П'ятихатки
| П'ятихатки | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Дніпропетровська область | ||||||||
| Район | Кам'янський район | ||||||||
| Тер. громада | П'ятихатська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA12040210010024143 | ||||||||
| Засноване | 1886 (140 років) | ||||||||
| Перша згадка | 1886[1] | ||||||||
| Статус міста | від 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 18 140 (01.01.2022)[2] | ||||||||
| Агломерація | Криворізька агломерація | ||||||||
| Площа | 18,38 км² | ||||||||
| Густота населення | 1113 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 52100—52109 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5651 | ||||||||
| Координати | 48°24′49″ пн. ш. 33°42′10″ сх. д. / 48.41361° пн. ш. 33.70278° сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Жовта, Лозуватка | ||||||||
| Назва мешканців | п'ятиха́тець, п'ятиха́тка, п'ятиха́тці | ||||||||
| День міста | 18 жовтня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | П'ятихатки | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 98 км | ||||||||
| - залізницею | 417 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 318 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 52100, м. П'ятихатки, вул. Садова, 104 | ||||||||
| Вебсторінка | pyatihmr.dp.gov.ua. | ||||||||
| |||||||||
П'ятиха́тки — (раніше П'ятихатка[3][4][5]) місто в Україні, адміністративний центр П'ятихатської міської громади Кам'янського району Дніпропетровської області, залізничний вузол.
Місто П'ятихатки розташоване між річкою Жовтенькою та балкою Осикуватою. Великий залізничний вузол Придніпровської залізниці, в межах станцій П'ятихатки та П'ятихатки-Стикова. Залізниця поділяє місто на дві частини — північну та південну. Через місто пролягають автошляхи М30 E50, Р74 і Т 0419. Південною частиною міста тече пересихаючий струмок.
У 1886 році на території Саксаганської волості Верхньодніпровського повіту розпочалося будівництво вузлової станції, поблизу якої було побудовано перші п'ять хат, звідки й виникла назва населеного пункту та залізничної станції. На північних околицях цього міста навесні 1648 року розпочалася Жовтоводська битва[6].
З 1923 року селище — адміністративний центр новоутвореного П'ятихатського району Криворізької округи. У 1938 році селище П'ятихатки набуло статусу міста районного підпорядкування[7].
У ході другої світової війни влітку 1941 року П’ятихатка опинилися в зоні бойових дій. 13 серпня 1941 року німецькі війська 3-го моторизованого корпусу під командуванням генерала Ебергарда фон Макензена (у складі 1-ї танкової групи Евальда фон Кляйста) розпочали наступ з рубежу Олександрія—Головківка у напрямку рубежу Новий Стародуб — Петрово. У результаті бойових дій 223-а стрілецька дивізія ХВО під командуванням Філіппова Ф.Г. була знищена та перестала існувати. Одночасно німецькі частини розгромили 967-й стрілецький полк 273-ї стрілецької дивізії в районі села Зелене, що відкрило німецьким військам шлях на П’ятихатку. Після 13:00 під натиском німецьких військ 273-тя стрілецька дивізія відступила до Лихівки, де її командир, полковник Калінін М.К., був убитий диверсантом. Через відступ радянських військ місто П’ятихатка було взяте німецькими силами майже без спротиву. Стрімкий наступ німецьких військ змусив підрозділи 79-го прикордонного загону терміново зайняти оборону на рубежі річки Лозуватка, на схід від міста, намагаючись уповільнити подальше просування вермахту в напрямку Дніпропетровська.
З 15 листопада 1941 року до 19 жовтня 1943 року місто було адміністративним центром крайсґебіту П'ятихатка.
19 жовтня 1943 року під час п’ятихатської операції німецькі війська були вибиті з міста радянськими військами.
15 січня 2017 року преосвященніший владика Симеон освятив Свято-Покровський храм УПЦ КП в П'ятихатках та звершив першу Божественну літургію[8].
25 жовтня 2020 року в ході децентралізації, шляхом об'єднання П'ятихатської міської ради, Богдано-Надеждівської, Виноградівської, Жовтянської, Зорянської, Івашинівської, Пальмирівської сільських рад П'ятихатського району, утворена П'ятихатська міська територіальна громада.
18 липня 2025 року російські окупанти завдали удари БпЛА по П'ятихатках, через що в місті загинуло двоє людей, 11 отримали поранення[9].
15 грудня 2025 року, близько 00:30, російські окупанти завдали удар по залізничній вузловій станції П'ятихатки. Внаслідок атаки вибиті вікна й двері, пошкоджені фасад, стіни, стеля вокзалу, а також залізнична інфраструктура[10].
