов були удостоєні цього почесного звання. За підсумками 1-го півріччя 1977 театр зайняв почесне друге місце в соціалістичному змаганні серед союзних театрів. Театр був нагороджений почесною грамотою та дипломом. Уродженець Оша заступник голови Янгіюльского міськвиконкому Азизулла Султоновіч Іззатуллаев просив першого секретаря ЦК КП Узбецької РСР Шарафа Рашидова допомогти і виділити кошти для будівництва та оформлення нової будівлі Ошского узбецького театру імені Кірова. У 1979 році театр переїхав в нову будівлю. У 70 — 80-ті роки театр тричі посідав друге і третє місце у Всесоюзному змаганні театрально-видовищних закладів СРСР, нагороджувався почесними грамотами Міністерства культури СРСР, Верховних Рад Узбецької і Киргизької РСР. У 1992 році театр імені С. М. Кірова був перейменований в узбецький музично-драматичний театр імені Бабура. Творческій колектив брав участь у міжнародному фестивалі «Шарк тароналарі» в місті Самарканді і завоював в ньому призові місця. У 1996 році у зв'язку з 660-річчям великого полководця і державного діяча Аміра Темура, за твором Героя Узбекистану, народного поета А.Оріпова поставлений спектакль «Сохібкірон». Спектакль високо оцінений глядачами і театральними деятелямі. В 1999 творчий колектив театру підготував шедевр світової драматургії «Макбет» У. Шекспіра. До цього в регіоні Центральної Азії жоден театр не ставив цю виставу. Постановкою вистави «Макбет» керував Заслужений діяч мистецтва Республіки Узбекистан Карім Юлдашев. В період з 1996 по 2012 рр. творчий колектив театру поставив такі спектаклі, як: «Семетей, син Манаса» (Ж.Садіков), «Курманжан Датка» (Т.Касімбеков, А.Абдугафуров), «Камчибек» (С.Жетімішев), «Жаннатга Йул» — «Шлях до раю» (А.Оріпов), «Афандінінг беш хотин» — «П'ять дружин Афанді», (І.Садіков), «Шур Макон» — «Соляна степ» (М.Гапаров), «Сохібкірон» (1996 р), «Таємниця, понесена Чингісханом» (2002 г.), «Мірзо Улугбек» (2004 г.), «Пісня про Бабурі» (2005 г.), «Сльози Цариці» (2006 р), «Вперті старики» Хакімова, «Небіжчик-бешкетник» Х.Хурсандова — і це далеко не повний перелік вистав, що уособлюють основу репертуару театра. В 2002 році за рекомендацією видатного письменника Чингіза Айтматова в театрі поставлена ​​п'єса казахського драматурга Мухтара Шаханова «Таємниця, понесена Чингісханом». Цей спектакль ставив режисер Карім Юлдашев. З цим спектаклем творчий колектив виступив на гастролях по районах Сайрам і Туркестан Чимкентской області Казахстану. Також у ці дні творчий колектив театру брав участь у святкуванні 60-річного ювілею казахського письменника М.Шаханова. В 2002 творчий колектив театру успішно брав участь у Міжнародному театральному фестивалі «Мости порозуміння через театральне мистецтво» в Бішкеку. На цьому фестивалі він зайняв призове місце. Кільком акторам вручені діпломи. В 2003 році у зв'язку з 100-річчям знаменитого поета і письменника Абдулхамід Чулпан поставлена ​​драма «Чулпан» за твором народного поета Узбекистану Тулана Нізама. Учітивая великий внесок у розвиток театрального мистецтва Киргизької Республіки, в 2004 році Ошської узбецькому музично- драматичному театру імені Бабура був привласнений статус «Академічного». В березні 2006 року колектив театру їздив на гастролі до Турецької Республіки. Колектив виступив у містах Анкара, Стамбул, Анталія, Аланія, Бурса. Глядачам показаний концерт класичних пісень і танців і спектакль «Чулпан» Т. Нізама. В квітні 2007 року з ініціативи Міністерства культури Таджикистану був організований Міжнародний фестиваль професійних театрів. На цьому фестивалі театр показав виставу «Сльози Цариці» за твором драматурга С. Раева. Творчий колектив посів друге место. Также в 2007 році таджицький режисер Барзу Абдураззаков у співпраці з творчим колективом театру поставив п'єсу «Муножот» («Сповідь») таджицького драматурга Тимура Зулфікарова. В 2008 заслужений діяч мистецтв Туркменістану, режисер Овлякулі Хужакулі поставив у театрі спектакль «Лейлі і Меджнун» за поемою Алішера Навої. С 23 по 28 вересня 2009 театр виступав на сцені Державного національного театру імені Чингіза АйтматоваБішкек). Глядачі тепло зустріли концертну програму та постановки творчого коллектіва. Впервие серед театрів центральноазіатського регіону театр практикував підготовку вистави на двох мовах. Наприклад, в 1974 році народна артистка СРСР Даркуль Куюкова на сцені театру грала роль на киргизької мовою. Це вистава «Материнське поле» за твором Чингіза Айтматова. В наприкінці квітня 2010 року був поставлений спектакль «Кіёмат» — «Плаха» за романом Чингіза Айтматова. Фахівці і глядачі високо оцінили майстерність артистів. У травні 2010 року був поставлений спектакль драматурга С. Раева «Сльози Цариці». В кінці 2010 року колектив театру підготував виставу «Тузок» («Пастка») за п'єсою узбецького драматурга Насрулла Кабула. Далее творчий колектив театру працював над знову відновленими спектаклями — «Далекий шлях до Мекки», «Сльози Цариці», «Лейлі і Меджнун», «Старики-бешкетники». В 2012 році здійснили постановку чотирьох нових вистав: «Цариці змій» за п'єсою іншому Турсунова, «Біль болем не лікують» Б. Жакіева, «Розум і Жадібність» і «Подорож в імперію Брехні» драматурга А. Абдугафурова. В лютому 2012 року творчим колективом театру підготовлені конференція та концерт, присвячені великим поетам і державним діячам Сходу — Алішеру Навої і Захріддіну Мухаммеду Бабуру під назвою «Назмі ва Навої» «Лірика і Мелодія». У ньому взяли участь творча інтелігенція, викладачі вузів і шкіл міста Ош, видатні діячі культури з м Андижана, Фергани Республіки Узбекистан. Крім цього, силами артистів театру підготовлена ​​велика концертна програма «Шаш-Маком», заснована на класичній музиці Востока. Творческая група брала участь у фестивалі фольклорної музики в місті Стамбулі (Туреччина), де посіла призові місця. Успішно проведені гастролі творчого колективу по південним регіонам КР. Республіканський фестиваль дитячих вистав у місті Джалал-Абаді також приніс величезну популярність колективу театра. На третьому Міжнародному фестивалі вуличних театрів Центрально-Азіатського регіону, що проходив у місті Бішкеку з 28 по 31 травня 2012 р 14 молодих талановитих артистів показали своє мистецтво і зайняли призові места. За цей час виросла ціла плеяда талановитих акторів, режисерів, постановників, балетмейстерів: 11 народних, 30 заслужених артистів, 6 заслужених діячів культури республіки. Багато нагороджені орденами і медалями, Почесними грамотами СРСР, Узбецької, Киргизької і Таджицької республік. Театр неодноразово ставав переможцем міжнародних театральних фестивалів у м Бішкеку, Ташкенті, Андижані, Алма-Аті, Санкт-Петербургi, містах Туреччини. На даний час в театрі зайняті творчою працею 4 народних, 10 заслужених артистів, 2 заслужених діячів культури КР, 7 відмінників культури КР. За роки існування колектив поставив більш 400 вистав, знову і знову звертаючись до найпопулярнішим творам узбецької, російської, таджицької, киргизької та світової класики, а також сучасної драматургії народів міра. 29 листопада 2014 в театрі відбувся театралізований концерт присвячений 95 — річного ювілею одного з найстаріших театрів Центральної Азії. У 2018 році театр відзначатиме свій віковий ювілей.

