П'ять шляхів Едо
| П'ять шляхів Едо | |
| Країна |
 Японія |
|---|---|
| Історичний період | Період Едо |
| Розташування кінцевого пункту | Ніхонбаші |
 | |
| Обслуговується | Dōchū bugyōd |
 П'ять шляхів Едо у Вікісховищі | |
П'я́ть шляхі́в Е́до (яп. 五街道, ごかいどう, МФА: [gokai̯doː]) — найголовніші дороги в Японії 17 — 19 століття. Починалися з міста Едо й прямували в різні кутки країни.
Основні[ред. | ред. код]
- Східноморський шлях (東海道, とうかいどう, Токай-до) — сполучав Шінаґаву з містом Оцу (пізніше з містечком Моріґуті)
- Середгірський шлях (中山道, なかせんどう, Накасен-до) — сполучав район Ітабасі з містом Моріяма.
- Ніккоський шлях (日光道中, にっこうどうちゅう, Нікко-дотю) — сполучав район Сендзю з містечком Хатіїсі
- Муцівський шлях (奥州道中, おうしゅどうちゅう, Осю-дотю) — сполучав район Сірасава з містом Сіракава.
- Кайський шлях (甲州道中, こうしゅうどうちゅう, Косю-дотю) — сполучав Шінджюку з містом Сімо-Сува.
Перші два шляхи були головними державними магістралями, що сполучали головне місто сьоґунату Едо з японською столицею Кіото. Третій шлях пролягав між Едо та Нікко, місцем поховання засновника сьоґунату Токуґави Ієясу. Четвертий шлях сполучав Едо з віддаленим регіоном Тохоку, а п'ятий — з провінцією Кай.
Шляхи були власністю сьоґунату, хоча й проходили територією автономних уділів. Усіма шляхами, а також дотичними до них дорогами, завідував чиновник сьоґунату — управитель шляхів (道中奉行, どうちゅうぶぎょう).
Інші[ред. | ред. код]
- Мітоський шлях (Едо — Міто)
Джерела та література[ред. | ред. код]
П'ять шляхів Едо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)