Перейти до вмісту

П'яннє

Координати: 50°37′50″ пн. ш. 25°34′23″ сх. д. / 50.63056° пн. ш. 25.57306° сх. д. / 50.63056; 25.57306
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село П'яннє
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський район
Тер. громада Острожецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040210120039086 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1523
Населення 544
Площа 14,2 км²
Густота населення 38,31 осіб/км²
Поштовий індекс 35113
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°37′50″ пн. ш. 25°34′23″ сх. д. / 50.63056° пн. ш. 25.57306° сх. д. / 50.63056; 25.57306
Середня висота
над рівнем моря
213 м
Водойми річка П'яне
Місцева влада
Адреса ради 35113, Рівненська обл, Дубенський р-н, с. Острожець, вул. Незалежності, буд. 12
Карта
П'яннє. Карта розташування: Україна
П'яннє
П'яннє
П'яннє. Карта розташування: Рівненська область
П'яннє
П'яннє
Мапа
Мапа

CMNS: П'яннє у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

П'яннє (до 2016 р. — Радянське) — село в Україні Острожецької сільської громади Дубенського району Рівненської області.

Населення становить 545 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

У селі бере початок річка П'яне, ліва притока Зборів.

Історія та сучасність

[ред. | ред. код]

Перші дані про поселення зафіксовані 1443 та 1481 роками. Причому в акті від 24 квітня 1482 року село має назву «П'ян». Привілей литовського князя Казимира IV від 1447 року прив'язував селян до феодальних володінь. Селян прикріплювали до земельного наділу і зобов'язували відбувати панщину.

Під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, окремі козацькі загони проходили територією села у 1648—1651 роках. Проте про участь жителів села у цій війні в архівах свідчень не знайдено.

До кінця XVIII ст. село П'яння перебувало у складі Волинського воєводства, що перебувало під владою панської Польщі.

Після 1795 року (після ІІІ поділу Речі Посполитої) село входить до Волинського намісництва, яке перебувало у складі Російської держави. У 1797 році намісництво перейменовано у Волинську губернію, а населений пункт віднесено до Дубенського повіту.

У 1887 році в селі було відкрито церковно-приходську школу. Спочатку навчання в ній велось російською, а згодом польською мовою (з 20-х років ХХ ст.). Навчання було платним, тому освіту здобували лише діти заможних селян.

У 1906 році село Малинської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 29 верст, від волості 7. Дворів 96, мешканців 642[1].

У грудні 1993 року, після виходу зі складу Острожецької сільради, сільську раду утворено в Радянському (нині П'яннє).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 722-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», увійшло до складу Острожецької сільської громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Млинівського району, село увійшло до складу Дубенського району[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 626 осіб, з яких 315 чоловіків та 311 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 722 особи.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Кількість Відсоток
українська 541 99.45%
російська 2 0.37%
білоруська 1 0.18%
Усього 544 100%

Органи влади

[ред. | ред. код]

Радянська сільська рада.

У підпорядкуванні сільської ради села: П'яннє, Зборів.

Сільський голова: Гордійчук Тарас Миколайович (2015 рік)

Освіта

[ред. | ред. код]

Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Культура

[ред. | ред. код]
  • Будинок культури села Радянське (збудований в 1974 році)
  • Публічно-шкільна бібліотека села Радянське
Читачі бібліотеки під час громадських обговорень «Якою повинна бути бібліотека твоєї громади?»

У 1947 році в будинку Миколи Климовича Базилюка було відкрито першу хату-читальню, фонд якої нараховував 150 книг.
У 1951 році, у приміщенні старого сільського клубу в с. Радянське було відкрито бібліотеку.
У 1975 році в селі відкрито нове приміщення клубу, де розмістилась і бібліотека. В наступному році почали створювати алфавітний та тематичний каталоги. Книжковий фонд бібліотеки того часу становив близько 2 тисяч книг.
У 2002 році було проведено реорганізацію бібліотечної системи: сільські бібліотеки були об'єднані з шкільними.
На даний час публічно-шкільна бібліотека функціонує в приміщенні клубу с. Радянське. Фонд налічує понад 6,5 тисяч примірників, обслуговується 500 читачів.

Медицина

[ред. | ред. код]

Фельдшерсько-акушерський пункт села П'яннє.

Релігія

[ред. | ред. код]

Свято-Параскевська православна церква ПЦУ.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженці села

[ред. | ред. код]

Пов'язані із селом

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 грудня 2020.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Література

[ред. | ред. код]

Цимбалюк Є. Млинівщина на межі тисячоліть. Фрагмент літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 155—157.

Посилання

[ред. | ред. код]