    Пам'ять артистів театру[ред. | ред. код]

    Рішеннями місцевих властей були увічнені пам'ять засновників театру шляхом привласнення їхніх імен вулицям Ошської області.

    1. На честь Урінбоя Рахмонова була названа вулиця в селі Кизил-Киштак Кара-Суйський району Ошської області.
    2. На честь Журахона Зайнобіддінова була названа одна з центральних вулиць міста Ош, яка в 2013 році була перейменована.
    3. У місті Ош на честь народних артистів Киргизстану Розіяхон Муміновой, Нематжона Нематова і Лайліхон Моідовой були названі вулиці.
    4. У 1977 році після смерті заслуженого артиста республіки Журахона Рахмонова керівництво Ошского міськвиконкому виходило з ініціативою перейменування вулиці Алебастрова міста Ош на його честь.

    Засновники театру[ред. | ред. код]

    1. Рахмонберді Мадазімов1914 року)
    2. Бекназаров Назаров
    3. Іброхім Мусабоев
    4. Журахон Зайнобіддінов
    5. Назірхон Камолов
    6. А.Саідов
    7. А.Ешонхонов
    8. Урінбой Рахмонов1927 року)
    9. Журахон Рахмонов1937 року)

    Народні артисти Киргизстану[ред. | ред. код]

    1. Абдулла тарок Файзуллаєв
    2. Розіяхон Мумінова (1940 рік)
    3. Тожіхон Хасанова (1940 рік)
    4. Лайліхон Моідова (1953 рік)
    5. Турсунхон Солієва (1974 рік)
    6. Нематжон Нематов (1979 рік)
    7. Толібжон Бадінов (1988 рік)
    8. Ойтожіхон Шобдонова (1988 рік)
    9. Шавкат Дадажонов
    10. Абдурасулжон (Расул) Ураімжонов (2013 рік)

    Заслужені артисти Узбекистану[ред. | ред. код]

    Рахмонов Журахон Рахмонбердійович (5 липня 1974 рік)

    Заслужені артисти Киргизстану[ред. | ред. код]

    1. Сарімсок Карімов
    2. Тупахон Нурбоева
    3. Шаробіддін Тухтасінов
    4. Хошімжон Хасанов
    5. Кодіржон Хамидов
    6. Ганіжон Бутаєв
    7. Бозорбой Юлдашев
    8. Мавлонжон Курбонов
    9. Ёркіной Хотамова
    10. Мінура Расулжонова
    11. Нігора Расулжонова
    12. Рісолатхон Урунова
    13. Режаббой Тожібоев
    14. Махмуджон Рахматов
    15. Бахром Тухтаматов
    16. Зіёйдін Жалолов
    17. Матлюба Мавлонова
    18. Жаміла Бутабоева (1988 рік)
    19. Хамідулла Матхоліков
    20. Алла Аскарова
    21. Ділором Соіпова
    22. Самiда Холматова

    Репертуар театру[ред. | ред. код]

