П'єр Луї Дюлонг
| П'єр Луї Дюлонг | |
 |
|
| Народився | 12 лютого 1785 Руан |
|---|---|
| Помер | 19 липня 1838 (53 роки) Париж |
| Громадянство |  Франція |
| Alma mater | Політехнічна школа |
| Галузь наукових інтересів | Загальна та неорганічна хімія |
| Вчене звання | професор |
|
|
|
|
|
|
П'єр Луї Дюлонг фр. Pierre Louis Dulong; (*12 лютого 1785, Руан — †19 липня 1838), Париж) — французький хімік та фізик. Член Паризької академії наук і її секретар.
Біографія[ред. • ред. код]
П'єр Луї Дюлонг народився в Руані. Вивчав медицину в Парижі, працював хіміком у лабораторії К. Л. Бертолле в Політехнічній школі. З 1811 професор хімії Ветеринарної школи в Парижі, з 1820 професор фізики Політехнічної школи (з 1830 директор). З 1832 неодмінний секретар Паризької академії наук.
Наукова діяльність[ред. • ред. код]
Основні дослідження присвячені загальної та неорганічної хімії. Вперше отримав хлорид азоту (1811) і фосфорноватисту кислоту (1816). Незалежно від Г. Деві і майже одночасно з ним запропонував (1815) водневу теорію кислот. Досліджував склад, будову та властивості щавлевої кислоти та її солей. Вивчав реакцію термічного розкладання оксалатів. Спільно з професором фізики Політехнічної школи в Парижі А. Т. Пті встановив (1819) закон теплоємності твердих тіл, згідно з яким добуток питомих теплоємностей простих твердих тіл на атомну масу елементів, що їх утворюють — величина приблизно постійна (Закон Дюлонга-Пті). Вони ж вивели (1818) загальну формулу для швидкості охолодження тіл. Визначив (1824–1830) тиск насиченої водяної пари при різних температурах. Сконструював (1830) водяний калориметр. Вивчав термічний розклад оксалатів.
Джерела[ред. • ред. код]
- В. А. Волков. Химики. — Киев, Наукова думка, 1984.
|
