Перейти до вмісту

П'єро Поллайоло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
П'єро Поллайоло
італ. Piero del Pollaiolo Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження1443[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Флоренція, Флорентійська республіка[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть1496[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Рим, Папська держава[4][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняTomb of Pollaiolo brothersd і Сан П'єтро ін Вінколі Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Флорентійська республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрсакральне мистецтво[5][6][7] і портрет[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, скульптор, ювелір Редагувати інформацію у Вікіданих
НапрямокРаннє Відродження[d][8] Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориMartyrdom of Saint Sebastiand, Tobias and the Angeld, Charityd і Annunciationd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриАнтоніо Поллайоло[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональний музей Швеції, Штедель, Музей мистецтва Метрополітен[9], Галерея Уффіці, Національна галерея, Галерея Сабауда, Музей Польді-Пеццолі, Берлінська картинна галерея, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва і Музей Ґетті Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: П'єро Поллайоло у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

П'є́ро дель Поллайо́ло (італ. Piero del Pollaiolo; 1441, Флоренція — 1496, Рим) — італійський живописець. Брат художника Антоніо Поллайоло.

Біографія

[ред. | ред. код]
«Портрет Галеаццо Марії Сфорца», бл. 1471, Галерея Уффіці, Флоренція

Народився у Флоренції. Був рідним братом видатного італійського живописця, ювеліра і скульптора Антоніо Поллайоло. Брати володіли великою майстернею, яка виконувала численні замовлення, у тому числі і для їхніх покровителів — родини Медічі.

На відміну від брата, який працював у різних галузях мистецтва, П'єро надавав перевагу живопису. Його роботи відрізняються м'ягкістю і ліризмом. В основному це жіночі образи — «Мадонна з немовлям», жіночі профільні портрети, алегоричні фігури. Характерним прикладом ранньої творчості художника є цикл картин «Сім чеснот» (1469—1470). Єдиною роботою П'єро Поллайоло, яка містить підпис, є вівтарний образ «Коронування Богоматері» (1483), виконаної для церкви св. Августина в Сан-Джиміньяно.

Окрім цього, П'єро допомагав брату у створенні принаймні трьох полотен, які набагато перевершують за майстерністю ті картини, які він написав самостійно. Однією зі спільних робіт братів Поллайоло є «Мучеництво св. Севаст'яна» (1475). З 1484 року П'єро разом з братом працював у Римі, де брав участь у створенні надгробків пап римських Сікста IV та Інокентія VIII у соборі святого Петра.

Художник помер у Римі у 1496 році.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118792741 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в г RKDartists
  4. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  5. ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва
  6. ↑ Сомов А. А. Поллайуоло, Антонио // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1898. — Т. XXIV. — С. 345–346.
  7. ↑ Поллайуоло // Малый энциклопедический словарь — 2 — СПб: 1909. — Т. 2.
  8. ↑ http://www.getty.edu/art/collection/objects/259548/attributed-to-piero-del-pollaiuolo-portrait-of-a-young-man-head-and-shoulders-wearing-a-cap-italian-about-1470/
  9. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин.— СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=П%27єро_Поллайоло&oldid=46301476