    Год Название Оригинальное название узб. {{{1}}} Автор
    1919 Отцеубийца Падаркуш М. Бехбудий
    1919 Лекарь из Туркестана Туркистонлик табиб Маннон Уйгур
    1920 Отравленная жизнь Заҳарли ҳаёт Хамза
    1921 Сирота Етим Гулом Зафарий
    1922 Наказание клеветников Туҳматчилар жазоси Хамза
    1923 Лолахон Лолахон Комил Яшин
    1924 Рапорт с юга Жанубдан рапорт Махмуд Рахмон
    1925 Гулсара Гулсара К.Яшин и М.Музаффаров
    1926 Два коммуниста Икки коммунист К.Яшин
    1927 Друзья Ўртоқлар К.Яшин
    1928 Внутри Ичкарида К.Яшин
    1929 Халима Ҳалима Гулом Зафарий
    1929 Ажи-ажи Ажи-ажи К.Яшин
    1930 Истории на хлопковом поле Пахта шумғиялари Умаржон Исмоилов
    1931 Женитьба Уйланиш Н.В. Гоголь
    1932 Переводчик Тилмоч Маннон Уйгур
    1933 Аршин мал алан Аршин мол олон Гаджибеков
    1934 Ревизор Ревизор Н.В. Гоголь
    1935 История заговорила Тарих тилга кирди Назир Сафаров, Зиё Саид
    1935 Сожжём Ёндирамиз К.Яшин
    1936 Вместо смерти Ўлим ўрнига Ж. Турусбеков
    1936 Любовь Яровая Любов Яровая К. Тренёв
    1936 Комсомольский взвод Комсомол взводи Тожизода
    1937 Обман и любовь Макр ва муҳаббат Шиллер
    1937 Фархад и Ширин Фарҳод ва Ширин Ш. Хуршид
    1938 Слуга двух господ Икки хўжайинга бир қул К.Гольдони
    1938 Сабля Узбекистана Ўзбекистон қиличи Сабир Абдулла
    1939 Пограничники Чегарачилар Билль-Белоцерковский
    1939 Бай и батрак Бой ила хизматчи Хамза
    1939 Тахир и Зухра Тоҳир ва Зуҳра Сабир Абдулла
    1940 Холисхон Холисхон Хамза
    1940 Буран Бўрон К.Яшин
    1941 Гулсара Гулсара К.Яшин и М.Мухамедов
    1941 Лейла и Маджнун Лайли ва Мажнун Хуршид
    1941 Курбан Умаров Қурбон Умаров Сабир Абдулла
    1942 Смерть захватчикам! Ўлим босқинчиларга! К.Яшин
    1942 Проделки Майсары Майсаранинг иши Хамза
    1942 Фронт Фронт Корнейчук
    1943 Даврон ата Даврон ота Сабир Абдулла
    1943 Зафар Зафар Умаржон Исмоилов
    1944 Нурхон Нурхон К.Яшин
    1944 Невеста за 5 сом Беш сўмлик келин М. Ордубади
    1945 Песня жизни Ҳаёт қўшиғи Уйгун
    1946 Честь женщины Аёл номуси Мухтаров
    1947 Весна Навбаҳор Уйгун
    1947 Фархад и Ширин Фарҳод ва Ширин Хуршид
    1948 Красный галстук Қизил галстук К. Тренёв
    1948 Песня жизни Ҳаёт қўшиғи Уйгун
    1948 Алтынкуль Олтинкўл Уйгун
    1949 Лепестки Ғунчалар З. Фатхуллин
    1949 Семург Семурғ Хамид Алимджан
    1950 Адолат Адолат Исмоил Акрам
    1950 Алпамыш Алпомиш Сабир Абдулла
    1951 Токтогул Тўқтағул Ж. Боконбаев
    1951 Лейли и Меджнун Лайли ва Мажнун Хуршид
    1952 Ёрилтош Ёрилтош Шукур Саъдулла
    1952 Радость Шодлик Махмуд Рахмон
    1952 Шёлковое сюзане Шоҳи сўзана Абдулла Каххар
    1953 Алишер Навои Алишер Навоий Иззат Султан
    1953 Наталка Полтавка Наталка Полтавка Н. Лысенко
    1953 Нурхон Нурхон К.Яшин
    1954 Праздник на поле Далада байрам Шукур Саъдулла
    1954 Сердечные секреты Юрак сирлари Бахром Рахмонов
    1955 Офтобхон Офтобхон К.Яшин
    1955 Девушка реки Ганг Ганг дарёсининг қизи Рабиндранат Тагор
    1956 Равшан и Зулхумор Равшан ва Зулҳумор К.Яшин
    1956 Любовь к Родине Ватан ишқи З. Фатхуллин
    1956 Сундук секретов Сирли сандиқ И. Ахмедов
    1957 Алпамыш Алпомиш Сабир Абдулла
    1957 Юлдуз Юлдуз Самад Вургун
    1958 Ойгул и Бахтияр Ойгул ва Бахтиёр Хамид Алимджан
    1958 Именем революции Революция номи билан М. Шатров
    1959 Орзигул Орзигул Турсун Собиров
    1959 Ашик Гариб и Шахсанам Ошиқ Ғариб ва Шоҳсанам Ахмад Бобожон
    1959 Тайфун Тайфун Ахмад Бобожон
    1959 Секреты паранджи Паранжи сирлари Хамза
    1960 На высокой земле Баланд ерда Кубанычбек Маликов
    1960 Ташбалта влюблён Тошболта ошиқ Хамид Гулям
    1960 Принцесса Турандот Малика Турандот Карло Гоцци
    1961 Если твоя голова кривая Башаранг қийшиқ бўлса Рихси Орифжонов
    1961 Дилором Дилором К.Яшин
    1962 Два браслета Икки билакузук Шукур Саъдулла
    1962 Судьба отца Отанинг тақдири Бексултан Жакиев
    1963 Дитя Фарзанд Мухаммаджон Хайруллаев
    1963 Голос из гроба Тобутдан товуш Абдулла Каххар
    1963 Мели хоббон, Наби товон Мели ҳаббону Наби товон Яхёхон Маматхонов
    1964 Трагедия поэмы Ғазал фожиаси Ахмад Бобожон
    1964 Дорогие девушки Жон қизлар Байсеитов, Шангитбоев
    1964 Отелло Отелло У. Шекспир
    1964 Чертова девушка Шайтон қиз Касымали Джантошев
    1964 Нимми Нимми Прем Чанд
    1965 Гули сиёх Гули сиёҳ Сахиб Жамал
    1965 Любовь в молодости Ёшликда берган кўнгил З. Фатхуллин
    1965 Горный беркут Тоғ бургути Касымали Джантошев
    1965 Полёт беркута Бургутнинг парвози Иззат Султан
    1966 Неизвестный человек Номаълум киши Иззат Султан
    1966 Гул и Навруз Гул ва Наврўз Сабир Абдулла
    1966 Материнское поле Момо ер Чингиз Айтматов
    1966 Парвона Парвона Уйгун