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[11]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 90,28 % |
| росіяни | 7,23 % |
| вірмени | 0,8 % |
| білоруси | 0,42 % |
| роми | 0,27 % |
| азербайджанці | 0,19 % |
| молдовани | 0,14 % |
| інші / не вказали | 0,67 % |
Українськомовні становлять абсолютну більшість населення міста.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[12]:
| Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Українська | 18 523 | 90,54 % |
| Російська | 1 636 | 8 % |
| Вірменська | 139 | 0,68 % |
| Ромська | 42 | 0,21 % |
| Білоруська | 31 | 0,15 % |
| Угорська | 11 | 0,05 % |
| Румунська | 10 | 0,05 % |
| Інші/Не вказали | 67 | 0,32 % |
| Разом | 20 459 | 100% |
Підрозділи ДП «Придніпровська залізниця»: оборотне локомотивне депо (ТД-9 від ТЧ-8 м. Дніпро), вагонне депо (ВЧД-12), ШЧ-7, ПЧ-11, КМС-237, ЕЧК, ДС ст. П'ятихатки, відновний (ВП-9), пожежний поїзд, вугільний склад (на балансі ТД-9)
- Завод металоконструкцій
- Елеватор
- Комбікормовий завод.
- Ліцей «Тріумф»
- Ліцей «Генеза»
- Ліцей «Прометей»
- 5 дитячих садочків
- Центр учнівської молоді
- Спортивна школа
- Школа мистецтв.
- Лікувально-профілактичні заклади
- Центр первинної медико-санітарної допомоги
- КНП «П'ятихатська центральна районна лікарня» П'ятихатської міської ради
- П'ятихатська міська лікарня (колишня — вузлова лікарня станції П'ятихатки).
- Районний Будинок культури.
- Історико-краєзнавчий музей.
- Центральна бібліотека П'ятихатської ЦБС (до 2021 року). З 2021 року — П'ятихатська центральна міська бібліотека
- Дитяча бібліотека П'ятихатської ЦБС (до 2021 року). З 2021 року — Дитяча бібліотека філія П'ятихатської ЦМБ
- ТРК «Досвітні вогні».
- Бурець Олег Васильович (1990—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Гузієнко Федір Михайлович (1986—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Денисенко Петро Іванович (1920—1998) — заслужений майстер спорту СРСР (1950), учасник Олімпійських Ігор (1952)
- Євтушенко Вадим Анатолійович (нар. 1958) — український футболіст, тренер.
- Колотвін Олександр Вікторович (1984—2014) — солдат батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни, загинув у боях на сході України
- Лігун Анатолій Олександрович (1947—2008) — математик, педагог
- Комісар Володимир Юрійович (1978—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Нахапетов Родіон Рафаїлович (нар. 1944) — радянський російський актор, кінорежисер.
- Нетребенко Анатолій Дмитрович (1930—1994) — український звукооператор.
- Романова Ніна Олександрівна (нар. 1940) — радянська волейболістка, майстер спорту СРСР, почесний майстер спорту СРСР, кандидат медичних наук.
- Ткачук Сергій Андрійович (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цвітков В'ячеслав Олександрович (нар. 1985) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цибенко Віктор Миколайович (1967—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Швець Микола Антонович (нар. 1955) — політик
-
В'їзд до міста -
Вокзал станції П'ятихатки -
Історико-краєзнавчий музей
- ↑ Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ мапа Шуберта
- ↑ Трёхверстовка Екатеринославской губернии.
- ↑ Пятихатка // Большая советская энциклопедия : в 66 т. (65 т. и 1 доп.) / гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М. : Советская энциклопедия, 1926—1947.
- ↑ На землі, на рідній… (Біля витоків. Кн. 4) // І. Стороженко. «Жовтоводська битва 1648 року у світлі нових досліджень», с. 25—33
- ↑ Офіційний сервер Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ Єпископ Симеон освятив Свято-Покровський храм у м. П'ятихатках. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017.
- ↑ У мережі показали перші миті жахливого російського обстрілу П'ятихаток (відео) (укр.). Телеканал D1. 18 липня 2025.
- ↑ У П'ятихатках на Дніпропетровщині через удар РФ пошкоджено залізничну станцію. Суспільне Дніпро. 15 грудня 2025.
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- І. П. Богодист, І. І. Шевченко. П'ятиха́тки // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969: 959 с. — С. 676-685
- Облікова картка П'ятихаток на сайті Верховної Ради України. [Архівовано 15.06.2012, у Archive.is]
- Міська інтернет-газета м. П'ятихатки та П'ятихатської міської громади.
- Інформаційно-пізнавальний портал П'ятихаток. Дніпропетровська область у складі УРСР. (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Апостолове · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Вільногірськ · Дніпро · Жовті Води · Зеленодольськ · Кам'янське · Кривий Ріг · Марганець · Нікополь · Павлоград · Перещепине · Підгороднє · Покров · П'ятихатки · Самар · Синельникове · Тернівка · Шахтарське |  | |
