П'ятницький Роман Леонідович
| П'ятницький Роман Леонідович | |||
|---|---|---|---|
| Капітан I рангу | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 4 лютого 1976 (48 років) | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 ВМС ЗС України | ||
| Рід військ | Надводні сили | ||
| Командування | |||
| |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
П'я́тницький Рома́н Леоні́дович (4 лютого 1976) — український військовий моряк, капітан I рангу запасу Військово-Морських Сил ЗС України, командир флагмана українського флоту фрегата «Гетьман Сагайдачний» (2009—2014).
Життєпис[ред. | ред. код]
Роман П'ятницький закінчив Севастопольський військово-морський інститут імені П. С. Нахімова у 2000 році[1]. Служив помічником командира тральщика «Жовті Води» (згодом тральщик отримав назву «Чернігів»)[2][3]. Тривалий час був командиром корвета «Тернопіль», два роки поспіль команда П'ятницького визнавалася журналом «Військо України» серед найкращих екіпажів Військово-Морських Сил ЗС України[4][5]. Крім того, особовий склад «Тернополя» під проводом П'ятницького брав участь у антитерористичних операціях НАТО «Активні зусилля» в 2007[6] та 2008[7] роках. Разом зі співавторами Роман П'ятницький взяв участь у написанні книги «Протичовновий корвет „Тернопіль“», яка побачила світ у 2009 році[8].
У 2009 році капітан III рангу П'ятницький був призначений командиром флагмана українського флоту фрегата «Гетьман Сагайдачний»[9]. У 2012 році команда фрегата взяла участь у навчаннях Sea Breeze 2012 спільно з ракетним есмінцем ВМС США та іншими кораблями ВМС України, США, Туреччини та берегової охорони Грузії[10]. Наприкінці 2013 року українські моряки взяли участь у операції НАТО з протидії піратству «Океанський щит» в рамках якої 5 листопада в Аденській затоці врятували від сомалійських піратів цивільне судно[11]. Операція «Океанський щит» тривала до 3 січня 2014 року, а з 3 січня по 5 березня флагман українського флоту брав участь у операції «Аталанта» під егідою ЄС[12].
2 березня 2014 року, після початку українсько-російського конфлікту, в російській пресі з'явилася інформація, що команда фрегата «Гетьман Сагайдачний» відмовилася виконувати накази нового керівництва України та оголосила про перехід на бік Російської Федерації[13]. Того ж дня Міністерство оборони України виступило зі спростуванням цієї інформації, а капітан II рангу Роман П'ятницький заявив, що допоки він командир корабля, навіть і мови йти не може про те, аби підняти російський прапор[14]. На підтвердження цих слів 4 березня екіпаж корабля вишикувався на палубі у міжнародну абревіатуру України «UA»[15]. Наступного дня «Гетьман Сагайдачний» під українським прапором увійшов до порту Одеси[16].
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Медаль «За бездоганну службу» II ст. (5 грудня 2011) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України[17]
- Медаль «За бездоганну службу» III ст. (4 грудня 2006) — за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки України, зразкове виконання військового обов'язку та з нагоди 15-ї річниці Збройних Сил України[18]
- Почесний громадянин Тернополя[9]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- І. Крочак, О. Мухладі, Р. П´ятницький, О. Петровський, О. Гаврилюк. Протичовновий корвет «Тернопіль». — Тернопіль : Астон, 2009. — 96 с. — ISBN 978-966-308-312-4.[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Список випускників СВМІ імені П. С. Нахімова у 2000 році. Сайт письменника Валерія Іванова. Процитовано 6 березня 2014.
- ↑ Переходу українських кораблів до Болгарії судило стати... «Флот України». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Завжди готові до виконання бойових завдань. «Флот України». Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Журнал «Військо України» № 12 (90) 2007 (стор. 4) (PDF). Офіційний сайт Міністерства Оборони України. Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Журнал «Військо України» № 12 (102) 2008 (стор. 4) (PDF). Офіційний сайт Міністерства Оборони України. Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Журнал «Військо України» № 12 (90) 2007 (стор. 5) (PDF). Офіційний сайт Міністерства Оборони України. Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Український корвет «Тернопіль» бере участь в антитерористичній операції НАТО. «Корреспондент». Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ а б У Тернополі презентували книгу Протичовновий корвет Тернопіль. «Європейська Україна». Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 6 березня 2014.
- ↑ а б Корвет «Тернопіль» на День перемоги змінив командування. «Ua-Katalog». Процитовано 6 березня 2014.
- ↑ Флагман ВМС Украины фрегат «Гетман Сагайдачный» вернулся в Севастополь после учений Sea Breeze 2012 (рос.) . «Black Sea News». Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Український фрегат «Гетьман Сагайдачний» врятував від сомалійських піратів цивільне судно. «Дзеркало тижня». Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Фрегат «Гетьман Сагайдачний» почав полювання на піратів. «ТСН». Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Флагман ВМФ Украины перешел на сторону России (рос.) . «РБК». Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Фрегат «Гетьман Сагайдачний», яким опікується тернопільська громада, не переходив на бік Росії. «Новости тернополя». Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Флагман ВМС «Гетьман Сагайдачний» оригінально присягнув на вірність Україні. «ТСН». Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Фрегат «Гетьман Сагайдачний» під українським прапором прибув у порт Одеси. «ТСН». Процитовано 7 березня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 1101/2011 від 5 грудня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 1024/2006 від 4 грудня 2006 року «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Збройних Сил України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Відеоінтерв'ю Романа П'ятницького у сюжеті про фрегат Гетьман Сагайдачний. «YouTube». Процитовано 7 березня 2014.