    1967 Дилором Дилором Алишер Навои
    1967 Абдулла Набиев Абдулла Набиев Адхам Рахмат
    1967 Сваты Қудалар Уткир Рашид
    1967 Девушка с усами Мўйловли қиз Касымали Джантошев
    1968 Скорпион из алтаря Меҳробдан чаён Абдулла Кадыри
    1968 Стряпуха замужем Пазанда куёвга чиқди Анатолий Софронов
    1968 Новая невеста Янги келин Мирзабек Тойбаев
    1968 Меж двух огней Икки ўт орасида Бекниёзов, Исмаилов
    1968 Сожаление Пушаймон Абдугани Абдугафуров
    1969 Женитьба Уйланиш Н. В. Гоголь
    1969 Странные вещи Ажаб савдолар Хамид Гулям
    1969 Могучая волна Қудратли тўлқин Шараф Рашидов
    1969 Когда заря взойдёт над Ферганой Фарғонада тонг отгунча Мирзакалон Исмоилий
    1970 Кто смеётся последним Йиқилган тойганга кулар Т. Абдумомунов
    1970 Невеста за 5 сом Беш сўмлик келин М. Ордубади
    1970 Дешёвый жених Арзон куёв Шухрат
    1970 Требуется лжец Ёлғончи даркор Димитрас Псафас
    1971 Приключения Чанду Чандунинг саргузаштлари А.Д. Иловайский
    1971 Обман по шариату Ҳийлаи шаръий Гунтекин
    1971 Рустам Рустам Умаржон Исмаилов
    1971 Перед рассветом Тонг олдидан Суорун Омоллоон
    1972 Чертовое поколение Шайтон авлод Мухтаров
    1972 Девушка Атабека Отабекнинг қизи Токтоболот Абдумомунов
    1972 Зло от аппетита Балойи нафс А. Абдугафуров
    1973 Начало жизни Ҳаётнинг бошланиши Абдукаххор Маннонов
    1973 Гроза Момақалдироқ Александр Островский
    1973 Ташбалта влюблён Тошболта ошиқ Хамид Гулям
    1973 Горная красавица Тоғ гўзали Саидмуродов
    1974 Куйдирмаган кундош Куйдирмаган кундош А. Абдугафуров
    1974 Красавица Соҳибжамол Жура Махмудов
    1974 Аширбой Аширбой Аалы Токомбаев
    1974 Преступление без наказания Жазосиз жиноят Рихси Орифжонов
    1974 Бунт невесток Келинлар қўзғолони Саид Ахмад
    1975 Орзигул Орзигул Турсун Собиров
    1975 Ревизор Ревизор Н.В. Гоголь
    1975 Человек издалека Узоқдаги одам Умарахунов
    1975 Старики с молодыми душами Кўнгли ёш қариялар Хутаев
    1975 Адолат Адолат Исмаил Акрам
    1976 Рука друга Дўстим қўли Мехрибон Назаров
    1976 Никому не говори Ҳеч кимга айтма Т. Абдумомунов
    1976 Шутник Али Масхарабоз Али Бабаханов
    1976 Сундук секретов Сирли сандиқ Ахмедов
    1977 Переполох перед свадьбой Тўй олдидан тўполон Папаян
    1977 Уркуя Урқуя Насридин Байтемиров
    1977 Наследство отцов Оталар мероси А. Абдугафуров
    1977 Жалость к животному Армонли жонивор Аалы Токомбаев
    1978 Легендарная личность Афсонавий шахс Сахиб Джамал
    1978 Разбойник и гончар Қароқчи билан кулол Мехмон Бахти
    1978 Семург Семурғ Зульфия
    1978 Святой город Муқаддас шаҳар А.Н. Арбузов
    1978 Любовь к Родине Ватан ишқи З. Фатхуллин
    1979 Старый холостяк Қари бўйдоқ Мирзабек Тойбаев
    1979 Гул и Навруз Гул ва Наврўз Сабир Абдулла
    1979 Васса Железнова Васса Железнова Максим Горький
    1979 Весна Баҳор М. Тахмасиб
    1979 Бунт невесток Келинлар қўзғолони Саид Ахмад
    1980 Два браслета Икки билакузук Шукур Саъдулла
    1980 Гипноз-2 Гипноз-2 А. Абдугафуров
    1980 Неркес Неркес Берди Кербабаев
    1980 Мещанин во дворянстве Сохта оқсуяк Мольер
    1981 Белый жеребец Оқ тулпор Шатман Садыбакасов
    1981 Посмертный долг Қиёмат қарз Улмас Умарбеков
    1981 Дорога в Чаткал Чотқолга йўл Максим Каримов
    1981 Дешёвый зять Арзон куёв Шухрат
    1982 Приглашаем на свадьбу Тўйлар муборак Уткир Хашимов
    1982 Медея Медея Эврипид
    1982 Омар Хайям Умар Хайём Гунтекин
    1982 Не зная наступил колючку Билмайин босдим тиконни Иззат Султан
    1983 Изобретательный Талмас Топқир Толмас А. Абдугафуров
    1983 Кровавый мираж Қонли сароб Сарвар Азимов
    1983 Тахир и Зухра Тоҳир ва Зуҳра Сабир Абдулла
    1983 Первый учитель Биринчи ўқитувчи Чингиз Айтматов
    1983 В ночь лунного затмения Ой тутилган кунда Мустай Карим
    1984 Конец традиций Одат ҳалокати Мехрибон Назаров
    1984 Дорогие девушки Жон қизлар Байсеитов, Шангитбаев
    1985 Похождения Насреддина Хўжа Насриддин В. Виткович
    1985 Путешествие в мир тайн Сирлар дунёсига саёҳат Умаржон Алимжанов
    1985 Зебунисо Зебунисо Уйгун
    1985 Мещанин во дворянстве Сохта оқсуяк Мольер
    1985 Наследство Мерос А. Абдугафуров
    1986 Если не я, то кто? Мен бўлмасам ким? А. Абдугафуров
    1986 Полёт Парвоз Уйгун
    1986 Проделки Майсары Майсаранинг иши Хамза
    1987 Кровавый мираж Қонли сароб Сарвар Азимов
    1987 Конфета дружбы Дўстлик конфети Умаржон Алимжанов
    1987 Семетей сын Манаса Манаснинг ўғли Семетей Жалил Садиков
    1987 Весна двадцать первого 21-йил баҳори Штейн
    1988 Врата судьбы Тақдир эшиги Шараф Башбеков
    1989 Прекрасная принцесса Ташкента Тошкентнинг нозанин маликаси Хайдар Мухаммад
    1989 Зять Куёв Саид Ахмад
    1989 Ёрилтош Ёрилтош Шукур Саъдулла
