П'єр Бланшар (актор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр Бланшар
фр. Pierre Blanchar
Pierre Blanchar 1936.jpg
Ім'я при народженні Густав П'єр Бланшар (фр. Gustave Pierre Blanchard)
Дата народження 30 червня 1892(1892-06-30)
Місце народження Скікда, Алжир
Дата смерті 21 листопада 1963(1963-11-21) (71 рік)
Місце смерті
Поховання Cimetière de Charonne[d]
Громадянство Франція Франція
Професія актор
Роки активності 1922 — 1921
Діти Dominique Blanchar[d]
IMDb ID 0087018
Кубок Вольпі (1935)
Commons-logo.svg П'єр Бланшар у Вікісховищі

П'єр Бланша́р (фр. Pierre Blanchar, повне ім'я — Густа́в П'єр Бланша́р (фр. Gustave Pierre Blanchard); 30 червня 1892, Скікда, Алжир — 21 листопада 1963, Сюрен, О-де-Сен, Франція) — французький актор театру та кіно. Лауреат Кубка Вольпі за найкращу чоловічу роль .

Біографія[ред. | ред. код]

Могила П. Бланшара в Парижі

П'єр Бланшар народився у Французькому Алжирі, учасник Першої світової війни. З 1919 почав виступати в театрі «Одеон», потім навчався в Паризькій консерваторії і працював у різних драматичних театрах. З 1921 почав зніматися в кіно (перший фільм «Тато, добре серце», режисер Анрі Крос) й одночасно працював акторам в різних паризьких театрах. На початку кінокар'єри Бланшар виступав в амплуа «перших коханців», потім створив декілька значних романтичних образів. Повною мірою талант Бланшара проявився у фільмах, де він грав людей важкої, іноді трагічної долі. У фільмі П'єра Шеналя «Злочин і кара» (Crime et Châtiment, 1935) за романом Ф. М. Достоєвського зіграв Раскольнікова, за що був удостоєний Кубку Вольпі за кращу чоловічу роль на МКФ у Венеції (1935). Виконав головні ролі у фільмах «Пікова дама» (La dame de pique, 1937) Федора Оцепа за твором А. С. Пушкіна і «Гравець» (Le Joueur, 1938) Луї Дакена і Герхарда Лампрехта за романои Достоєвського.

Під час окупації Франції в роки Другої світової війни Бланшар знявся в головній ролі у фільмі режисера Ж. Деланнуа «Понкарраль, полковник Імперії» (1942). Характер відважної людини, що боролася проти Бурбонів, був близький мужнім героям Французького Опору. У 1943—1945 роках Бланшар був одним з командирів загонів Руху Опору, одночасно очолював Комітет звільнення французького кіно, що зіграв велику роль в об'єднанні передових діячів кіно в період боротьби проти фашистських окупантів. Бланшар брав участь у збройному повстанні проти нацистських окупантів в Парижі (серпень 1944 року)[1]. У 1940-і роки знімався в патріотичних фільмах — «Батьківщина» (1946, режисер Л. Дакен) та ін. Бланшар був одним з перших викладачів Інститут вищої кіноосвіти в Парижі.

Загалом П'єр Бланшар знявся у 54 фільмах. Остання стрічка з його участю — «Чорний монокль» (Le Monocle noir, 1961) режисера Жоржа Лотнера.

Особисте життя[ред. | ред. код]

П'єр Бланшар був одружений на акторці Марті Віно[fr] (уродженою Лагранж); подружжя мало доньку — також акторку Домінік Бланшар (нар. 2.06.1927).

