П'єр Береговуа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Береговуа
фр. Pierre Bérégovoy
Pierre Beregovoy.jpg
П'єр Береговуа
Псевдо Петро Адріанович Береговий
Народився 23 грудня 1925(1925-12-23)[1][2][…]
Девіль-ле-Руан
Помер 1 травня 1993(1993-05-01)[1][4][…] (67 років)
Невер
·самогубство (?)
Громадянство Франція Франція
Діяльність політик, учасник французького Руху Опору
Відомий завдяки прем'єр-міністр Франції
Alma mater Robert Schuman Universityd
Знання мов французька[1]
Членство Парламентська асамблея Ради Європи
Посада Прем'єр-міністр Франції, депутат Національної асамблеї Франції, Mayor of Neversd, член генеральної радиd, General secretary of the Presidency of the Republicd, президент, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, міністр фінансів Франціїd, депутат Національної асамблеї Франції, депутат Національної асамблеї Франції, представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[5] і представник Парламентської Асамблеї Ради Європиd[5]
Партія Соціалістична партія, Французька секція робітничого інтернаціоналу і Об'єднана соціалістична партіяd
Родичі Адріан Береговий
Ірен Боделін
Брати, сестри  • Michel Bérégovoyd
У шлюбі з Gilberte Bérégovoyd
Нагороди
Grand Officer of the Order of Prince Henry Національний орден за заслуги в званні Великого Хреста

П'єр Береговуа́ (Петро Адріанович Береговий, фр. Pierre Bérégovoy; нар. 23 грудня 1923(19231223), Девіль-ле-Руан поблизу Руана — пом. 1 травня 1993, Париж) — французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції в 19921993, при президентові республіки Франсуа Міттерані.

Біографія[ред. | ред. код]

Його батько, Адріан Береговий походив з Ізюма Харківської губернії. Після приходу до влади більшовиків емігрував до Французької республіки, відкрив власну кав'ярню. Петро був його старшим сином.

Розпочав трудову діяльність робітником-металістом. Брав участь у французькому Русі Опору під час Другої світової війни. У політику прийшов через профспілкову активність.

Навчався у Школі наукової організації праці.

1959 — один із засновників Автономної соціалістичної партії Франції.

В 1963—1967 — член секретаріату Об'єднаної соціалістичної партії.

З 1969 — член керівництва Соціалістичної партії Франції.

В 1981—1983 — генеральний секретар канцелярії президента Франції Франсуа Міттерана.

З 1982 року займав посади міністрів з соціальних питань, економіки, фінансів та бюджету. З 1986 — депутат Національних зборів.

У 1982—1992 роках займав різні міністерські пости, відповідаючи за економічну політику, керовану Міттераном.

Його прем'єрство виявилося недовгим (менше року) і закінчилося трагічно. Після поразки соціалістів на законодавчих виборах Береговуа, замішаний додатково у фінансовому скандалі, подав у відставку (29 березня 1993) і 1 травня покінчив життя самогубством, застрелившися в парку на березі каналу (було відмічено схожість цієї обставини із слов'янським значенням його прізвища) з пістолета, відібраного у власного охоронця. Береговуа — єдиний самовбивця серед французьких прем'єр-міністрів. Він не залишив передсмертної записки.

Існує також точка зору, згідно з якою Береговуа вбили за розпорядженням людей, близьких до адміністрації Міттерана, але ця теорія не завоювала довіри.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Алея П'єра Береговуа в Парижі

Ім'ям П'єра Береговуа названі міст П'єра Береговуа[fr] через Луару поблизу міста Невер у регіоні Бургундія-Франш-Конте.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]