    1989 Адолат Адолат Исмаил Акрам
    1990 Враг народа Халқ душмани А. Абдугафуров
    1990 Согдиана Суғдиёна Умаржон Алимжанов
    1990 Равшан и Зулхумор Равшан ва Зулхумор К.Яшин
    1991 Упрямый зять Қайсар куёв Мехмон Бахти
    1991 Курманжан Датка Қурвонжон Додхо А. Абдугафуров
    1992 5 жён Афанди Афандининг беш хотини Иброхим Содиков
    1992 Соляная степь Шўр макон Мурза Гапаров
    1992 Нодира Нодира Хошимжон Раззоков
    1993 Путь в рай Жаннатга йўл Абдулла Орипов
    1993 Кто смеётся последним Йиқилган тойга кулар Токтоболот Абдумомунов
    1993 Таинственный колос Сирли бошоқ Равшан Ёриев
    1993 Когда земля горит Ер ёнганда Улмас Умарбеков
    1994 Современные зятья Замонавий куёвлар Камилжан Нишанов
    1994 Хасан-Хусан разборщики Ҳасан-Ҳусан разборчилар Умаржон Алимжанов
    1995 Ташбалта влюблён Тошболта ошиқ Хамид Гулям
    1995 Семетей сын Манаса Манаснинг ўғли Семетей Жалил Садиков
    1995 Могучая волна Қудратли тўлқин Шараф Рашидов
    1996 Сохибкирон (Венценосец) Соҳибқирон Абдулла Орипов
    1996 Хочу умереть, нужен спонсор Ўлмоқчиман, ҳомий керак Мурза Гапаров
    1996 Семург Семурғ Зульфия
    1997 Чулпан Чўлпон Тулан Низам
    1998 Когда выйдет получше Зўрдан зўр чиқса Шараф Башбеков
    1998 Камчибек Қамчибек Суранчи Жетимишев
    1998 Золотой кувшин Олтин кўза Эркин Байназаров
    1999 Процентщик Ланкабай Процентчи Ланкабой А. Абдугафуров
    1999 Макбет Макбет У.Шекспир
    2000 Песня о Бабуре Бобур ҳақида қўшиқ Жалил Садиков
    2001 Ёрилтош Ёрилтош Шукур Саъдулла
    2001 Одолжи супруга Эрингни бериб тур Сайлавбай Джумагулов
    2002 Тайна, унесённая Чингизханом Чингизхон олиб кетган сир Мухтар Шаханов
    2002 Жизнь Оби ҳаёт Джамал Акматалиев
    2003 Когда выйдет получше Зўрдан зўр чиқса Шараф Башбеков
    2003 Чулпан Чўлпон Тулан Низам
    2004 Соляная степь Шўр макон Мурза Гапаров
    2004 “Любовь Улугбека” Улуғбек муҳаббати Максуд Шайхзада
    2005 Песня о Бабуре Бобур ҳақида қўшиқ Жалил Садиков
    2005 Золотая девушка Олтин қиз Хайитмат Расул
    2006 Слёзы царицы Маликанинг кўз ёши Султан Раев
    2006 Эгривой и Тўгривой Эгривой ва Тўғривой Айбек Юлдашев
    2007 Лес чудес Ғаройиботлар ўрмони Иномжон Турсунов
    2007 Исповедь Муножот Тимур Зулфикаров
    2008 Лейла и Меджнун Лайли ва Мажнун Хуршид
    2008 Друзья петушатники Хўрозбоз жўралар Эркин Байназаров
    2008 Вечные судороги Мангу талваса У. Шекспир, А.С. Пушкин
    2009 Далёкий путь в Мекку Макка сари олис йўл Султан Раев
    2009 Старики озорники Бу чоллар ёмон чоллар Охунжон Хакимов
    2009 Неблагодарные Ношукурлар Насрулла Кабул
    2009 Волшебный мешок Сеҳрли қоп Олимжон Салимов
    2010 Плаха Қиёмат Чингиз Айтматов
    2010 Слёзы царицы Маликанинг кўз ёши Султан Раев
    2010 Ловушка Фитна Насрулла Кабул
    2010 Жаркынай Ёрқинойим Кайрат Иманалиев
    2011 Далёкий путь в Мекку Макка сари олис йўл Султан Раев
    2011 Слёзы царицы Маликанинг кўз ёши Султан Раев
    2011 Лейла и Меджнун Лайли ва Мажнун Хуршид
    2011 Старики озорники Бу чоллар ёмон чоллар Охунжон Хакимов
    2012 Царица змей Илонлар маликаси Ином Турсунов
    2012 Боль болью не лечат Қалбга озор етмасин Б. Жакиев
    2012 Разум и Алчность Ақл ва Очкўзлик А. Абдугафуров
    2012 Путешествие в империю Лжи Ёлғон империясига саёҳат А. Абдугафуров
    2013 Слёзы царицы Маликанинг кўз ёши Султан Раев
    2013 Далёкий путь в Мекку Макка сари олис йўл Султан Раев
    2013 Лейла и Меджнун Лайли ва Мажнун Хуршид
    2013 Боль болью не лечат Қалбга озор етмасин Б. Жакиев
    2013 Исповедь Муножот Тимур Зулфикаров
    2014 Семетей сын Манаса Манаснинг ўғли Семетей Жалил Садиков
    2014 Слуга двух господ Икки хўжайинга бир қул К.Гольдони
    2014 Плаха (Плач волчицы) Қиёмат Чингиз Айтматов
    2014 Часы времени Вақт соати
    2014 Прости меня Кечир мени Гуласал Алиева
    2015 Барсбек каган Барсбек хоқон Султан Раев
    2015 5 жён Афанди Афандининг беш хотини Иброхим Содиков
    2015 Боль болью не лечат Қалбга озор етмасин Б. Жакиев
    2015 Шесть жён на одного вдовца Бир бевага олти хотин
    2015 Маугли Маугли Д.Р.Киплинг
    2016 Барсбек Барсбек Султан Раев
    2016 Сердце матери Она юраги М. Камилжанов
    2016 Шесть жён на одного вдовца Бир бевага олти хотин
    2016 Манас Великодушный Саҳоватли Манас Жалил Садиков
    2017 Душевные смятения Бабура Бобур туғёни П. Кодиров
    2017 Тайны зеркала Кўзгу сири Р. Отарбаев
    2017 Ричард III Ричард III Уильям Шекспир
    2017 Зумрад и Киммат Зумрад ва Қиммат Узбекская народная сказка
    2018 "Звезда надежды" (Пегий пёс, бегущий краем моря) Умид юлдузи Чингиз Айтматов
    2018 Небеса полны милосердия Осмоннинг бағри кенг Сирожиддин Салохиддинов
    2018 Дураки Жиннилар Иранская народная сказка