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1920 кф Тато, добре серце Papa bon coeur
1922 ф Жоселен Jocelyn Альфонс де Ламартен
1923 ф У садах Мурсії Aux jardins de Murcie Ксав'є
1924 ф Вискочка L'arriviste Жак де Міранд
1927 ф Шахіст Le joueur d'échecs Болеслав Воровський
1929 ф Капітан Фракасс Le capitaine Fracasse барон де Сігоньяк / капітан Фракасс
1929 ф Діана — історія парижанина Diane - Die Geschichte einer Pariserin лейтенант Гатсон Мервіл
1932 ф Дерев'яні хрести Les croix de bois ад'ютант Жильбер Демаші
1932 ф Атлантида L'Atlantide капітан Сент-Аві
1932 ф Мелодрама Mélo П'єр, чоловік
1932 ф Красуня моряка La belle marinière Сільвестр
1933 ф Ця стара каналія Cette vieille canaille Жан Трапу
1934 ф На краю світу Au bout du monde Жан Арно
1934 ф Золото L'or Франсуа Бертьє
1935 ф Турандот, принцеса Китаю Turandot, princesse de Chine Калаф
1935 ф Диявол у пляшці Le diable en bouteille Ків
1935 ф Злочин і кара Crime et châtiment Раскольніков
1935 ф Коханці і злодії Amants et voleurs Клод Брізен
1935 ф Човнярі з Волги Les bateliers de la Volga лейтенант Вадим Борзін
1936 ф Винен Le coupable Жером Лескуєр
1937 ф Людина нізвідки L'homme de nulle part Матіас Паскаль / Адріан Мейс
1937 ф Мадемуазель лікар Mademoiselle Docteur Грегор Курден «Кондуйон»
1937 ф Пікова дама La dame de pique Арман
1937 ф Бальний записник Un carnet de bal Тьєррі Рейналь
1937 ф Справа ліонського кур'єра L'affaire du courrier de Lyon П'єр-Жозеф Лезюрк
1938 ф Дивний пан Віктор L'étrange Monsieur Victor Бастьєн Робіно
1938 ф Гравець Le joueur Олексій Нікітін
1938 ф Королівське розлучення A Royal Divorce Наполеон Бонапарт
1940 ф Груднева ніч Nuit de décembre П'єр Дармон
1940 ф Божий слід L'empreinte du Dieu Доміціон Ван Берген
1941 ф Зоряна молитва La prière aux étoiles П'єр Флорен
1942 ф Сніг на слідах La neige sur les pas Марк Румене
1942 ф Понкарраль, полковник імперії Pontcarral, colonel d'empire Понкарраль
1943 ф Таємниці Secrets Рене
1943 ф Єдине кохання Un seul amour Жерар де Клерґ
1944 ф Горбань Le bossu кавалер Анрі де Лагарде
1946 ф Пасторальна симфонія La symphonie pastorale пастор Жан Мартенс
1946 ф Батьківщина Patrie граф Рісоор
1947 ф Небесний батальйон Le bataillon du ciel Ферейн
1948 ф Після кохання Après l'amour Франсуа Месуле
1949 ф Бал Купідона Bal Cupidon Фліп
1949 ф Доктор Леннек Docteur Laennec доктор Рене, Теофіль Леннек
1950 ф Мій друг Сенфуан Mon ami Sainfoin Сенфуан
1959 ф Розбірки серед жінок Du rififi chez les femmes пірат
1959 ф Катя Katia Кубаров
1961 ф Чорний монокль Le monocle noir маркіз де Війємор
Режисер
  • 1943 : Таємниці / Secrets
  • 1943 : Єдине кохання / Un seul amour

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації П'єра Бланшара[2]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1935 Велика золота медаль Національної фашистської асоціації для найкращого актора Злочин і кара Нагорода
Національна рада кінокритиків США
1938 Найкраща акторська гра Бальний записник Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SPIEGEL ONLINE — Nachrichten. Архів оригіналу за 19 жовтень 2013. Процитовано 25 квітень 2019. 
  2. Нагороди та номінації П'єра Бланшара на сайті IMDb (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • БЛАНШАР, Пьер // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л. — С. 191. — 85000 прим. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]