П'єро Піччоні
| П'єро Піччоні | |
|---|---|
| Piero Piccioni | |
 | |
| П'єро Піччоні. 2007 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 грудня 1921 |
| Місце народження | Турин |
| Дата смерті | 23 липня 2004 (82 роки) |
| Місце смерті | Рим |
| Громадянство |
 Італія |
| Професії | піаніст, кінокомпозитор, джазмен |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | джаз |
| Псевдоніми | Piero Morgan[1] |
| Батько | Аттільо Піччіоні |
| pieropiccioni.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
П'єро Піччоні (італ. Piero Piccioni, відомий також під псевдонімом П'єро Морган; 6 грудня 1921, Турин — 23 липня 2004, Рим) — італійський піаніст, диригент, композитор і органіст. Один з найвідоміших авторів музики до італійського кіно, особливо в галузі італійської комедії, а також як одного з головних героїв справи Монтезі.
Біографія[ред. | ред. код]
П'єро Піччоні народився в Турині 6 грудня 1921 року в сім'ї італійського політика Аттіли Піччоні (1892—1976). Від прізвища його матері Кароліни Маренго походить його псевдонім П'єро Морган, яким він користувався до 1957 року.
П'єро Піччоні був самоу́ком, у дитинстві грав на фортепіано і слухав джазові записи Дюка Еллінгтона (1899—1974), особливо музику 1933 та 34 років. У віці тринадцяти років він уже писав пісні. У 1937 році у Флоренції він пройшов прослуховування на суспільному мовленні й декілька його пісень були записані на студії звукозапису «Каріш»[it].
У 1944 році П'єро Піччоні, який тоді мав 22 роки, почав виступати на радіо зі створеним ним оркестром «013». Таку дивну назву для оркестру придумав радіорежисер Ріккардо Мантоні[it]. Оркестр грав без записування відразу в мікрофон, а до його складу входили багато джазових музикантів, які пізніше зробили неабиякі кар'єри. У цей же час Піччоні також створив скорочену групу з семи музикантів для виступів, яка мала назву «Сімка з 013» (I Sette della 013). Тут проявилися його зді́бності чудового піаніста, аранжувальника та лідера гурту. Одночасно він працював як юрист і почав вивчати філософію.
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
- 1959 — Шахраї / (I Magliari)
- 1960 — Красунчик Антоніо / (l bell'Antonio)
- 1963 — Бум / (Il boom)
- 1963 — Хто працює, той пропащий / Chi lavora è perduto
- 1963 — Диявол / (Il diavolo)
- 1964 — Літаюча тарілка / Il disco volante
- 1965 — Я її добре знав / (Io la conoscevo bene)
- 1965 — Три обличчя / I tre volti
- 1965 — Десята жертва / (La Decima Vittima)
- 1965 — Полювання на лиса / Caccia alla volpe
- 1966 — Вибачте, ви за чи проти? / Scusi, lei è favorevole o contrario?
- 1966 — Наші чоловіки / I nostri mariti
- 1967 — Сторонній / Lo straniero
- 1967 — Італієць в Америці / Un italiano in America
- 1968 — Лікар страхової каси / (Il medico della mutua)
- 1969 — Любове моя, допоможи мені / (Amore mio aiutami)
- 1971 — Вродливий, чесний, емігрант в Австралії хоче одружитися з незайманою землячкою / (Bello, onesto, emigrato Australia sposerebbe compaesana illibata)
- 1972 — Справа Маттеї / Il Caso Mattei
- 1972 — Ображена честь Мімі-металурга / (Mimì metallurgico ferito nell'onore)
- 1972 — Скопоне, наукова картярська гра / Lo scopone scientifico
- 1973 — Мій брат Анастазія / (Anastasia mio fratello)
- 1973 — Зоряний пил / (Polvere di stelle)
- 1974 — Торговці смертю / (Finché c'è guerra c'è speranza)
- 1976 — Ясновельможні трупи / (Cadaveri eccellenti)
- 1980 — Артуро Де Фанті, банкір-невдаха / (Rag. Arturo De Fanti, bancario precario)
- 1980 — Я і Катерина / (Io e Caterina)
- 1981 — Три брати / Tre fratelli
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Czech National Authority Database
Посилання[ред. | ред. код]
П'єро Піччоні на сайті IMDb (англ.)- Сайт П'єро Піччоні
|