    З дня заснування в театрі було поставлено більше 600 творів.

    • 1919 рік — М.Бехбудій «Падаркуш», Маннон Уйгур «Лекарь з Туркестану».
    • 1920 рік — Хамза «Отруєна життя».
    • 1921 — Гулом Зафарій «Сирота».
    • 1922 — Хамза «Покарання наклепників».
    • 1923 рік — Коміл Яшин «Лолахон».
    • 1924 — Махмуд Рахмон «Рапорт з півдня».
    • 1925 рік — К.Яшін і М.Музаффаров «Гулсара».
    • 1926 — К.Яшін «Два комуніста».
    • 1927 рік — К.Яшін «Друзі».
    • 1928 рік — К.Яшін «Всередині».
    • 1929 — Гулом Зафарi «Халіма», К.Яшін «Ажи-ажі».
    • 1930 — Умаржон Ісмоїлi «Історії на бавовняному полі».
    • 1931 — Н. В. Гоголь «Одруження».
    • 1932 рік — Маннон Уйгур «Перекладач».
    • 1933 рік — Гаджибеков «Аршин малий алан».
    • 1934 — Н. В. Гоголь «Ревізор».
    • 1935 — Назір Сафаров, Зіё Саїд «Історія говорить», К.Яшін «Спалимо».
    • 1936 — Ж. Турусбеков «Замість смерті», К.Треньов «Любов Ярова», Тожізода «Комсомольський взвод».
    • 1937 — Шиллера «Обман і любов», Ш.Хуршід «Фархад і Ширін».
    • 1938 — К. Гольдоні «Слуга двох панів», Сабір Абдулла «Шабля Узбекистану».
    • 1939 рік — Білль-Білоцерківський «Прикордонники», Хамза «Бай і батрак», Сабір Абдулла «Тахір і Зухра».
    • 1940 рік — Хамза «Холісхон», К.Яшін «Буран».
    • 1941 рік — К.Яшін і М.Мухамедов «Гулсара», Хуршид «Лейла і Меджнун», Сабір Абдулла «Курбан Умаров».
    • 1942 — К.Яшін «Смерть загарбникам!», Хамза «Витівки Майсара», Корнійчук «Фронт».
    • 1943 — Сабір Абдулла «Даврон ата», Умаржон Ісмоїлi «Зафар».
    • 1944 — К.Яшін «Нурхон», Ордубодій «Наречена за 5 сом».
    • 1945 — Уйгун «Пісня життя».
    • 1946 — Мухтаров «Честь жінки».
    • 1947 — Уйгун «Весна», Хуршид «Фархад і Ширін».
    • 1948 — К.Треньов «Червоний галстук», Уйгун «Пісня життя», Уйгун «Алтинкуль».
    • 1949 — Зіннат Фатхуллін «Пелюстки», Хамід Алімджан «Семург».
    • 1950 рік — Ісмоілі Акрам «Справедливість», Сабір Абдулла «Алпамиш».
    • 1951 — Боконбаєв «Токтогул», Хуршид «Лейлі і Меджнун».
    • 1952 — Шукур Са'дулла «Ёрілтош», Махмуд Рахмон «Радість», Абдулла Каххар «Шовковий сюзане».
    • 1953 — Іззат Султан «Алішер Навої», М. Лисенко «Наталка Полтавка», К.Яшін «Нурхон».
    • 1954 — Шукур Са'дулла «Свято на поле», Бахром Рахмонов «Сердечні секрети».
    • 1955 — К.Яшін «Офтобхон», Рабіндранат Тагор «Дівчина річки Ганг».
    • 1956 — К.Яшін «Равшан і Зулхумор», Зіннат Фатхуллін «Любов до Батьківщини», І.Ахмедов «Скриня секретів».
    • 1957 — Сабір Абдулла «Алпамиш», Самед Вургун «Юлдуз».
    • 1958 рік — Хамід Алімджан «Ойгул і Бахтіёр», М.Шатров «Іменем революції».
    • 1959 рік — Турсун Собіров «Орзігул», Ахмад Бобожонов «Ашик Гаріб і Шахсанам», А.Бобожон «Тайфун», Хамза «Секрети паранджі».
    • 1960 — Кубаничбек Маліков «На високій землі», Хамід Гулям «Ташбалта закоханий», Карло Гоцці «Принцеса Турандот».
    • 1961 — Ріхсі Оріфжонов «Якщо твоя голова крива», К.Яшін «Ділором».
    • 1962 рік — Шукур Са'дулла «Два браслета», Бексултон Жакіев «Доля батька».
    • 1963 рік — Мухаммаджон Хайруллаєв «Дитя», Абдулла Каххар «Голос з гробу», Яхёхон Маматхонов «Мелі хоббон, Набі товон».
    • 1964 рік — Ахмад Бобожонов «Трагедія поеми», Байсеітов, Шангітбоев «Дорогі дівчата», У.Шекспір «Отелло», Касималі Джантошев «Чортова дівчина», Прем Чанд «Німмо».
    • 1965 рік — Сахіб Жамал «Гулі сіёх», З.Фатхуллін «Любов у молодості», Касималі Джантошев «Гірський беркут», Іззат Султан «Політ беркута».
    • 1966 рік — Іззат Султан «Невідомий чоловік», Сабір Абдулла «Гул і Навруз», Чингіз Айтматов «Материнське поле», Уйгун «Парвона».
    • 1967 год — Алішер Навої «Ділором», Адхам Рахмат «Абдулла Набієв», Уткир Рашид «Свати», Касималі Джантошев «Дівчина з вусами».
    • 1968 рік — Абдулла Кадирi «Скорпіон з вівтаря», Анатолій Софронов «Кухарка вийшла заміж», Мирзабек Тойбаев «Нова наречена», Бекніёзов, Ісмаїлов «Між двох вогнів», Абдугані Абдугафуров «Жаль».
    • 1969 — Н. В. Гоголь «Одруження», Хамід Гулям «Дивні речі», Шараф Рашидов «Могутня хвиля», Мірзакалон Ісмоїлi «Коли зоря зійде над Ферганой».
    • 1970 рік — Т. Абдумомунов «Впав сміється над подскользнувшімся», Ордубодій «Наречена за 5 сом», Шухрат «Дешевий наречений», Дімітрас Псафаса «Требуется брехун».
    • 1971 — А. Д. Іловайський «Пригоди Чанду», Гунтекін «Обман по шаріату», Умаржон Ісмаїлов «Рустам», Суорун Омоллоон «Перед світанком».
    • 1972 рік — Мухтаров «Чортове покоління», Токтоболот Абдумомунов «Дівчина Атабеков», А.Абдугафуров «Балои нафс».
    • 1973 рік — Абдукаххор Маннонов «Початок життя», Олександр Островський «Гроза», Хамід Гулям «Ташбалта закоханий», Саідмуродов «Гірська красуня».
    • 1974 року — А.Абдугафуров «Куйдірмаган кундош», Жура Махмудов «Красуня», Аали Токомбаев «Ашірбой», Ріхсі Оріфжонов «Злочин без покарання», Саїд Ахмад «Повстання невісток».
    • 1975 рік — Турсун Сабіров «Орзігул», Н. В. Гоголь «Ревізор», Умарахунов «Людина здалеку», Хута «Старики з молодими душами», Ісмаїл Акрам «Справедливість».
    • 1976 року — Мехрібон Назаров «Рука друга», Т. Абдумомунов «Нікому не кажи», Бабаханов «Жартівник Алі», Ахмедов «Скриня секретів».
    • 1977 року — Папаян «Переполох перед весіллям», Насріддін Байтемір «Уркуя», А.Абдугафуров «Спадщина отців», Аали Токомбаев «Жалість до тварині».

