П'єрлуїджі Колліна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єрлуїджі Колліна
Народився13 лютого 1960(1960-02-13)[1][2][3] (64 роки)
Болонья[1]
ГромадянствоІталія Італія
Національністьіталієць
Діяльністьфутбольний арбітр
Alma materБолонський університет
Знання мовіталійська[4] і англійська[5]
Роки активності1991 — тепер. час
Посадаголова суддівського комітету УЄФА,
консультант Італійської асоціації арбітрів,
куратор суддівського комітету ФФУ
Нагороди
командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
IMDbID 1595744

П'єрлуї́джі Колліна (італ. Pierluigi Collina; нар. 13 лютого 1960 року, Болонья, Італія) — футбольний суддя, голова суддівського комітету УЄФА, консультант Італійської асоціації арбітрів, куратор суддівського комітету ФФУ.

Біографія

[ред. | ред. код]

Виступав на позиції центрального півзахисника в аматорських командах «Дон Оріон» і «Паллавічіні».

У 1977 році вступив на курси футбольних арбітрів. З 1980 року обслуговував поєдинки місцевих футбольних команд. У 1984 році отримав диплом Болонського університету зі спеціальності «Фінансовий консультант».

З 1988 року обслуговував поєдинки італійського чемпіонату в Серіях C2 і C1. З 1991 року обслуговував поєдинки в серіях B і A.

З 1995 року — арбітр ФІФА. У 1996 році обслуговував п'ять матчів Олімпіади в Атланті, в тому числі і фінал Нігерія — Аргентина.

На ЧС-1998 обслуговував матчі Бельгія — Нідерланди і Франція — Данія.

У 1999 році обслуговував фінальний матч Ліги чемпіонів «Баварія» — «Манчестер Юнайтед».

На Євро-2000 обслуговував матчі Нідерланди — Чехія, Німеччина — Англія і Франція — Іспанія.

На ЧС-2002 обслуговував матчі Аргентина — Англія, Туреччина — Японія і фінал Бразилія — Німеччина.

У 2004 році обслуговував фінал Кубка УЄФА «Марсель» — «Валенсія».

На Євро-2004 обслуговував матчі Португалія — Греція, Хорватія — Англія і Греція — Чехія.

У 2005 році завершив суддівську кар'єру після досягнення віку 45 років.

4 липня 2010 року очолив суддівський комітет УЄФА[6].

5 липня 2010 року підписав угоду терміном на два роки з Федерацією футболу України на виконання функцій куратора системи суддівства в професіональному футболі України, згідно з яким буде мати широкі повноваження. Зокрема, повинен створити ефективну програму підготовки та організації діяльності арбітрів в українських професіональних футбольних лігах, що перебувають під егідою ФФУ. До його компетенції входить реформування Комітету арбітрів та практичне управління програмами підготовки рефері, призначення суддів на професіональні футбольні матчі в Україні, оцінка арбітражу та визначення санкцій, а також будь-яка інша діяльність та задачі, пов'язані з футбольним арбітражем в українському професіональному футболі[7].

Одружений. Виховує двох дочок.

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Найкращий арбітр за версією IFFHS — 1998, 1999, 2000, 2001, 2002, 2003.
  • Найкращий арбітр Італії — 1997, 1998, 2000, 2002, 2003, 2004, 2005.
  • Найкращий арбітр за версією IFFHS — за період з 1987 по 2011 рік.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #12432102X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. CONOR.Sl
  5. https://www.youtube.com/watch?v=rnDRbX0dtL4
  6. Сайт http://fifa2010.rambler.ru / "У европейских судей новый босс // http://fifa2010.rambler.ru
  7. Офіційний сайт Федерації футболу України. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 серпня 2010.