    Крім того, на сцені театру були поставлені численні концертні програми.

    Головні режисери[ред. | ред. код]

    1. Рахмонберді Мадазімов (1914-1932)
    2. Болта Махмудов
    3. Урінбой Рахмонов (1941-1949)
    4. Гуломжон Ісроілов
    5. Фаїна Георгіївна Литвинская
    6. Собіржон Юлдашев
    7. Еркін Муродов
    8. Журабой Махмудов
    9. Салохіддін Умаров
    10. Махмуджон Гуломов
    11. Бообек Ібраєв
    12. Абдурашид Бойтеміров
    13. Ганіжон Холматов
    14. Карімжон Юлдашев
    15. Набіжон Мамажонов

    Художні керівники[ред. | ред. код]

    1. Рахмонберді Мадазімов (1914-1932)
    2. Болта Махмудов (до 1941 року)
    3. Урінбой Рахмонов (1941-1949)
    4. Зіёйдін Камолов (2016-2018 роки)
    5. Равшан Турсунов з 2018 року

    Директора театру[ред. | ред. код]

    1. Рахмонберді Мадазімов (1914-1932)
    2. Соліхон Ахмаджонов
    3. Бобохон Ортіков
    4. Абдугані Нурбоев
    5. Салімжон Ёдгоров
    6. Фаттох Мансуров
    7. Лутфулла Ісаков
    8. Махмуджон Умаров
    9. Аліхон Жураєв
    10. Нурмамат Солієв
    11. Соліжон Розіков
    12. Мухаммадусмон Азізов
    13. Абдугані Абдугафуров
    14. Комілжон Восілов
    15. Хошімжон Юлдашев
    16. Набіжон Мамажонов (з травня 2015 року).

    Література[ред. | ред. код]

    1. Енциклопедія Ошської області, Академія Наук Киргизької РСР. Розділ Театральне життя, стор.110, 1987 рік.
    2. Національна Енциклопедія Узбекистану, Академія Наук Республіки Узбекистан, м Ташкент, 2000-2005 роки.
    3. А. Абдугафуров «Видатні сини Оша», м Ош, 2000 рік.
    4. А. Абдугафуров «Академічний театр», м Ош, 2010 рік.
    5. Театральная энциклопедия, Том IV / Глав. ред. С.С. Мокульский, П.А. Марков. — Москва: Гос. науч. изд-во "Сов. энциклопедия", 1965. — С. 241. — 1152 с.
    6. Киргизская Советская Социалистическая Республика: энциклопедия / глав. ред. Орузбаева Б.О. Институт истории АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Глав. ред. #Киргизской сов. энциклопедии, 1982. — С. 432, 443. — 488 с.
    7. Энциклопедия Ошской области, Раздел "Театральная жизнь" / гл. ред. Орузбаева Б.О. Академия Наук Киргизской ССР. — Фрунзе (Бишкек): Глав. ред. #Киргизской сов. энциклопедии, 1987. — С. 109-111. — 445 с. ББК 92я2 (рус.).
    8. Национальная энциклопедия Узбекистана / Государственное научное издательство "Ўзбекистон миллий энциклопедияси" Академии наук Республики Узбекистан. — Ташкент: Государственное научное издательство "Ўзбекистон миллий энциклопедияси", 2000-2006. — С. 219, буква "Ў". (узб.)
    9. Национальная энциклопедия «Кыргызстан», 5 том / гл. ред. Асанов Ү.А. Центр Государственного языка и энциклопедии Национальной академии наук Киргизской Республики. — Бишкек: Центр Государственного языка и энциклопедии, 2014. — С. 763. — ISBN 978-9967-14-111-7. (кирг.)
    10. Книга Гиннеса Кыргызстана / Ы. Кадыров Центр Государственного языка и энциклопедии Национальной академии наук Киргизской Республики. — Бишкек: Центр Государственного языка и энциклопедии, 2008. — С. 94. — 216 с. — ISBN 978-9967-14-059-2. (кирг.)
    11. Кыргызстан: энциклопедия / глав. ред. О. Ибраимов Центр Гос. языка и энциклопедии АН КР. — Фрунзе: Центр Гос. языка и энциклопедии, 2001. — С. 485, 520. — 546 с.
    12. Искусство советской Киргизии. — Москва; Ленинград: Государственное издательство "Искусство", 1939. — С. 41, 42, 44. — 173 с. Мат-лы к декаде кирг. искусства в Москве. 1939 г.
    13. Киргизский театр: очерк истории / Львов Н.И. — Москва: Искусство, 1953. — С. 129. — 227 с.
    14. Культурное строительство в Киргизии: ч. 1. 1930-1941 гг.: Народное образование / Каниметов А.К. Институт истории АН Кирг.ССР. — Фрунзе: Киргизское государственное издательство, 1957. — С. 18, 47.
    15. Искусство Киргизской ССР / Новиченко Е.И, Сальникова О.И.. — Фрунзе, 1958. — С. 40, 70. — 142 с.
    16. "Розияхон Муминова "Декада киргизского искусства и литературы в Москве" / Ф.А. Литвинская. — Фрунзе: Киргизгосиздат, 1958. -16 с.: ил.; 20 см.
    17. Таджихон Хасанова: Нар. артистка Киргиз. ССР / Ф.А. Литвинская. — Фрунзе: Киргизгосиздат, 1958. -20 с.: ил.; 20 см.
    18. Вопросы коммунистического воспитания / Глав. ред. Алтмышбаев А.А. Институт философия и права АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Изд-во Академии наук Киргизской ССР, 1963. — С. 86, 98. — 99 с.
    19. Нация и национальные отношения / Глав. ред. Алтмышбаев А.А. Институт философия и права АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Илим, 1966. — С. 91, 92. — 142 с.
    20. Киргизская ССР в ... году: указатель литературы / Государственная республиканская библиотека Киргизской ССР им. Н.Г. Чернышевского. — Фрунзе: Библиотека, 1966. — С. 467, 468.
    21. История Киргизской ССР / Глав. ред. Джамгерчинов Б.Д. Институт истории АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Кыргызстан, 1968. — С. 64. — 708 с. УДК 9(С54)
    22. Библиография Киргизии (Том 4,Выпуск 6) / Ж.Л. Амитин-Шапиро. — Фрунзе: Киргизстан, 1970. — С. 177.
    23. История советского драматического театра, Том 6 / Москов Институт истории искусств. — Москва: Наука, 1971. — С. 324, 326.
    24. История киргизского искусства / Салиев А.А. Институт философии и права АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Илим, 1971. — С. 76, 108. — 407 с.
    25. История советского крестьянства Киргизстана / Шерстобитов В.П. Институт истории АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Илим, 1972. — С. 156, 522. — 610 с.
    26. Вопросы истории Коммунистической партии Киргизии, том 11 / Институт истории партии при ЦК КП Киргизии. — Фрунзе: Кыргызстан, 1975. — С. 251.
    27. Путешествие по Южной Киргизии / Картавов М.М. Исаев. А.. — Фрунзе: Кыргызстан, 1978. — С. 21. — 45 с.
    28. Второй Всесоюзный фестиваль драматургии и театрального искусства народов СССР: сборник справочных и библиографических материалов / Государственная центральная театральная библиотека, Управление театров (Руссия). — Москва: Гос. центр. театральная библиотека, 1979. — С. 10. — 80 с.
    29. Культурное строительство в Киргизской ССР в годы довоенных пятилеток / Данияров С.С. Институт истории АН Кирг. ССР. — Фрунзе: Изд-во Илим, 1980. — С. 243. — 281 с.
    30. "Ошский узбекский музыкальный драматический театр" / А. Абдугафуров. — Фрунзе: Кыргызстан, 1980. — 59 с. 21 см, ББК 85.4. (узб.), (рус.) и (кирг.)
    31. "Годы и роли: Творч. портр. нар. артистки Кирг. ССР Т. Салиевой" / Ф.А. Литвинская. — Фрунзе: Кыргызстан, 1981. — 76 с. 4 л. ил.; 16 см.
    32. "Народное движение в ирригационном строительстве Киргизии, 1939-1941 гг." / Будянский Д.М.. — Бишкек: Илим, 1991. — С. 130. — 164 с.
    33. "Эпос "Манас" и эпическое наследие народов мира" / Аскаров Т.А., Койчуев Т.К.. — Бишкек: Кыргызстан, 1995. — С. 192. — 207 с.
    34. История милиции Кыргызстана, том 1 / Асаналиев Т.А. Бишкекская высшая школа милиции МВД КР. — Бишкек, 1996. — С. 100-101. (рус.)
    35. "Видные сыновья Оша" / А. Абдугафуров. — Ош: Ошская областная типография, 2000. — 176 с. (узб.) и (рус.)
    36. "Социальные тенденции Кыргызской Республики 1999-2003: 2001-2005" / Абдыкалыков О.. — Бишкек: Национальный статкомитет, 2007. — С. 136.
    37. "Ошский академический театр" / А. Абдугафуров. — Ош: "Азия Принт", 2010. — 52 с. (узб.)
    38. "Во имя процветания Кыргызстана" Энциклопедическое издание о выдающихся узбеках Кыргызстана / Под рук. Жураева Б.Ж. (Абдугафуров А., Рахманов Д.Д. и др.). — Ош: "Ризван", 2017. — С. 27-32, 287-309. — 336 с. — ISBN 978-9967-18-344-5. УДК 351/354. ББК 66,3(2Ки). (узб.), (рус.) и (кирг.)
    39. "Проблематика поэтического слова в кыргызском зарубежье" / Сабирова В.К., Сарыбаева Г., Эрназарова Г.Б.. — Ош: ОшГУ, 2018. — С. 3. (рус.)

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]